Шлях Сантьяго – подорож, з якої ніхто не повертається колишнім

Наразі Шлях практично втратив релігійний характер і перетворився на дуже популярний і не менш мальовничий туристичний маршрут, якому хтось усе ще схильний приписувати містицизм і навколофілософські смисли.

Початок Шляху
Немає жодної офіційної точки початку Шляху, але є 4 його основні різновиди: Французький, Північний, Примітивний і Португальський – тому для початку варто визначитися з конкретним маршрутом, який ви хочете пройти.

Французький шлях є найпопулярнішим і, відповідно, багатолюдним маршрутом, з дуже розвиненою інфраструктурою. Тому вважається хорошим варіантом для новачків, хоч і є найдовшим з усіх – будьте готові пройти близько 700 км. Він починається на заході Франції, в невеликому місті Сен-Жон, розташованому в Піренеях. Звідти стартує більша частина прочан. Однак почати можна звідки завгодно, дехто бере за точку відліку Памплони, Бургос, Леон або навіть Сарра, що всього за 100 км від Сантьяго.

Північний шлях називають наймальовничішим, позаяк більша його частина проходить уздовж узбережжя Атлантичного океану на самій півночі Іспанії. Починається він у маленькому містечку Уркуера, але більшість паломників, що йдуть ним, стартують з Ов’єдо, бо дістатися до нього набагато простіше. Загальна довжина цього Шляху – близько 400 км, залежно від місця початку. Примітивний шлях є найкоротшим, що зрозуміло з його назви, а Португальський – єдиним, що проходить здебільшого не по території Іспанії. У будь-якому випадку, хоч би який Шлях ви обрали, можете не сумніватися, вражень вистачить надовго.

Паспорт пілігрима
Оскільки спочатку Шлях Сантьяго був паломницьким маршрутом, людям, які шли  по ньому, видавали «посвідчення паломника», що свідчило про всі пройдені кілометри, і черепашку як неофіційний символ паломника.

Зараз, незалежно від того, де ви почнете подорож, вам необхідно придбати так званий «паспорт пілігрима» – невеличку книжечку, в яку в кожному місті вам ставитимуть позначку про проходження певної частини Шляху. Купити його можна за пару євро у будь-якому Альбергом, тобто хостелі, де ви залишитеся на ніч, або в інформаційних бюро, які є лише у великих містах. А позначки про проходження шляху можна надалі ставити в будь-якому барі, церкві або Альбергом.

Особливістю Шляху Сантьяго є розвинена інфраструктура – він весь проходить через міста і села різного розміру, тому хоч би в якому крихітному місці ви зупинилися, у ньому завжди знайдеться нічліг і ситна вечеря. Паломників з наметом на Шляху мало. Думаю, тому що зупинятися їм доводиться поза населеним пунктом, а отже, треба заздалегідь подумати, як готувати їжу і про воду.

Альбергом
Практично в усіх містах, крім найменших, є муніципальні Альбергом, одна ніч у яких обійдеться в € 5-6. За них ви можете отримати ліжко у загальній кімнаті (будьте готові ділити її ще з 20 людьми), доступ на загальну кухню і в душ, іноді – сніданок, якщо пощастить – Wi-Fi.

Через дешевизну такі Альбергом користуються великою популярністю, і у високий сезон, тобто влітку і пізньою весною, місця в них можуть дуже швидко закінчитися. Приватні Альбергом коштують від € 7 до € 12 і зазвичай трохи перевершують за якістю муніципальні, хоча по суті мало відрізняються від них. Муніципальні Альбергом часто відкривають при церквах, тому в них панує аскетизм і жорсткий розпорядок дня: до 8-ї ранку ліжко треба звільнити, а якщо хочете поснідати, то встати доведеться ще до 6-ї. І повірте, якщо ви вирішите проходити Шлях влітку, прокидатися пізніше самі не схочете – в цю пору року у більшій частині Іспанії стоїть жахлива спека і світить спопеляюче сонце.

Тому багато паломників виходять з Альбергом затемна, ще вдосвіта, щоб до настання найбільшої спеки встигнути дійти до наміченої на день мети.

Коли йти
Формально проходити Каміно можна у будь-який час року, але в реальності пізньої осені, взимку і на початку весни багато Альбергом, магазинів і кафе закриваються. Особливо це стосується маленьких міст і сіл. Тому, вибираючи для проходження цю пору року, будьте готові до того, що зупинятися доведеться в містах більших, а, відповідно, проходити щодня теж більше, минаючи маленькі міста, які часто виявляються набагато привабливішими, ніж великі. До того ж погоду в Іспанії в цей час навряд чи можна назвати підходящою для піших прогулянок – узимку часто йде дощ, а в горах може випасти сніг.

