У світогляді наших предків Новий рік, як межа, що відокремлює старе від нового, вважався своєрідним порталом у майбутнє. Від поведінки людини напередодні свята, її слів та вчинків залежало життя у наступному році. Із часом переважна більшість населення забула традиції предків. Та навіть сьогодні, коли головними учасниками новорічних святкувань стали телевізор, спиртні напої та наїдки, українці все одно намагаються додати до новорічного застілля певні ритуали.
Вилучення сакрального, духовного зі сфери сучасної святково-обрядової культури в Україні перетворює їх на низку видовищ, розваг, що змінюються у календарній послідовності, залишаючи своїм учасникам лише синдром святкової втоми. Можливо, варто знову згадати про історію та походження свят, народні традиції їх відзначення?
Якого числа святкувати Новий рік
Із прийняттям християнства на Русі почали впроваджувати візантійську систему християнського літочислення, відправною точкою якого вважалося 1 вересня 5509 р. до н.е. – день створення світу (офіційно затверджений VI Вселенським собором 681 р.). А західні церкви в цей час користувалися літочисленням від Різдва Христового. В обох системах літочислення послуговувалися юліанським календарем, датою Нового року в якому було 1 січня (у візантійському – 1 вересня).
Попри нововведення, люди продовжували користуватися старим землеробським календарем, відраховуючи кожен наступний рік із березня. Та в 1699 році Петро I видав указ про зміну літочислення, починаючи із 1 січня (рахунок почав вестися не від створення світу, а від Різдва Христового). Також був запроваджений і новий порядок зустрічі 1700 року на кшталт європейських країн – з салютами, розпиванням спиртного, прикрашанням будинків ялинками чи ялинковими гілками. Цікаво, що після смерті царя звичай швидко забувся, і ялинки під Новий рік можна було побачити хіба що на дахах шинків.
Коли в Україні почали прикрашати ялинку
В Україну звичай прикрашати ялинку прийшов у середині ХІХ ст. із європейської святкової традиції, хоча побутував він переважно у середовищі знаті. Іван Франко, вивчаючи на Гуцульщині різдвяні звичаї, писав: «Пан ставить смереку, русин кладе сніп» (ідеться про дідух, який ставили на покуті на Святвечір).
За християнськими переказами, ялинка – це символ Дерева життя, яке стереже архангел з вогняним мечем, забороняючи грішникам повертатися до Едему. Різдво – це час сходження Бога на землю для того, щоб повернути людині втрачений рай, а зірка на верхівці ялинки символізує Віфліємську зорю, що сповіщала про народження сина Божого.
Як українці зустрічали Новий рік
Новий рік зустрічали у прибраній оселі, з ялинкою чи дідухом в залежності від статків господарів. До свята готували не лише страви та напої, але й душу та тіло – молитвою та сорокаденним постом. Вечір напередодні Нового року називали «щедрим» або «багатим». М’ясо і ковбаси, холодець і тушкована капуста, печеня, смажена риба, налисники – чого тільки не було на святковому столі. Обов’язково у цей вечір крім куті готували пироги. Господар дому ховався за мискою з пирогами і бажав, щоб і наступного року родина мала таку саму гору пирогів.
Від хати до хати ходили щедрувальники (колись це були гурти дорослих чоловіків), вони обходити з піснями село та громадські посіви – на добрий врожай. У перший день Нового року засівали. Популярними були народні новорічні вистави «Коза» та «Маланка», участь у яких брали переважно чоловіки. Перший день Нового року вважався сприятливим для початку важливих справ, надавали також значення тому, хто першим увійде до хати. Вважалося, що першим має зайти чоловік, такий звичай мав назву «полазник».
Звідки на новорічному столі шампанське
Головний новорічний напій – шампанське – прийшов в Україну в ХІХ ст. Утім, українці надавали перевагу рейнським винам, мальвазії, меду, добрій горілці та різним настоянкам. Ігристе вино стало неодмінним атрибутом і символом новорічного свята лише завдяки специфіці його відкорковування. Гучний виліт корка з пляшки нагадує постріл, а за традицією, саме пострілами і шумом у дні великих свят наші предки відганяли нечисту силу.
У 1878 році в Криму князь Голіцин відкрив перший на території сучасної України завод шампанських вин.
За матеріалами статті кандидата історичних наук Галини Бондаренко.
Читайте также:
Туристическое страхование часто воспринимается как дополнительная трата средств, которой можно избежать. Однако, это ошибочное представление,…
Открытие учетной записи на игровой площадке обычно вознаграждается подарком. Иногда клиенту для этого достаточно завести…
В мире виноделия существует напиток, который завоевал сердца многих гурманов своим уникальным вкусом и ароматом.…
Рынок азартных развлечений в Украине активно развивается, что заметно по регулярному пополнению списка легальных онлайн-казино.…
Туризм ради игры становится всё более популярным среди путешественников по всему миру. Казино уже давно…
Рассказываем о бонусах Vbet. Мы расскажем о разных видах поощрений - как стандартных для всех…