Першу частину блогу про Анголу читайте ТУТ.
Після ночі на березі океану ми вирушили до столиці Анголи – Луанди. По дорозі вирішили заїхати на пляж, де можна побачити з десяток розбитих кораблів. До Африки я таких велитнів ще не бачив, якщо не брати до уваги музеї на зразок Ваза в Стокгольмі. Океан біля узбережжя Анголи особливо суворий, а тому на відрізку лише в кількасот метрів зібралось безліч металобрухту. Більшість вже проіржавіли настільки, що прочитати назву можна лише по точці на мапі. Так і роздивлялись – був там і “Карл Маркс”, і… “Герой Криму”!
Щойно ми закінчили свою екскурсію і почали від’їжджати, до нас підійшло двоє військових і почали допитуватись, що ми тут робимо. Виявляється, зовсім поряд в них якась база. Звісно, все це робиться скоріше з надією отримати гроші чи хоча б якийсь напій, аніж задля безпеки, тому ми швиденько відв’язались та рушили в столицю.
В Луанді для зупинки ми обрали досить незвичне місце – яхт-клуб, який нещодавно відсвяткував 140 років (другий за віком в Африці!). Там величезна територія, парковка під охороною, душ і туалет – напевно, найкращі, що ми бачили з часів Європи. А вигляд через затоку на хмарочоси вночі! Ніхто і не скаже, що це Африка.
Луанда виявилась на диво розвиненою. Звісно, як і всюди, багато бідних, ти йдеш по новій широкій і красивій набережній, а поруч дитина просить поїсти, на парковці супермаркета діти крізь щілини в парканах теж пробують вдачу.
Але є і світла сторона. Місцями Луанда нагадувала мені Хорватію: радянського виду будови поміж чогось нового, але все якось більш під лінійку, ніж, скажімо, у Києві.
Займаються в Анголі і освітою. Це перша країна на нашому шляху, де ми побачили юрби дітей у шкільній формі, що йшли в школу чи з нею. Іноді несли із собою свої стільці, але ж ішли. Думаю, більшість проблем Африки, як і світу в цілому через недостатній рівень освіти. Тому, якщо тут нею займаються, то є надія.
Колись в Анголи були нафтові гроші і люди жили краще. Зараз ціни на нафту вже не ті, відповідно і рівень життя впав. Ми знаємо про аналогічні історії з Росії та Венесуели, але я і не підозрював, наскільки це актуально і для Африки. Утім, гроші ще не закінчились. Принаймні не у всіх. У столиці є шикарні ресторани, ошатно вбрані люди, дорогі автівки. Ну і ночували ж ми в яхт-клубі, там за доказами далеко ходити не потрібно.
Відпочити в Луанді можна, але після двох-трьох днів стає нуднувато. Перевівши дух у столиці, ми вирушили далі. Їхали вздовж мальовничого узбережжя, а заночували безкоштовно на парковці ресторана/готеля. Дуже гарного. Прямо дуже. Можливо, десь в Одесі є таке, але не впевнений. В обмін на гостинність ми скуштували португальські страви у їхньому ресторані. Було смачно.
Туристическое страхование часто воспринимается как дополнительная трата средств, которой можно избежать. Однако, это ошибочное представление,…
Открытие учетной записи на игровой площадке обычно вознаграждается подарком. Иногда клиенту для этого достаточно завести…
В мире виноделия существует напиток, который завоевал сердца многих гурманов своим уникальным вкусом и ароматом.…
Рынок азартных развлечений в Украине активно развивается, что заметно по регулярному пополнению списка легальных онлайн-казино.…
Туризм ради игры становится всё более популярным среди путешественников по всему миру. Казино уже давно…
Рассказываем о бонусах Vbet. Мы расскажем о разных видах поощрений - как стандартных для всех…