Вікенд на острові Хортиця: козаки близько, скіфи далеко

Як дістатися до Хортиці

Для мене це виявилося не так уже й просто. З Одеси, звідки я їхала, до Запоріжжія їздять лише два поїзди – один виїжджає о третій годині дня і приїжджає о п’ятій ранку, другий відбуває о десятій вечора і прибуває ближче до полудня. Щоправда, бонусом до такої поїздки йде вид на Дніпровські плавні, якими як мінімум півгодини можна милуватися з вікон поїзда. Але загалом є сенс їхати з пересадкою в Дніпрі, що за вісімдесяти кілометрів від Запоріжжя. Після приїзду залишається тільки перейти з залізничного вокзалу до сусіднього автобусного і сісти на найближчий автобус до Запоріжжя (квиток – до ста гривень, їхати близько години).

Що подивитися в Запоріжжі

Якщо ви не любитель індастріал-туризму ( в цьому випадку – занедбаних промислових будівель і недобудованих мостів), то раджу звернути увагу на парки «Вознесенівський» і «Дубовий гай». Свіже повітря, набережні, багато дерев і дешеві атракціони. Але парки досить віддалені від автобусного чи залізничного вокзалів. Тож якщо часу у Запоріжжі у вас обмаль і ваша мета саме Хортиця, то варто їхати просто до неї.

Коли під’їжджаєш до острова, відкривається вид на ДніпроГЕС – одну з найбільших гідроелектространцій в Україні. Її будівництво в 30-х роках минулого століття стало одним із символів епохи і причиною затоплення порогів біля Хортиці. Масштаби споруди вражають.

Хортиця: музей історії козацтва

Перша зупинка – Музей історії запорозького козацтва та історико-культурний комплекс «Запорозька Січ », куди можна дістатися від центру Запоріжжя на громадському транспорті. Квиток у музей – 24 гривні (для студентів, пенсіонерів і школярів вдвічі дешевше).

Власне, багато в чому заради цих двох місць сюди і приїжджають туристи. Тут є церква, оточена сторожовими вежами, житлові будинки, майстерні тощо. Щоправда, це лише реконструкція – всі будівлі були зведені в ХХI столітті. Але в музеї все справжнє. Одним тільки козацьким люлькам в історичному музеї присвячено окремий зал. Поруч з оригіналами – збільшені копії. Завдяки їм можна розгледіти, що кожну люльку прикрашав унікальний візерунок. У ньому була зашифрована інформація як про власника, так  і про творця курильного пристосування. Трубка служила талісманом-оберегом, уособлюючи чотири стихії. Адже при її виготовленні воду перемішували з землею, роблячи глину. Далі вона обпалювалася на вогні, а потім використовувалася для вживання тютюну, зливаючись з повітрям.

Екскурсовод сказав, що запорожці набивали люльку багатьма видами зілля. Але на допитливе запитання одного з туристів «що саме курили козаки?» – тільки загадково посміхнувся і змінив тему.

Що ще подивитися на Хортиці?

Крім музею і комплексу “Запорозька Січ”, усі інші цікаві місця далеко від автобусного маршруту, тому потрібна машина або велосипед. Від історичного музею до Скіфської Стану – сім кілометрів в один бік. Якщо вас цікавить історія козацьких бойових кораблів у музеї судноплавства «Чайка», приплюсуйте до цього маршруту близько трьох кілометрів.

Для мене стало відкриттям, що Хортиця була знаковим місцем для багатьох язичницьких племен, що населяли територію нинішньої України. Про це нагадує Скіфський Стан, музей просто неба, що міститься на висоті 57 метрів над рівнем Дніпра. Саме тут розташована найбільша група скіфських курганів, розкиданих по всьому острову. Оригінальних з них залишилося лише три, решта знову ж були реконструйовані роки по тому. А от тисячолітні пам’ятники минулого, які оточують цю територію, повністю оригінальні. Кам’яні скіфські баби зібрані по всій Запорізькій області та перевезені в цей комплекс.

Музей відкрито цілодобово і працює він абсолютно безкоштовно.

Як пересуватися по Хортиці?

Місцеві туроператори регулярно пропонують екскурсії по найбільш знаковим і віддаленим місцям Хортиці, але їх вартість зазвичай треба з’ясовувати за фактом бронювання – від 300 до 600 гривень.

На Хортиці можна взяти велосипед напрокат і об’їхати острів самостійно. У будні дні оренда обійдеться у сто гривень на добу, у вихідні та святкові дні – 200 гривень. Адже навіть якщо проігнорувати всі музеї, залишиться те, заради чого сюди варто їхати: мальовнича природа і свіже повітря. Тут, на цьому маленькому клаптику землі, немов зібрані найпоширеніші українські пейзажі: випалені сонцем степи і густі хвойні ліси, Дніпро і високі скіфські кургани.

Усі фото автора.