Бактерії з кислотних та киплячих вулканічних озер дають надію знайти життя на Марсі.

Дослідження було опубліковано у журналі Frontiers in Astronomy and Space Science у п’ятницю, 28 січня. У ньому розглядалась бактерія, що живе в гідротермальному кратері вулкана Поас в Коста-Ріці – одному з найворожіших місць проживання планети.

Вода в цьому озері дуже кислотна і переповнена токсичними металами. Температура води змінюється від комфортної до киплячої, і іноді там трапляються вибухові виверження пари, попелу та каміння.

Вулкан Поас у Коста-Ріці

Якби на Червоній планеті будь-коли було життя, воно можливо знаходилося б у таких же екстремальних умовах довкілля зі смертоносними виверженнями вулканів. Більш за те, можливо, саме в таких місцях на Землі колись і зародилося життя.

Джастін Ван з університету Колорадо та один зі співавторів дослідження каже, що хоча у цьому вулканічному озері виявили лише декілька типів мікроорганізмів, але потенційних способів їх виживання було знайдено чимало.

Бактеріям довелося вжити таких заходів, щоб вижити в озері під час вивержень. У цьому випадку великий набір генів, звичайно, стане в пригоді.

У 2013 році вчені виявили, що в вулканічному озері Поас мешкає лише один вид бактерій з роду Acidiphílium. Бактерії цього типу часто виявляються в кислих мінеральних природних середовищах: шахтних водах піритових копалень, відвалах вугілля з домішкою піриту і відходах мідних і уранових копалень. Також їх можна знайти у гідротермальних системах.

Ці бактерії мають безліч генів, адаптованих до різного оточення.

Нове дослідження провели після серії вивержень. І воно показало, що в озері є й інші види бактерій, проте бактерія Acidiphilium все ж таки домінує.

Щоб дійти цього висновку, вчені провели аналіз зразків рідини з озера, сірчаних скупчень і осадових порід з дна озера за допомогою новітньої технології геномного секвенування.

Геномне секвенування показало, що бактерія має величезну різноманітність біохімічних можливостей, які можуть допомогти їй винести екстремальні та мінливі умови. Наприклад, вона здатна створювати енергію із сірки, заліза та миш’яку.

Вода в озері періодично закипає та містить велику кількість кислот

Також бактерія має гени, що відповідають за зв’язування вуглецю, як у рослин. Вуглець зв’язується як у прості, так і в складні цукрові молекули та біопластичні гранули, які бактерії використовують як джерело енергії та запас вуглецю у важкі часи або за відсутності їжі.

Вчені очікували знайти багато виявлених ними генів. Але чого вони не очікували, так це те, що така їх кількість буде представлена ​​в такому малому видовому розмаїтті озера. Проте якщо подумати, то саме так життя й мало адаптуватися до умов озера у кратері активного вулкана.

Хоча оточення гідротермальних систем є смертоносним, воно також надає найбільшу кількість ключових елементів для еволюції: жар, воду та енергію. Подібні місця могли також породити життя і Марсі.

Наявність життя в Laguna Caliente показує, що життя на Марсі могло б процвітати за аналогічних умов. Отже, її можна пошукати в реліктових марсіанських ацидо-сульфатних гідротермальних системах.

Досі спроби знайти життя на Червоній планеті були зосереджені на руслах марсіанських потоків і витоків річок. Автори даного дослідження пропонують більше уваги приділити місцям, де раніше били гарячі марсіанські джерела.

За матеріалами Independent