10 видів з Червоної книги України, які можуть зникнути в цьому році

Червона книга України – це документ, що містить інформацію про види тварин і рослин, які опинилися на межі зникнення. На її підставі розробляються заходи з охорони, відтворення і раціонального використання цих видів.

Наразі до Червоної книги України занесені 542 види тварин (зокрема  риби, комахи та птахи) і 826 видів рослин і грибів.

Головними факторами негативного впливу на рослинний і тваринний світ є знищення та трансформація природних екосистем, надмірне комерційне використання і браконьєрство.

За прогнозами фахівців, 2018 рік може стати останнім ще для 10 видів рослин і тварин.

ТВАРИНИ

Ведмідь бурий (Ursus arctos)

Природоохоронний статус цього виду в Червоній книзі – зникаючий: чисельність бурих ведмедів в Україні не перевищує 300 особин. Близько 200 клишоногих живе у Закарпатській і Івано-Франківській областях, ще приблизно 50 – у Львівській та 20 – у Чернівецькій.

Причини зменшення чисельності: інтенсивна експлуатація та омолодження лісів, велике рекреаційне навантаження на них, браконьєрський відстріл тварин.

Норка європейська (Mustela lutreola)

Орієнтовно в Україні проживає всього 200-300 особин європейської норки. У Житомирській області чисельність виду за останні 50 років скоротилася в чотири рази. Якщо в 1987 році в пониззі Дністра жило 60 норок, то до 2000-го залишилося всього 10.

Причини зменшення чисельності: інтенсивні зміни водно-болотних угідь у процесі сільськогосподарського і рекреаційного використання.

Вид охороняють у Дунайському та Карпатському біосферних заповідниках, в Нижньодністровському національному природному парку та Канівському державному заповіднику.

Їжак вухатий (Hemiechinus auritus)

Чисельність цього виду в Україні не перевищує кілька десятків особин. За останні 20 років відомий лише один випадок контакту людини з цим їжаком: кілька років тому його бачили в околицях Луганська.

Причини зменшення чисельності: деградація степових екосистем, засадження степу монокультурами сосни і поширення їжака білобрюхого.

Тварину охороняли в Луганському та Українському степових природних заповідниках, однак це не допомогло зберегти популяцію виду. Відновлення колишньої кількості вухатих їжаків можливе лише за умови розведення в неволі.

Тхір степовий (Mustela eversmanni)

Вид занесено до Червоної книги з позначкою «зникаючий».

Раніше тхори були поширені по всій Україні, але зараз вид практично вимер. П’ятдесят років тому на території країни проживало близько 30 тис. особин. Наприклад, у Черкаській і Полтавській областях на кожну тисячу гектарів припадало по 12 особин, а сьогодні – 0,1.

Причини зменшення чисельності: хліборобське освоєння залишків цілини.

Тварину охороняють на території державних заповідників «Асканія-Нова», Дунайський, Луганський, Український степовий, Кримський, Чорноморський і в національних парках Азово-Сиваський і «Меотида».

Хохуля (Desmana moschata)

В Україні дніпровська популяція хохулі проіснувала до початку минулого століття, донська – до 1960-х років. У 1970-х хохуля потрапила у Сейм (Сумська обл.) із сусідньої Курської області (Росія) і розселилася вниз за течією майже на 200 км.

Зараз, згідно з даними вчених, чисельність виду становить 300-500 особин. Це дозволяє занести тварину у список зникаючих видів.

Браконьєрство, знищення місць проживання внаслідок діяльності людини і порушення гідрологічного режиму водойм є головними причинами зменшення чисельності виду.

Популяцію хохулі охороняють на території регіонального ландшафтного парку «Сеймський».

РОСЛИНИ

Будяк холмовий (Carduus collinus)

В Україні цей будяк поширений на південному схилі вулканічного купола біля Ужгорода. У природі залишилося лише кілька сотень екземплярів цієї рослини. Природоохоронний статус виду – зникаючий.

Причини зменшення чисельності: руйнування ділянок, де росте будяк.

Пагорбовий чортополох охороняється на масиві «Чорна гора» і в Карпатському біосферному заповіднику.

Волошка білоперлинна (Centaurea margaritalba)

За останнє десятиліття цей вид повністю зник з околиць Миколаєва і лівого берега Бузького лиману. Але нові місця його росту виявили в кількох селах Миколаївської області. Локальні популяції волошки займають площу 30-40 га. Її чисельність поки залишається нестабільною.

Ізольованість волошки, одноманітність її популяцій, біологічне старіння і поглинання цього виду іншими, знищення первинних місць росту – основні причини зменшення чисельності виду.

Охороняється в заповідному урочищі «Андріївське» і заказнику «Михайло-Ларинський».

Модрина польська (Larix polonica Racib)

В Україні модрина росте в Карпатах. Природоохоронний статус виду – зникаючий.

Причини зменшення чисельності: вирубування лісів для використання червоного дерева.

Модрину охороняють на території заказників «Скит Манявський» і Кедринський.

Рябчик гірський (Fritillaria montana)

В Україні рябчик росте в Середньому і Південному Придністров’ї, а також у Хмельницькій і Чернівецькій областях. Чисельність виду – кілька тисяч рослин.

Найбільше рябчик страждає від збирання рослин на букети, викопування його цибулин і рекреаційного впливу. Особливо загрозливим є стан популяцій у Хмельницькій області. Природоохоронний статус виду – зникаючий.

Їжачоголівник вузьколистий (Spargаnium angustifоlium)

Раніше в Україні було відомо єдине місце росту виду – в озері Герешаска в Українських Карпатах. Але навіть ця популяція зменшується.

Зміни водного режиму і людський фактор – головна причина загрози зникнення виду.

За матеріалами Studway.