Червона книга України – це документ, що містить інформацію про види тварин і рослин, які опинилися на межі зникнення. На її підставі розробляються заходи з охорони, відтворення і раціонального використання цих видів.
Наразі до Червоної книги України занесені 542 види тварин (зокрема риби, комахи та птахи) і 826 видів рослин і грибів.
Головними факторами негативного впливу на рослинний і тваринний світ є знищення та трансформація природних екосистем, надмірне комерційне використання і браконьєрство.
За прогнозами фахівців, 2018 рік може стати останнім ще для 10 видів рослин і тварин.
ТВАРИНИ
Ведмідь бурий (Ursus arctos)
Природоохоронний статус цього виду в Червоній книзі – зникаючий: чисельність бурих ведмедів в Україні не перевищує 300 особин. Близько 200 клишоногих живе у Закарпатській і Івано-Франківській областях, ще приблизно 50 – у Львівській та 20 – у Чернівецькій.
Причини зменшення чисельності: інтенсивна експлуатація та омолодження лісів, велике рекреаційне навантаження на них, браконьєрський відстріл тварин.
Норка європейська (Mustela lutreola)
Орієнтовно в Україні проживає всього 200-300 особин європейської норки. У Житомирській області чисельність виду за останні 50 років скоротилася в чотири рази. Якщо в 1987 році в пониззі Дністра жило 60 норок, то до 2000-го залишилося всього 10.
Причини зменшення чисельності: інтенсивні зміни водно-болотних угідь у процесі сільськогосподарського і рекреаційного використання.
Вид охороняють у Дунайському та Карпатському біосферних заповідниках, в Нижньодністровському національному природному парку та Канівському державному заповіднику.
Їжак вухатий (Hemiechinus auritus)
Чисельність цього виду в Україні не перевищує кілька десятків особин. За останні 20 років відомий лише один випадок контакту людини з цим їжаком: кілька років тому його бачили в околицях Луганська.
Причини зменшення чисельності: деградація степових екосистем, засадження степу монокультурами сосни і поширення їжака білобрюхого.
Тварину охороняли в Луганському та Українському степових природних заповідниках, однак це не допомогло зберегти популяцію виду. Відновлення колишньої кількості вухатих їжаків можливе лише за умови розведення в неволі.
Тхір степовий (Mustela eversmanni)
Вид занесено до Червоної книги з позначкою «зникаючий».
Раніше тхори були поширені по всій Україні, але зараз вид практично вимер. П’ятдесят років тому на території країни проживало близько 30 тис. особин. Наприклад, у Черкаській і Полтавській областях на кожну тисячу гектарів припадало по 12 особин, а сьогодні – 0,1.
Причини зменшення чисельності: хліборобське освоєння залишків цілини.
Тварину охороняють на території державних заповідників «Асканія-Нова», Дунайський, Луганський, Український степовий, Кримський, Чорноморський і в національних парках Азово-Сиваський і «Меотида».
Хохуля (Desmana moschata)
Фото: ecoyear.ru
В Україні дніпровська популяція хохулі проіснувала до початку минулого століття, донська – до 1960-х років. У 1970-х хохуля потрапила у Сейм (Сумська обл.) із сусідньої Курської області (Росія) і розселилася вниз за течією майже на 200 км.
Зараз, згідно з даними вчених, чисельність виду становить 300-500 особин. Це дозволяє занести тварину у список зникаючих видів.
Браконьєрство, знищення місць проживання внаслідок діяльності людини і порушення гідрологічного режиму водойм є головними причинами зменшення чисельності виду.
Популяцію хохулі охороняють на території регіонального ландшафтного парку «Сеймський».
РОСЛИНИ
Будяк холмовий (Carduus collinus)
Фото: fitohome.ru
В Україні цей будяк поширений на південному схилі вулканічного купола біля Ужгорода. У природі залишилося лише кілька сотень екземплярів цієї рослини. Природоохоронний статус виду – зникаючий.
Причини зменшення чисельності: руйнування ділянок, де росте будяк.
Пагорбовий чортополох охороняється на масиві «Чорна гора» і в Карпатському біосферному заповіднику.
Волошка білоперлинна (Centaurea margaritalba)
Фото: cvetu.com.ua
За останнє десятиліття цей вид повністю зник з околиць Миколаєва і лівого берега Бузького лиману. Але нові місця його росту виявили в кількох селах Миколаївської області. Локальні популяції волошки займають площу 30-40 га. Її чисельність поки залишається нестабільною.
Ізольованість волошки, одноманітність її популяцій, біологічне старіння і поглинання цього виду іншими, знищення первинних місць росту – основні причини зменшення чисельності виду.
Охороняється в заповідному урочищі «Андріївське» і заказнику «Михайло-Ларинський».
Модрина польська (Larix polonica Racib)
Фото: supersadovnik.ru
В Україні модрина росте в Карпатах. Природоохоронний статус виду – зникаючий.
Причини зменшення чисельності: вирубування лісів для використання червоного дерева.
Модрину охороняють на території заказників «Скит Манявський» і Кедринський.
Рябчик гірський (Fritillaria montana)
Фото: botanichka.ru
В Україні рябчик росте в Середньому і Південному Придністров’ї, а також у Хмельницькій і Чернівецькій областях. Чисельність виду – кілька тисяч рослин.
Найбільше рябчик страждає від збирання рослин на букети, викопування його цибулин і рекреаційного впливу. Особливо загрозливим є стан популяцій у Хмельницькій області. Природоохоронний статус виду – зникаючий.
Їжачоголівник вузьколистий (Spargаnium angustifоlium)
Фото: biolib.cz
Раніше в Україні було відомо єдине місце росту виду – в озері Герешаска в Українських Карпатах. Але навіть ця популяція зменшується.
Зміни водного режиму і людський фактор – головна причина загрози зникнення виду.
За матеріалами Studway.
