Маленькі міста – великі враження: куди поїхати на вікенд в Україні

Львів, Одеса, Івано-Франківськ та навіть Ужгород уже звикли зустрічати українських туристів. Дорога приводить сюди тих мандрівників, які шукають, куди поїхати на уїк-енд або період чергових свят. І у високий сезон у цих містах буває відверто дискомфортно через натовпи та черги.

Але, крім популярних напрямків, в Україні є ще сотні невеликих, затишних та цікавих міст, про які чомусь не так часто згадують мандрівники. Давайте розширювати мапу подорожей Україною та відкривати для себе нові незаїжджені та цікаві місця!

Пропоную свій список маленьких затишних міст і що там варто відвідати:

Острог (Рівненська обл.)

Це невелике, але неймовірно цікаве та затишне місто займає перше місце в моєму персональному списку маленьких містечок. Від цієї назви вже віє чимось старовинним та історичним!

Думаю, немає такого мандрівника, який не зберіг уривки спогадів зі шкільних підручників історії України: Острозька академія, Острозька Біблія, Іван Федоров та “Буквар”.

Ще кілька століть тому Острог був головним культурним центром не лише регіону, а й усієї України. Тут виник перший вищий навчальний заклад у всій Східній Європі – Острозька академія, одна з перших друкарень, заснована Іваном Федоровим; сюди приїжджали навчатися та викладати багато відомих діячів, зокрема Петро Сагайдачний.

І хоча згодом місто втратило свої позиції головного культурного центру, воно все ще буквально пронизане історією та атмосферою колишньої величі. Зараз Острог активно розвивається, у місті запущені відмінні ініціативи, реставрація, і наразі це доглянуте, затишне та цікаве місто, яке не варто пропускати на своїй карті подорожей.

Куди навідатись в Острозі:

• Острозький замок, в якому зараз розташований краєзнавчий музей. Тут можна дізнатися та простежити історію роду відомих князів Острозьких, подивитися на один з оригіналів Острозької Біблії, побачити на власні очі те, що ми вивчали у школі на уроках історії та навіть пройти інтерактивний квест “У пошуках скарбів князів Острозьких”. Вартість входу 40 грн для дорослих, 20 грн для дітей та студентів. Контакти музею – https://ostrohcastle.com.ua/
  
• Комплекс Острозької академії (підземелля, бібліотека, територія та корпуси). Колись атмосфера цієї академії та вигляд справжніх студеїв мене так вразили, що я всерйоз задумалася про ще одну магістратуру. Тільки уявіть, що академія була заснована у 1576 році і була одним із найстаріших навчальних закладів Східної Європи. На територію академії та до бібліотеки вхід вільний, вартість входу до музею Острозької академії – 30 грн для дорослих, до підземелля можна потрапити лише з екскурсією від академії, вартість на групу 200 грн. Контакти академії – https://www.oa.edu.ua/
• Луцька вежа. У старовинній оборонній вежі міста зараз розташований сучасний інтерактивний музей книги та друкарництва. Колекція музею наразі налічує понад 4900 екземплярів, серед яких є інкунабули (перші друковані книги, видані до 1501 року). Тут також є екземпляри оригінальної Острозької Біблії та інших старовинних книг. Музей – один з моїх улюблених в Україні: дуже затишний, цікавий, а з новими технологіями та відео-проекцією історії міста тут буде цікаво навіть дітям. Вартість входу для дорослих 40 грн., для дітей та студентів 20грн. Контакти музею – https://ostrohcastle.com.ua/
  
• Татарська вежа та культурний барбакан. Це рідкісний зразок оборонної архітектури 16 століття, який, на жаль, тривалий час був у зруйнованому стані. Але, на щастя, нещодавно було відновлено у рамках проектів “Малі міста – великі враження” і в ньому зробили культурний барбакан, де зараз проводяться соціальні проекти.
• Велика синагога. Ще одна будівля міста, яка була нещодавно зовсім у жалюгідному стані, але завдяки ініціативним городянам почалася реставрація та відновлення. Точна дата появи синагоги в Острозі невідома, але припускають, що вона існувала на початку 15 століття.
• Острожики. Неймовірно милий проект, який познайомить вас із милими жителями міста – маленькими фігурками, захованими по місту на кшталт Вроцлавських гномів. Нині у місті 25 фігурок і є окрема карта, яку можна взяти у ТіЦ (турінформцентрі). Взагалі рекомендую звідси почати знайомство з містом http://visitostroh.info/
  