З іншого боку, якщо суворі погодні умови вас не лякають, великою перевагою стане відсутність на Шляху натовпу туристів, які досить часто зустрічаються влітку. Проходячи Шлях у літній період, будьте готові не лише до високої температури і палючого сонця, а й до великої кількості людей, яких ви, можливо, не помітите в дорозі, але точно відчуєте їх присутність, стоячи у черзі в Альбергом або намагаючись замовити їжу в сільському барі. Літо – час канікул, тому чим ближче ви будете підходити до Сантьяго, тим більше груп школярів і організованих турпоходів буде зустрічатися з кожним днем.

Якщо ви хочете уникнути великої кількості людей і не бути спаленим іспанським сонцем, то найкращим рішенням буде почати похід наприкінці весни або на початку осені: людей ще трохи буде, йти буде приємно і тепло, а місць у Альбергом – завжди вистачатиме.

Як дістатися на Каміно де Сантьяго
Якщо ви вирішили йти по одному з іспанських Шляхів, проблем з його початком і завершенням виникнути не повинно. Дістатися до Мадрида можна літаком з будь-якого великого аеропорту. З Києва, наприклад, є рейси МАУ, які, на жаль, не вирізняються дешевизною. З багатьох європейських аеропортів літають бюджетні авіалінії на кшталт Wizzair і Ryanair, у яких можна купити квиток до Мадрида всього за € 30. Далі, з Мадрида, не становитиме ніяких труднощів доїхати до будь-якого міста на автобусі або поїзді. Квитки на автобусні рейси можна придбати онлайн.

Виїхати з Сантьяго теж не стане проблемою: у місті є аеропорт, з якого літаки Ryanair літають практично в будь-яке велике іспанське місто і парочку інших європейських міст; і, звісно, набагато бюджетніший варіант – автобус до Мадрида, який відходить від центрального вокзалу Сантьяго кілька разів на день.

У цілому, між великими містами, за якими проходить Шлях, можна переміщатися на автобусі без великих витрат. Цей варіант стає дуже актуальним для тих, хто не дуже уважно поставився до своїх ніг – мозолі з’являються так швидко, що не встигаєш помітити, як ти вже сидиш біля дороги і заклеюєш пластиром рани, щоб дійти до найближчого містечка.

Що взяти з собою
Головною перевагою цього походу, особливо в теплу пору року, є легкий рюкзак: тут не знадобиться намет або теплий спальник, не потрібно нести з собою їжу. Усе, що потрібно взяти на Шлях, цілком може вміститися в тридцятилітровий рюкзак, який, певна річ, має бути зручним і підібраним під ваші параметри.

Крім відповідного рюкзака не завадять хороші трекінгові черевики, що щільно фіксують ноги у щиколотках. Для більшості паломників середня відстань, пройдена за день, становить 25-30 км. І повірте, цього більш ніж достатньо для того, щоб збити ноги в кров або натерти величезні пухирі. Обов’язковим атрибутом походу є легкк змінне взуття, яке варто носити вечорами, вазелін або подібні мазі, якими варто змастити ступні перед виходом на Шлях, і хороші гелеві пластирі, якщо мозолів усе-таки не вдалося уникнути.

Якщо на Шляху ви плануєте готувати самостійно, то варто подумати про підходящий посуд – у більшості Альбергом є кухня, але зовсім немає посуду для того, щоб на ній щось приготувати. Те саме стосується й тих, хто вирішить проходити Шлях з наметом. Ще один дуже важливий атрибут для літніх походів – крем від сонця і головний убір. Можете не сумніватися, хоч би якими смуглявими ви були, кастильское сонце добереться до вас. Краще себе поберегти, а то буде дуже боляче.

І також, як бонус для чутливих натур, вам, можливо, знадобляться беруші. Коли щоночі протягом місяця або навіть усього кількох тижнів спиш в одній кімнаті з іще двадцятьма людьми, починаєш звикати до хропіння, що звучить з різних сторін у різній тональності. Але кажуть, що деяким це може дійсно заважати, тому хороші беруші – ваше спасіння.

Чого очікувати
Звичайно, вибір відстані, яку ви будете проходити за день, повністю за вами. Маленькі села й міста будуть зустрічатися кожні 3-4 км і манити своїм колоритом. Зупинитися можна у будь-якому з них, але якщо ви обмежені в часі, то в день доведеться проходити чимало, і до цього треба бути готовим. Не варто поспішати, виберіть відповідний для себе темп і не слухайте тих, хто буде розповідати історії про виконані 40 км за день. Ви ж сюди відпочивати приїхали. Тому не бійтеся, якщо знадобиться, зробити перерву на день або два. Виберіть яке-небудь тихе містечко на березі річки, відпочиньте і з новими силами висувайтеся в похід.

