Це свято дуже давнє. Його коріння виходить з часів Євангелії. Саме в цей день на апостолів, послідовників Ісуса Христа, зійшов Святий Дух, який символізує триєдність Бога. З цього дня Бог послав апостолам дар розмовляти різними мовами. І саме цей день вважається Днем народження Церкви. Християнські та древньоязичницькі традиції святкування Трійці тісно переплетені між собою й співіснують до сьогоднішнього дня.
Традиції та прикмети свята
Трійцю святкують 3 дні. Господині до неї ретельно готуються: наводять в будинку чистоту, прикрашають житло свіжими гілками клена, берези, верби, липи, квітами і травами, що символізує процвітання і новий життєвий цикл.
Субота перед святом є поминальним днем. Люди в храмах запалюють свічки за упокій померлих родичів. Особливо моляться за тих, хто помер передчасною смертю, вважаючи їх жертвами підступних русалок. До свята жінки печуть пироги, готують м’ясні та рибні закуски. У деяких регіонах в цей день фарбують яйця в зелений колір.
Перший день – Зелену неділю – у народі вважають днем активності й підступності русалок та іншої міфічної нечисті. Зелень, якою прикрашають будинки, є захистом і оберегом від них. Вранці в цей день в храмах відбуваються святкові богослужіння. Потім люди йдуть один до одного в гості. Починаються масові гуляння, ярмарки.
Трійця завжди вважалася дівочим святом. Дівчата плели вінки, опускаючи їх у річку для ворожіння. Потім вони йшли в ліс гуляти. До цього дня пекли коровай і роздавали його в лісі незаміжнім дівчатам. Ці шматочки сушили і берегли до весілля, замішуючи потім сухарі в тісто для весільного короваю. Вважали, що вони принесуть у нову сім’ю благополуччя і любов. Потім під берізкою організовували пікнік – святкову трапезу. Увечері народ розважали ряджені.
Другий день свята називається Клечальним понеділком. Після служби священики йшли на поля читати молитви з проханням до Бога благословити майбутній урожай.
На третій, Богодухів день, хлопці вибирали собі наречених. Дівчата «водили тополю», в ролі якої була незаміжня дівчина – перша красуня на селі. Її наряджали вінками, стрічками, гілками та водили по дворах. Зустріти Тополю вважалося дуже доброю прикметою. У цей день в колодязях освячували воду.
В Зелену середу — молодиці зустрічали русалок. Зелений четвер називали ще Мавський великдень. В цей день наші предки нічого не робили, а пекли паски-баби, фарбували крашанки, одружені чоловіки та жінки проводили цілий день «в гульбищах». Молодь участі у цьому не брала. Закінчувалися Зелені свята проводом русалок в понеділок, після неділі Зелених свят.
Народні звичаї Трійці
З Трійцею пов’язано багато народних звичаїв, прикмет і ритуалів. Так, наприклад, трави (меліса, м’ята) і квіти після освячення в церкві вважаються цілющими, тому з них заварюють чай.
Роса, що випала в Трійцю, вважається дуже корисною для здоров’я та краси. Дівчатам радять нею вмиватися, щоб зберегти свою молодість і привабливість.
Трійця вважається кращим часом для сватання. Якщо посваталися на Трійцю, а одружилися на Покрову — вважалося що родина буде дружною, щасливою та міцною.
За народними повір’ями, одразу за Зеленими святками йшов русальний тиждень. Це час ворожінь, якими здебільшого захоплювалися дівчата. Вони плели і пускали на воду віночки. Якщо віночки, пущені по воді, сходяться, значить, дівчину в цьому році посватають. Якщо віночок повернеться до берега, значить, вона просидить ще рік в дівках. А якщо віночок зовсім потоне, то нескоро дівчина вийде заміж. Якщо рівно пливе вінок — і життя складеться розмірено і гладко. Якщо вінок гойдається на хвилях або кружляє, то й життя буде бурхливим, неспокійним. Якщо вінок швидко зник з очей — вийти заміж їй в далеких краях.
В Трійцю дівчата ворожили ще й на зозулі. Вони запитували у птаха, чи довго їм ще кувати в батьківському домі. І зозуля рахувала, стільки років їм чекати сватів.
Також на Трійцю для збереження сімейного щастя готували особливу яєчню. Для цього брали 2 яйці, знесених куркою в четвер, вони символізували подружню пару. Смажачи блюдо на круглій пательні, господиня проказувала над нею молитву.
Забобони і небезпека на Трійцю (Семик)
Ще одне слов’янське повір’я говорить про те, що німфи і наяди-русалки виходять на поля зі своїх місць проживання — вирів і річок саме на Трійцю. Ночами вони заводять свої ігри і живуть у лісах до Петрова дня.
У народі вважається, що подорожніх вони зазивають сміхом і можуть залоскотати до смерті. Семик здавна називають «великий день русалок». Тому купання в річках під час зелених святок вважається небезпечним.
Читайте також:
Замість тисячі слів: походження та особливості української лайки
Борщ с рыбой и пиво каждый день: что ели древние украинцы
Cемейное благополучие определяет счастье украинцев, а кино вдохновляет путешествовать
Туристическое страхование часто воспринимается как дополнительная трата средств, которой можно избежать. Однако, это ошибочное представление,…
Открытие учетной записи на игровой площадке обычно вознаграждается подарком. Иногда клиенту для этого достаточно завести…
В мире виноделия существует напиток, который завоевал сердца многих гурманов своим уникальным вкусом и ароматом.…
Рынок азартных развлечений в Украине активно развивается, что заметно по регулярному пополнению списка легальных онлайн-казино.…
Туризм ради игры становится всё более популярным среди путешественников по всему миру. Казино уже давно…
Рассказываем о бонусах Vbet. Мы расскажем о разных видах поощрений - как стандартных для всех…