• Свято-Троїцький Межирицький монастир. Цей монастир знаходиться вже за межами міста, в селі Межирич, але його варто побачити через незвичайну архітектуру. Монастир був побудований в 17 столітті князями Острозькими, а за монастирем стоїть величезна піч Януша і Заславські ворота! Візуально монастир трохи нагадує мені вежі Діснея. Вхід вільний.

Для відвідування Острогу я рекомендувала б виділити 2 дні.

Як дістатися до Острога:

Найзручніше дістатися до Острога з Києва на своєму авто. Можна дістатися і автобусом з Києва. Автобуси ходять кожні 2-3 години, час у дорозі в середньому 5 г 30 хвилин. Вартість квитків від 360 грн. Придбати квитки можна на сайті Busfor.

Також сюди ходять потяги із Києва. Тут зупиняються поїзди 013к, 097к, 046д, але залізнична станція розташовується не в самому Острозі, а в 13 км від нього, і час прибуття поїздів не завжди зручний, тому цей варіант не підходить усім мандрівникам. Вартість квитків від 176грн за плацкарт.

Ще один варіант транспорту – Blablacar. Попутки їдуть до Острога від 175 грн.

Тульчин (Вінницька обл.)

Я більш ніж впевнена, що більшість із вас чули про це місто (як мінімум у назві вершкового масла “Тульчинка”:).

Але мало хто з мандрівників заїжджає сюди за маршрутом своїх поїздок. Це невелике містечко на півдні Вінницької області, в якому є що подивитись та чому здивуватися. Довгий час Тульчин належав династії Потоцьких. І саме у цьому місті народилася хорова обробка знаменитого “Щедрика” М. Леонтовича, яку зараз знає весь світ під назвою “Carol of the Bells”.

В цілому, місто справляє враження маленького, затишного та доглянутого містечка, де можна із задоволенням провести 1 – 2 доби.

Що подивитись у Тульчині:

• Палац Потоцьких. Це архітектурна пам’ятка 18 століття, в якій зараз розташований коледж культури та виставковий зал, де проводять різноманітні виставки, конференції та інші заходи. Щороку тут відбувається фестиваль OperaFest Tulchin. На жаль, не весь палац зараз відновлено, ще ведуться роботи з реконструкції, але головний корпус і площа перед ним занурюють нас у колишню велич та розкіш цієї споруди. Вхід вільний.
• Леонтович Арт-Квартал – це культурний проект, який переміг у конкурсі Мінкульту “Малі міста – великі враження”. Реалізований він у вигляді кварталу, насиченого інсталяціями, муралами та маленькими деталями, пов’язаними з Миколою Леонтовичем та музикою. Мурали розташувалися на міських будинках між музеєм-квартирою композитора Миколи Леонтовича, музичною школою, казармами Суворова та палацом Потоцьких. Дуже приємно прогулятися по вулиці Суворова, розглядаючи інсталяції та малюнки, і радіти, як дитина, коли випадково помітив новий мурал або незвичайну дрібничку.
• Музей-квартира Леонтовича. Не можна побувати у Тульчині та не побувати у квартирі, де жив і творив Микола Леонтович. Це невеликий, але цікавий музей із елементами інтерактиву. Вартість входу для дорослих – 15 грн. Рекомендую взяти екскурсію на місці. Тут працюють закохані у свою справу люди, які дуже натхненно занурять вас у життя композитора. Вартість екскурсії 60 грн. Контакти музею http://leontovychmuseum.org.ua/about-museum/
• Краєзнавчий музей. Невеликий музей із цікавою експозицією про історію цього регіону.
• Малий палац Потоцьких. Ця двоповерхова будівля яскравого бірюзового кольору в стилі українського класицизму була збудована у 1775 році, раніше тут розташовувалась ставка Суворова, де він писав свою знамениту книгу “Мистецтво перемагати”, а зараз тут коледж ветеринарної медицини.
• Козацька левада. Мальовничий історико-культурний центр із символами козацтва. Тут відтворили автентичне поселення запорізьких козаків із козацьким зимівником, сторожовими вежами, козацькими човнами та різьбленими дерев’яними скульптурами. Наразі тут часто проходять пленери художників, а городяни приїжджають відпочивати на природі.

