Чому українські Карпати кращі за італійські Альпи

Основною метою поїздки до Верховини був одноденний 20-кілометровий гірський трек на Чорногірський Піп Іван. Це одна із шести українських 2-тисячників, які знаходяться на Чорногірському хребті.

Гора Піп Іван має висоту 2028 і є третьою після Говерли та Бребенескула. Відома тим, що на вершині має  обсерваторію, яку збудували ще у 1936-му році. Вона вже не функціонує, але тим не менш приваблива для туристів.

ПРОЇЗД-ТРАНСФЕР

Дістатися до Івано-Франківська влітку дещо проблематично, якщо обирати вихідні. Можна доїхати денним Інтерсіті, але він приїжджає до Франківська близько 12-ої ночі. В такий час начебто ще є маршрутки. Якщо вас компанія із 6 людей — шансів доїхати до Верховини на багато більше, ніж якщо вас двоє. Звісно, перевізники можуть взяти й пару, але тоді ціна за одного буде щонайменше 400 грн в один бік. А так — 150 грн. Для компанії трансфер із Франківська краще бронювати наперед. Телефони перевізників можна знайти в Інтернеті.

Я обираю варіант нічного купе, квиток по ціні 200 грн. Із Києва виїжджає о 18/50 і в вже о 5.50 ранку у Франківську. Це доволі зручно, якщо планувати гірський трек. Можна ще сісти на автобус на автостанції, яка поруч із жд вокзалом. Тоді проїзд коштуватиме 80 грн. Перший автобус відправляється о 7-ій ранку і далі курсує щогодини.

ЖИТЛО

Верховина — не такий розкручений і популярний курорт, як Буковель, Яремче чи навіть сусідня Ворохта. Тому із житлом тут не ахті. Є більш-менш пристойний 3-зірковий готель Верховель. Ціна за номер-стандарт без балкону — близько 600 грн, але без сніданку. Готель новий, у номері досить чисто, чиста постіль, рушники. Поснідати можна на 1-му поверсі готелю у кафе. Середня ціна за одого 60-70 грн. Це омлет, млинці, масло і чай.

Зручність “Верховелю” ще й в тому, що він знаходиться в центрі міста, зовсім поруч автовокзал. А мінус у тому, що готель не має власної території. Для нас це стало неприємною несподіванкою.

Окрім Верховелю — готелів у Верховині нема. Приватних садиб теж небагато — не більше 10-ти. Ціни від 200 грн за одного.

ЇЖА

У Верховині є кілька ресторанчиків. Ми обідали у двох — Панорама, що на 5-му поверсі готелю Верховель, і Україночка. Обидва у центрі міста. Ціни на порядок нижчі, ніж у Буковелі. Приміром стейк із салатом у Панорамі обійдеться у 60-90 грн. Піца — 60-70. Вино — 50 грн за 150 гр. Десерти в середньому — 40-50 грн за порцію. Готують тут смачно, червіс теж пристойний. Із вікон ресторану — панорамний вигляд на міцеві полонини.

В Україночці ціни ще нижчі. Наприклад, порція вареників із сиром (10 штук) — 18 грн. Але будьте готові, що сервіс тут далекий від ідеалу. Наприклад, донька захотіла дерунів, (порція 23 грн), але офіціант відмовився приймати таке замовлення, бо на той час у них були лише деруни із грибами. Я попросила не додавати гриби, але офіціант була невблаганна. Так само не змогли принести півпорції вареників. Мовляв, у них варять лише 10 штук і не одним менше. Отаке! Зате є американо і навіть роблять лате (13 і 16 грн відповідно).

Неподалік Україночки, на так званій 100-метрівці, є кондитерська. Там з 30 видів різних тістечок. В середньому ціна за одне — 11 гривень. Тістечко свіже і смачне.

 КУДИ ПІТИ І ЩО ПОБАЧИТИ

 Особисто моєю ціллю поїздки до Верховини був трек на Піп Іван. Маршрут стартує із найвисокогірнішого села в Україні — Дземброня. Висота — 898 метрів над рівнем моря. Оскільки маршрут був розрахований на один день і мав стартувати о 9-ій ранку, а ми спізнилися аж на дві години — його довелося скасувати. Тому порада: якщо збираєтесь у похід, то трансфер із Франківська до Дземборні слід бронювати заздалегідь. Їхати краще компанією із 4-6 людей, тоді переїзд коштуватиме дешевше. Таксисти просять від 300 грн в один бік. Є автобус із Верховини. Їде півтори години і коштує лише 20 грн.

Так от, довелося повністю змінювати плани. Якщо вам нецікавий трек, то ось що слід обовязково побачити у Верховині:

1.Обовязково підіть на сплав по річці Черемош. За одного доведеться заплатити 350 грн. Сюди входить трансфер до села Нижня Дземборня, звідки починається 10-кілометровий маршрут на рафті, спорядження і послуги інструктора. Зазвичай, все це триває 1,5-2 год. Влітку сплав повністю безпечний, можна навіть з дитиною. Є кілька порогів, де рафт може розвернути, але це тільки додає гострих відчуттів.

 2.У самій Верховині обовязково сходіть на оглядовий майданчик, звідки видно майже все місто. А в добру погоду добре видніється Чорногорський хребет із вершиною Піп-Іван. Навпроти оглядового майданчика — гора Пушкарка. Теж раджу піти, маршрут пролягає через підвісний міст, а далі по гірській грунтівці.

3.Раджу поїхати на гору Писаний камінь. Від Верховини це з 25 км, на маршрутці хвилин з 20 їзди. Можна легко зловити попутку, оскільки через Верховину проходить траса, яка зєднує містечко із Коломиєю. Маршрутка коштує 8 грн з одного, а от таксі обійдеться десь у 150-200 грн.

Маршрут на Писаний камінь стартує із Буківського перевалу. Вгору веде крутий 2-кілометровий підйом, далі вже більш-менш рівніша 3-км дорога. Досить мальовничий маршрут, по якому росте вдосталь суниці і чорниць.

У суботу-неділю біля самого каменю проводять ескурсії і приїжджає місцева гуцулка, у якої можна купити на перекус сало, бринзу, пончики, зернята і навіть пиво. Ціни від 6 грн за 100 сиру або сала. 

4.Поїздка у село Криворівня.

Криворівня — оплот галицької інтелігенції початку 1900-их років. Саме тут писав свої твори Іван Франко, який 15 років поспіль приїздив на літо. Михайло Коцюбинський написав тут  славнозвісні “Тіні забутих предків”, по яких пізніше Сергій Параджанов зніме фільм. Зйомки проходили тут же у Криворівні. Зараз на їх місці стоїть музей — невелика деревяна хатина. Вхід — 20 грн. До речі, сам Параджанов жив у Верховині. Зараз із його домівки облаштували музей.

У Криворівню свого часу приїжджала і Леся Українка.

Загалом дуже мальовниче карпатське село, яке навпіл розділяє Черемош. Окрім музею Франка і хатини зі зйомок фільму тут є ще 18 музеїв.

Також не забудьте оглянути місцеву церкву, одну із найстаріших церков на Гуцульщині. Кажуть, що за 300 років свого існування вона ні разу не була закрита. Навіть у буремні часи комунізму.

Всi фото автора.

Галина Остаповець — журналіст, блогер. Улюблене місце відпочинку — Карпати, де в одному місці поєднаний український колорит, мілашні краєвиди, смачна їжа і демократичні ціни.