Турбота про онуків не омолоджує бабусь та дідусів

Раніше низка досліджень показала переваги для психічного та фізичного здоров’я у тих, хто дбає про онуків. Так, доктор Валерія Бордоне в 2016 році опублікувала роботу «Чи впливають онуки на те, наскільки старим ви почуваєтеся?», в якій з’ясувала, що люди старше 65 років, які дбають про онуків, почуваються як мінімум на два роки молодші за свій вік , а люди у віці 74-85 років – у середньому на 2,6 роки.

Проте нещодавно експерт провела нове дослідження, яке змусило її замислитись. “Всупереч нашим висновкам 2016 року, сьогодні ми не виявили такого ж впливу на самовідчуття віку ні у дідусів, ні у бабусь”, – сказала вона.

Справа в тому, що нове дослідження стало першим, в якому розглядалися одні й ті самі люди до і після того, як вони почали дбати про онуків. І в ході опитування виявилося, що “молоді” бабусі і дідусі відчували себе так само і до появи онуків.

Тепер Бордоне вважає, що неправильно приписувати причинно-наслідковий зв’язок між доглядом за дітьми та відчуттям молодісті. Натомість, за її словами, позитивні результати більше пов’язані із прихованими ефектами вибору. “Цілком можливо, що бабусі та дідусі, які вже мають молодий суб’єктивний вік, просто більше представлені серед людей, які дбають про інших”, – сказала вона.  Тобто турбота про дітей не змушує бабусь та дідусів почуватися молодими, а, навпаки, бабусі та дідусі, які вже почуваються молодими, більше дбають про дітей.

Однак нове дослідження все ж таки дало шанс людям у віці випробувати «другу молодість». Виявилося, що літні, які наглядають за маленькими дітьми, які не є їхніми родичами, мають явні переваги у віковому самовідчутті. Гіпотеза, за словами Бордоне, полягає в тому, що чужі діти, на відміну від рідних онуків, не нагадують про реальні паспортні дані. “Статус дідуся або бабусі – потужне нагадування про старіння людини, і тому він може вплинути на суб’єктивний вік”, – наголосила автор дослідження.

За матеріалами The Guardian

Фото: Depositphotos