Для відвідування Тульчина я рекомендувала б виділити 1 повний день.

Як дістатися до Тульчина:

Найкращий варіант транспорту – своє авто. Але сюди можна також дістатися автобусом. Автобус Київ-Тульчин відправляється щодня ввечері і приїжджає до Тульчина через 6 годин. Вартість квитка від 300грн.

Але зручнішим варіантом буде дістатися з Києва до Вінниці експресом за 160 грн і у Вінниці сісти на автобус до Тульчина. У дорозі лише 1,5 години, квиток коштує від 90 грн.

Кременець (Тернопільська обл)

Кременець – невелике місто у Тернопільській області. Він не такий популярний і відвідуваний, як Львів чи Ужгород, але дуже затишний і з великим туристичним потенціалом.

Про це місто я чула дуже мало і була вражена, коли в ньому побувала! Думаю, ви теж будете приємно вражені його різноманітністю.

Кременець має довгу історію, вперше він згадується у документах ще 1227 року, як місто Галицько-Волинського князівства, яке не зміг взяти угорський король. А згодом і хан Батий зазнав поразки і не зміг підкорити Кременецький замок.

Симпатичний центр міста з костелом та старовинною бібліотекою, своя замкова гора з руїнами замку Бони, катакомби, безліч легенд, Кременецькі гори та єдина в Україні дерев’яна санно-бобслейна траса! Це місто має чим вас зайняти на 2-3 дні!

Кременець розташований вздовж Кременецьких гір, тому, крім історико-культурних пям’яток, мандрівники тут можуть помилуватися і прекрасними краєвидами.

Що подивитися у Кременці:

