Сиваш, Синевир, Амазонія: 7 дивних фактів про світові водно-болотяні угіддя

Водно-болотяні угіддя або ветленди – це суша, що тимчасово або постійно покрита водою. Це екосистеми, де вода є головним фактором, що визначає середовище і відповідно рослинний та тваринний світ. Ветленди включають природні екосистеми: озера, ріки із дельтами, болота, мангрові ліси, торф’яники, коралові рифи, прибережну зону морів та океанів. Важливою умовою є глибина не більше 6 метрів. Тобто весь Сиваш – це ветленди, а ось в Азовському морі так можна назвати лише прибережну зона, тому що середня глибина моря – 8 метрів.

Є штучні ветленди: рисові чеки, водосховища, пруди.

Ветленди продовжують годувати велику частину людства, особливо в Азії, населення якої залежать від рису і прісноводної риби. В Бангладеш, де 50% країни – це ветленди, говорять, що рис і риба – і ось вам бангладешець.

There is no free lunch (не буває безкоштовного обіду) – говорить один із законів екології, і платою за зруйновані ветленди є зменшення кількості води у річках, зменшення кількості риби, зниження якості води, збільшення інтенсивності природних катаклізмів: повіней, циклонів, цунамі для яких ветленди були природними перепонами. 

Тварини і рослини зникають у прісноводних екосистемах скоріше, ніж у всіх інших. Не дивно, бо з 1700 року наш блакитний глобус втратив 87% ветлендів! На них були збудовані міста (Амстердам! Амстердам!), які осушувались та перетворювались на сільсько-господарські угіддя через видобуток торфу. Протягом століть збирались живі істоти для продажу туристам (знамениті коралові намиста наших прабабусь).

7 фактів про водно-болотяні угіддя, котрі вас можуть здивувати:

1. В басейні Амазонки через день відкривають новий вид тварини чи рослини. Нещодавно було відкрито новий вид прісноводного дельфіну!
2. Ветленди міжнародного значення реєструються та охороняються Рамсарською конвенцією. Наразі в Україні існує 39 Рамсарських угіддь, загальним розміром у 786 321 га (35 Амстердамів!!).
3. Найменше із Рамсарських угідь України – це озеро Синевир – 29 гектарів, найбільше – Східний Сиваш – 165 000 гектарів. 

   Озеро Синевир

4. В Україні WWF проводить роботи по відновленню водно-болотних угідь (відновлення островів Єрмаков, Малий Татару та озера Катлабух).
5. По території України проходить південна межа північних оліготрофних боліт. Оліготрофи — це рослини, а також мікроорганізми, що живуть на ґрунтах (або у водоймах) з низьким вмістом поживних речовин, наприклад, в напівпустелях, сухих степах, на верхових болотах. Назва походить від давньогрецьких слів ὀλίγος — «незначний» і τροφή — «живлення». Оліготрофні болота утворюються за рахунок винятково дощових опадів,  а оскільки дощова вода майже не містить мінеральних речовин, то і рослини там можуть рости тільки специфічні.
   Як дізнатися, що болото оліготрофне? Не науково кажучи, це там, де росте журавлина, що витримує низьку якість бідного на мінеральні речовини ґрунту.
6. В Україні продовжують функціонувати меліоративні системи, що дренажують землі, які вже не використовуються людиною тривалий час. Тим самим, марно виснажуються ветланди.
7. В Україні торфовища із товщиною торфу більше ніж 0.7 метри у минулому займали приблизно 1,200,000 га, а зараз залишилось трохи більше половини – 639,500 га.

Ольга Денищик, Всесвітній фонд природи.