• Фото: shutterstock
    Традиции

    Свята Трійця: традиції, обряди, забобони

    Depo.ua
    Depo.ua
    Воскресенье, 4 июня 2017
    2 019
    Трійцю відзначають на 50-й день після Великодня.

    Це свято дуже давнє. Його коріння виходить з часів Євангелії. Саме в цей день на апостолів, послідовників Ісуса Христа, зійшов Святий Дух, який символізує триєдність Бога. З цього дня Бог послав апостолам дар розмовляти різними мовами. І саме цей день вважається Днем народження Церкви. Християнські та древньоязичницькі традиції святкування Трійці тісно переплетені між собою й співіснують до сьогоднішнього дня.

    Традиції та прикмети свята

    Трійцю святкують 3 дні. Господині до неї ретельно готуються: наводять в будинку чистоту, прикрашають житло свіжими гілками клена, берези, верби, липи, квітами і травами, що символізує процвітання і новий життєвий цикл.

    Субота перед святом є поминальним днем. Люди в храмах запалюють свічки за упокій померлих родичів. Особливо моляться за тих, хто помер передчасною смертю, вважаючи їх жертвами підступних русалок. До свята жінки печуть пироги, готують м’ясні та рибні закуски. У деяких регіонах в цей день фарбують яйця в зелений колір.

    Экспресс-инфо по стране

    Украина – государство в Восточной Европе.

     

    Флаг Герб

     

    Столица – Киев

    Крупнейшие города: Киев, Львов, Харьков, Одесса, Днепр, Запорожье, Кривой Рог, Донецк

    Форма правления – Парламентско-президентская республика

    Территория – 603 549 км2 (44-я в мире)

    Население – 42,6 млн чел. (32-я в мире)

    Официальный язык – украинский

    Религия – православие, католицизм

    ИЧР – 0,747 (81-я в мире)

    ВВП – $131,8 млрд (59-я в мире)

    Валюта – гривна

    Граничит с: Беларусью, Польшей, Словакией, Венгрией, Румынией, Молдовой, Россией

    Перший день – Зелену неділю – у народі вважають днем активності й підступності русалок та іншої міфічної нечисті. Зелень, якою прикрашають будинки, є захистом і оберегом від них. Вранці в цей день в храмах відбуваються святкові богослужіння. Потім люди йдуть один до одного в гості. Починаються масові гуляння, ярмарки.

    Трійця завжди вважалася дівочим святом. Дівчата плели вінки, опускаючи їх у річку для ворожіння. Потім вони йшли в ліс гуляти. До цього дня пекли коровай і роздавали його в лісі незаміжнім дівчатам. Ці шматочки сушили і берегли до весілля, замішуючи потім сухарі в тісто для весільного короваю. Вважали, що вони принесуть у нову сім’ю благополуччя і любов. Потім під берізкою організовували пікнік – святкову трапезу. Увечері народ розважали ряджені.

    Другий день свята називається Клечальним понеділком. Після служби священики йшли на поля читати молитви з проханням до Бога благословити майбутній урожай.

    На третій, Богодухів день, хлопці вибирали собі наречених. Дівчата «водили тополю», в ролі якої була незаміжня дівчина – перша красуня на селі. Її наряджали вінками, стрічками, гілками та водили по дворах. Зустріти Тополю вважалося дуже доброю прикметою. У цей день в колодязях освячували воду.

    Фото: shutterstock

    В Зелену середу — молодиці зустрічали русалок. Зелений четвер називали ще Мавський великдень. В цей день наші предки нічого не робили, а пекли паски-баби, фарбували крашанки, одружені чоловіки та жінки проводили цілий день «в гульбищах». Молодь участі у цьому не брала. Закінчувалися Зелені свята проводом русалок в понеділок, після неділі Зелених свят.

    Народні звичаї Трійці

    З Трійцею пов’язано багато народних звичаїв, прикмет і ритуалів. Так, наприклад, трави (меліса, м’ята) і квіти після освячення в церкві вважаються цілющими, тому з них заварюють чай.

    Фото: shutterstock

    Роса, що випала в Трійцю, вважається дуже корисною для здоров’я та краси. Дівчатам радять нею вмиватися, щоб зберегти свою молодість і привабливість.

    Трійця вважається кращим часом для сватання. Якщо посваталися на Трійцю, а одружилися на Покрову — вважалося що родина буде дружною, щасливою та міцною.

    За народними повір’ями, одразу за Зеленими святками йшов русальний тиждень. Це час ворожінь, якими здебільшого захоплювалися дівчата. Вони плели і пускали на воду віночки. Якщо віночки, пущені по воді, сходяться, значить, дівчину в цьому році посватають. Якщо віночок повернеться до берега, значить, вона просидить ще рік в дівках. А якщо віночок зовсім потоне, то нескоро дівчина вийде заміж. Якщо рівно пливе вінок — і життя складеться розмірено і гладко. Якщо вінок гойдається на хвилях або кружляє, то й життя буде бурхливим, неспокійним. Якщо вінок швидко зник з очей — вийти заміж їй в далеких краях.

    Фото: shutterstock

    В Трійцю дівчата ворожили ще й на зозулі. Вони запитували у птаха, чи довго їм ще кувати в батьківському домі. І зозуля рахувала, стільки років їм чекати сватів.

    Також на Трійцю для збереження сімейного щастя готували особливу яєчню. Для цього брали 2 яйці, знесених куркою в четвер, вони символізували подружню пару. Смажачи блюдо на круглій пательні, господиня проказувала над нею молитву.

    Забобони і небезпека на Трійцю (Семик)

    Ще одне слов’янське повір’я говорить про те, що німфи і наяди-русалки виходять на поля зі своїх місць проживання — вирів і річок саме на Трійцю. Ночами вони заводять свої ігри і живуть у лісах до Петрова дня.

    У народі вважається, що подорожніх вони зазивають сміхом і можуть залоскотати до смерті. Семик здавна називають «великий день русалок». Тому купання в річках під час зелених святок вважається небезпечним.

    Читайте також:

    Замість тисячі слів: походження та особливості української лайки

    Борщ с рыбой и пиво каждый день: что ели древние украинцы

    Cемейное благополучие определяет счастье украинцев, а кино вдохновляет путешествовать