“Відкриття” місця аварії корабля “Індевор” Джеймса Кука призвело до скандалу серед археологів

Вчені США та Австралії успішно співпрацювали протягом 22 років, намагаючись визначити місце, де затонув корабель Джеймса Кука “Індевор”. І ось тепер ця співпраця стрімко йде на дно після того, як Австралійський національний морський музей оголосив про здіснення наукового відкриття.

Виконавчий директор музею Кевін Самптіон оголосив у четвер, 3 лютого, про те, що морське дно біля берегів острова Род-Айленд в США стало “місцем останнього притулку одного з найважливіших кораблів у морській історії Австралії”.

Але партнери музею, американська організація “Морський археологічний проєкт Род-Айленду” (Rimap) спростували це твердження. Вони сказали, що вважають слова Самптіона порушенням контракту та звинуватили австралійців у тому, що вони пішли на поводу у “емоцій чи політики” зі своєю “передчасною” заявою.

Представники музею відповіли, що не порушували жодних домовленостей, і що Самптіон був упевнений, що знайдені залишки корабля належать “Індевору”.

Під час заяви про ідентифікацію корабля Самптіон подякував Rimap і голові цієї організації доктору Кеті Аббас за їхню “прихильність до місця загибелі корабля та його історії.”

Проте доктор Аббас заявила, що Rimap грав провідну роль у дослідженні. І хоча знахідки на місці аварії корабля збігалися “з тим, що можна було очікувати знайти у випадку “Індевора””, проте вчені не виявили “неспростовних доказів”, щоб це довести. За її словами, існує дуже багато питань, які можуть спростувати те, що було знайдено саме “Індевор”. Після закінчення дослідження Rimap опублікує обґрунтовану доповідь на своєму сайті. І хоча Rimap розуміє глибину зв’язків між громадянами Австралії британського походження та “Індевором”, проте висновки організації будуть зроблені тільки на базі наукових фактів, а не на австралійських емоціях чи політиці.

У своїй наступній заяві музей Австралії повідомив, що вони працювали разом з доктором Аббас 22 роки та визнають, що вона “може мати власну думку щодо безлічі знайдених вченими артефактів.” За словами представників музею, їх директор Кевін Самптіон упевнений у тому, що переважна більшість знахідок підтверджує, що місце аварії корабля, позначене як RI 2394 в Ньюпорт-Харборі, є останнім притулком “Індевора”.

Репліка “Індевора”

Співробітники австралійського музею уважно вивчили попередні угоди з Rimap і дійшли висновку, що жодних чинних домовленостей порушено не було. Вони збираються пройти через процес схвалення дослідження у наукових колах та продовжити консультації з усіма зацікавленими особами Род-Айленда.

Деякі деталі аварії корабля переконали археологів у тому, що вони знайшли саме “Індевор”. Вчені порівняли структурні елементи та форму уламків із наявними планами корабля.

На дні було знайдено лише близько 15% уламків корабля. І наразі вчені стурбовані тим, як їх зберегти для майбутніх поколінь.

Історія “Індевору”

Коли корабель був спущений на воду в 1764, він називався “Граф Пемброк”. Ім’я “Індевор” він отримав у 1768 році під час підготовки до великої наукової подорожі до Тихого океану

З 1768 по 1771 рік “Індевор” плавав по південних частинах Тихого океану. Він мав доставити на острів Таїті наукову експедицію для спостереження за тим, як Венера проходить сонячним диском у 1769 році.

Після чого Кук вирушив у плавання Тихим океаном у пошуках “Великої південної землі”. Він відзначив на картах узбережжя Нової Зеландії та східну берегову лінію Австралії. І в 1770 оголосив про належність цих земель Великобританії.

Пізніше “Індевор” було продано приватним власникам, перейменовано на “Лорд Сендвіч” і потоплено британським флотом під час американської війни за незалежність.

Роком пізніше Джеймса Кука було вбито на Гаваях під час своєї третьої тихоокеанської подорожі. Це сталося за 10 років до того, як перші кораблі прибули до Нового Південного Уельсу, щоб заснувати британську колонію.

За матеріалами Guardian