На півночі та заході Люксембург межує з Бельгією, на сході – з Німеччиною, а на півдні – із Францією. Разом із Бельгією та Нідерландами входить до Бенілюксу, політичного, економічного та митного союзу.
Історія Люксембургу
На шляху до своєї незалежності Люксембургу довелося подолати чимало випробувань. У різні періоди його територія належала німцям, французам, австрійцям, голландцям та навіть іспанцям. А починалося все з фортеці біля річок Зауер та Альзет, побудованої графом Зігфрідом у 963 році. До XVIII століття форт переходив із рук до рук. Багаторазово обложений, спустошений і перебудований більш ніж 20 разів за 400 років, замок став найсильнішою фортецею у Європі. Нарешті 1713 року, коли Бельгія і Люксембург опинилися під владою Габсбургів, тут настав світ.
Але тривав він дуже недовго. Наполеон розв’язав війну та підпорядкував собі Люксембург. Теж ненадовго. Віденський конгрес 1814-1815 років оголосив Люксембург великим герцогством і передав його королю Нідерландів Вільгельму I. У 1830 проти нього повстала Бельгія, і Люксембург охоче її підтримав. У результаті його західна частина відійшла Бельгії, унаслідок чого Велике Герцогство значно зменшилося.
У 1914 Люксембург окупували німці. Відновити незалежність країні вдалося лише 1918-го. Ситуація повторилася 1940 року: знову війна, знову захоплення. Це змусило Люксембург відразу після Другої світової знехтувати своїм нейтралітетом і вступити до НАТО. А завдяки політичній стабільності та розумній системі оподаткування Люксембург зміг залучити великих іноземних інвесторів та досягти успіхів у промисловості та сфері послуг.
Визначні місця Люксембургу
Єдине у світі герцогство живе дуже насиченим життям: у Люксембурзі з найвищих показників грамотності населення, ефективності ведення бізнесу та ВВП на душу населення. Поняття взагалі взаємопов’язані, тому нічого дивного.
Столиця називається так само, як і князівство, – Люксембург. І головною його перлиною є Великий герцогський палац. Він був побудований в 1572 в стилі пізнього ренесансу. Але резиденцією місцевих ченців він не відразу. Спочатку тут розташовувалась міська ратуша, а під час Другої світової німці облаштували у палаці таверну. Сім’я Великих герцогів повернулася сюди 1945-го. Сьогодні тут ніхто не живе, палац використовується для офіційних прийомів та проведення урочистостей.
Міст Адольфа – не менш знаменитий символом Люксембурга. Він був названий на честь герцога, який правив у країні на початку ХХ століття і особисто у 1900 році заклав перший камінь у його будівництво. Міст Адольфа довжиною 153 м з’єднує основні райони Люксембургу – Верхнє та Нижнє місто. Останній, до речі, також варто відвідати. На відміну від історичної частини столиці, де групами снують туристи, у Нижньому місті люблять відпочивати самі місцеві. Прогуляйтеся вздовж річки Альзет і уявіть себе одним із них.
А потім вирушайте до Вільца, мальовничого містечка на півночі Люксембургу. Але не заради гарних пейзажів (хоча вони тут справді гарні), а заради пивоварні Simone, яка постачає пиво до герцогського замку. Адже цікаво, чи відрізняється тутешній хмільний напій від звичайного, з бляшанки. Продегустувати його можна в музеї Таннері поряд із пивоварнею.
Що спробувати в Люксембурзі
1. арденська шинка
2. спекотне з кролика по-люксембурзькому
3. кров’яна ковбаса
4. паштет із гусячої печінки
5. випічка (тістечка, відкриті пироги та булочки)
Що подивитись у Люксембурзі
1. Собор Люксембурзької Богоматері
2. Каземати Петрус
3. Винна стежка Люксембургу
4. замок Віанден
5. місто Естернах
Національні свята та вихідні дні
1 січня – Новий рік
березень-квітень – Великдень та Великодній понеділок
1 травня – День праці
травень – Вознесіння Господнє
травень-червень – Духів день
23 червня – Національне свято, День народження Великого Герцога Люксембурзького
15 серпня – Успіння Пресвятої Богородиці
1-2 листопада – День усіх Святих
2 листопада – День поминання
25 грудня – Різдво
26 грудня – День Св. Стефана
