Шерпи: справжні підкорювачі Евересту

Еверест – заповітна мрія всіх авантюристів і екстремалів. Кинути виклик природі, випробувати себе, залишити слід в історії – мета у кожного своя. Але хоч би як ви готувалися, є люди, які вас перевершать, – шерпи.

Шерпи – це етнічна група людей, яка живе в Непалі, неподалік від Евересту. Не один десяток років вони виконують роль гідів та носіїв, супроводжуючи групи альпіністів. Досвід шерпів неоціненний для іноземців, адже вони з народження пристосовані до суворих умов життя у високогір’ї.

Денні Леветт (Denny Levett) – співзасновник організації Xtreme Everest, яка надає медичну допомогу постраждалим під час сходження. У 2013 році вона взяла участь у науковій експедиції на Еверест, щоб вивчити вплив великої висоти на організм людини. Леветт досі з подивом згадує одного шерпа, який був частиною експедиції.

«Він спустився на 2000 м [з вершини] всього за дві години, тоді як нашій команді для цього знадобився майже день. І він навіть встиг зробити перерву на чай на шляху вниз».

Випробування висотою

Сходження на Еверест для всіх зводиться до подолання однієї ключової проблеми – атмосфери на великій висоті. Вміст кисню в повітрі на вершині гори становить лише третину від його частини в повітрі на рівні моря, стверджує Леветт. Менше 6% людей не здатні піднятися без додаткового кисню.

Гірська хвороба може проявитися вже на рівні 2000 м, і щоб йти далі, людському тілу спочатку необхідно адаптуватися.

«Якщо ви підніметеся одразу на 3500 м, наступного ранку почуватиметеся так, ніби у вас грип або похмілля», – каже Леветт.

Виняток становлять шерпи. Століття життя на великій висоті зробили представників цієї народності невразливими до такої атмосфери.

В експедиції 2013 року брало участь 180 осіб – 116 іноземців і 64 шерпи. Їхньою метою був базовий табір Евересту на висоті 5300 м. І до, і після сходження добровольці піддавалися цілій низці фізичних і біологічних тестів для виявлення відмінностей у їхній фізіології.

Феномен людського тіла

Провівши необхідні дослідження, Леветт дійшла висновку, що частини клітин, які дихають для отримання енергії (мітохондрії), у шерпів відрізняються. Вони ефективніші при використанні кисню.

«Мітохондрії шерпів, як паливозберігаючі автомобілі, – каже Леветт. – Вони отримують більше енергії за меншої кількості кисню».

Крім того, медики вивчили дрібні кровоносні судини, щоб оцінити, наскільки добре кисень надходить у м’язи, тканини і органи. І виявили, що у людей, які живуть не в Непалі, на великій висоті кровотік у дрібних кровоносних судинах сповільнюється, тоді як у шерпів він завжди залишався у нормі.

«Більш висока швидкість кровообігу дозволяє швидше і ефективніше доставляти кисень до тканин, – пояснює Кріс Імре (Chris Imray), професор кафедри судинної та ниркової трансплантації Університетської лікарні Ковентрі і Ворікшира, Велика Британія.

Метою дослідження було знайти новий спосіб порятунку людей, постраждалих від браку кисню. Стан альпініста на великих висотах схожий на стан пацієнта при смерті в лікарні. Вчені сподіваються, що виявлення генетичних і фізіологічних особливостей шерпів допоможе розробити нові методи лікування або терапії для хворих у критичному стані.

За матеріалами CNN.