Не варто боятися проходити Шлях Сантьяго на самоті: кожен його відрізок дуже добре промаркований жовтими стрілками або золотими черепашками, які вкажуть правильний напрямок на розвилках або в місцях, де зникає дорога. До того ж дуже багато людей йдуть по ньому зовсім одні, і, якщо буде бажання, знайти компанію не становитиме труднощів. Від інших паломників можна очікувати цікавих історій, розповідей про те, що привело їх на Шлях і що вони хочуть отримати після його закінчення. Не бійтеся першими заговорювати з незнайомцями – просто кажіть «Буена камі» ( «Доброго Шляху») і питайте, як справи – усі дуже доброзичливі і привітні.

Місцеві жителі завжди готові допомогти і підтримати в моменти, коли хочеться все кинути, не дійшовши до кінця. Не варто дивуватися, якщо господар Альбергом запропонує таз з крижаною водою для відпочинку ніг або підкаже, як краще подбати про свої згорілі плечі.

Практично щодня пейзаж навколо змінюватиметься, але щоразу все одно буде заворожуюче красивий. Після французьких Піренеїв варто очікувати довгий перехід по горбистій Країні Басків і ще довший шлях степами Кастилії. Тут будьте готові до пейзажів з американських вестернів: безлюдні, практично покинуті, маленькі містечка і села серед випалених сонцем степів, сотні кілометрів сухої трави, над якою в потоках розпеченого повітря самотньо кружляють хижі птахи, жодної людини поблизу, клуби перекотиполя і тільки десь далеко пастуший собака жене стадо овець. Буде посушливо і спекотно, але дуже атмосферно. Це потрібно пережити, тому що далі почнеться зелена і дуже сільська Галісія, в якій, здається, кількість корів перевершує за кількістю місцеве населення в десятки разів. Шлях заверне в евкаліптові ліси, в яких дихається приємно і легко, а потім – в гори, в яких можна зустріти найнеймовірніші світанки.

У західній частині Галісія прилягає до Атлантичного океану, тому риба і морепродукти будуть переслідувати вас з перших кроків, зроблених на цій території. Традиційною стравою є «пульпо» – восьминіг, приготовлений різними способами. Варто зайти в одну з «пульперій» і скуштувати цю страву – вражень залишиться ціле море. У самих непримітних сільських барах ви можете скуштувати найсмачнішу у своєму житті їжу. Готують в Іспанії багато і з душею, тому не варто себе обмежувати після дня шляху.

Найочікуванішим місцем Шляху є океан. Сантьяго знаходиться всього за 100 км від нього, тому багато паломників, перепочивши в цьому місті, отримавши сертифікат пілігрима (Компостела) і, добре відсвятвувавши завершення свого Шляху, не закінчують його тут, а йдуть далі, в Мушію і Фістерра на мисі Фіністерре – крихітні містечка на узбережжі. Дорога до них проходить то через гори, то через неймовірної краси пустельні пляжі, а людей на цьому відрізку Шляху стає в десятки разів менше. У Мушіі стоїть сонна тиша, постійно дме холодний вітер, і з двох сторін її омиває океан, а Фіністерре – це мис, який стародавні кельти вважали краєм землі. На цьому місці зараз стоїть маяк, сидячи біля якого, можна нескінченно дивитися на океан. Ці два міста вражають не менше Сантьяго. Якщо у вас вже не залишилося сил йти, можна трохи схитрити і за кілька годин доїхати до будь-якого з цих міст на автобусі просто із Сантьяго.

Чого точно не варто чекати на Шляху
На Шляху ви точно не побачите Іспанії в її туристичному образі – пляжів Коста-Брава і Коста-Дорада, Барселони, пам’яток або мадридського шопінгу. Ходити ви будете по самих провінційних місцях, але саме так і виглядає справжня Іспанія – збідніла після останніх криз, але оптимістично налаштована, яка радіє життю у будь-яких його проявах. Повірте, там є на що подивитися.

Виходьте на Шлях, якщо відчуваєте хоч найменший інтерес або потребу, і можете бути впевнені, ви не пошкодуєте. Каміно дасть вам можливість побути наодинці з собою, подумати про речі, на які ніколи не вистачає часу, навести лад у своїх думках і просто добре провести час, набратися яскравих вражень і нових сил.

За матеріалами статті Ганни Іванової, опублікованої на сайті Попутно