• Єзуїтський колегіум. Кременець колись був найбільшим освітнім центром завдяки цьому колегіуму. Цей яскравий комплекс будівель з величною архітектурою відразу впадає у вічі в центрі міста. Він був побудований ченцями-єзуїтами наприкінці 18 століття як монастирський комплекс. З 1805 року на його базі було створено Вищу Волинську гімназію, яка згодом стала ліцеєм. Тут була обсерваторія, бібліотека, кабінет нумізматики, колекція творів мистецтва. Колись Кременець називали «Волинськими Афінами» через цей ліцей. Бібліотека Кременецького ліцею дала старт бібліотеці Київського університету ім. Т. Шевченка, раніше – університету Святого Володимира. У бібліотеці були зібрані найважливіші першодруковані та перші рукописні книги, а особлива гордість – книги, датовані до 1500 року, а також оригінали Острозької Біблії. Нині тут можна погуляти територією, відвідати бібліотеку та Преображенську церкву, яка колись була костелом. Вхід вільний.
• Ботанічний сад. Довгі роки він вважався одним із найкращих у Російській імперії і саме він став родоначальником ботанічного саду ім. Академіка Фоміна у Києві. Зараз тут можна подивитися на колекцію троянд, український ківі або стародавні дерева віком по 600-700 років. Вхід вільний.
• Кременецький замок. На вершині Замкової гори знаходяться руїни замку, який нерозривно пов’язаний з ім’ям Бони Сфорці. Бона була міланською графинею, яка ніколи не жила у Кременці, але навколо її персони ходить багато легенд. Подейкують, що вона часто таємно приїжджала до Кременця заради любовних втіх. А ще її вважали чаклункою, адже вона мала родинні зв’язки з румунським графом Дракулою і, за словами людей, вона не старіла, і ніхто не знав, скільки їй років насправді. Від замку, на жаль, тут майже нічого не залишилося, проте звідси відкривається гарний вид на місто, околиці, і можна побачити далеку Почаївську Лавру. Вартість входу 15 грн.
• Богоявленський монастир. На початку 17 століття у місті збудували Богоявленський монастир, при якому митрополит Петро Могила заснував у братську школу. З 1636 тут знаходилися школа, лікарня, друкарська майстерня. Саме тут видано відому “Граматику” – один із перших підручників церковнослов’янської мови. Вхід вільний.
• Будинки-близнюки. У центрі міста розташований найвідоміший і найстаріший житловий будинок міста, який фактично складається з двох будинків – звідси і назва.
• Козацький цвинтар. У межах міста, неподалік центру, є старий козацький цвинтар 17 століття. Тут поховані козаки, які загинули під час штурму Кременецького замку 1648 року. Цвинтар зараз, на жаль, занедбаний, але можна подивитися на старовинні козацькі хрести, і також звідси відкривається гарний вид на місто.
• Кременецькі катакомби. Мало хто знає, але є тут свої так звані катакомби. Насправді це стара каменоломня довжиною понад 3 км, і віком понад 500 років. Заблукати тут складно. В деяких ходах можна стояти на повний зріст. Для відвідування обов’язкове зручне взуття та ліхтарик. Вхід вільний.
• Національний природний парк “Кременецькі гори”. Гори тут низькі, до 400 метрів, але від пейзажів захоплює подих. Тут прокладено багато екологічних стежок, є вежі для спостереження за птахами, науково-екологічні маршрути. 39 видів місцевих рослин внесені до Червоної книги України.
• Санна траса. Для любителів гострих відчуттів у місті є єдина в Україні дерев’яна санно-бобслейна траса, на якій тренують спортсменів. Але покататися тут може будь-хто. Сезон катання відкритий з квітня до жовтня, кататися можуть як дорослі, так і діти. Санки розвивають швидкість до 112 км на годину – заряд адреналіну забезпечений! Вартість такого задоволення – від 360 грн. Контакти – https://www.facebook.com/sanitreckremenets/

Для відвідування Кременця я рекомендувала б виділити 2 дні. Як дістатися до Кременця: На жаль, у Кременці немає своєї залізничної станції, тому найбільш зручно дістатися з Києва поїздом до Дубна від 185грн за плацкарт та звідти на автобусі, який за 40 хвилин та за суму від 45 грн доставить вас до Кременця. Або дістатися поїздом із Києва до Тернополя і там пересісти на автобус. Дорогою він близько 1,5 години і коштує від 70грн. Також є прямий автобус Київ-Кременець, який знаходиться в дорозі близько 7 годин, квиток коштує від 350 грн

Радомишль (Житомирська обл.)

Це невелике і дуже стародавнє місто, яке згадується в літописах ще в 1150-х роках. Колись Радомишль був великим та значущим на карті України. Повз нього пролягав великий королівський шлях Via Regia. У 16 столітті тут відкрилася паперова фабрика, що обслуговувала потреби Києво-Печерської Лаври, а 18 столітті Радомишль став резиденцією уніатських митрополитів.

Наразі місто на слуху у туристів завдяки історико-культурному комплексу “Замок Радомисль”, який відновили на фундаменті старого млина паперової фабрики Києво-Печерської лаври, і тут є єдиний в Україні музей домашньої ікони.

Що подивитися у Радомишлі:

• Історико-культурний комплекс “Замок Радомисль”, до якого входить музей домашньої ікони, паперова фабрика, ресторан та готель Via Regia. Комплекс працює тільки по вікендах: по п’ятницях, суботах та неділях. Вартість входу 150 грн. Контакти– https://www.radozamok.com/

• Краєзнавчий музей міста, де, серед іншого, виставлений череп туру. Вартість входу лише 10 грн

• Музей флори та фауни. Музей з чотирьох залів розташувався в дендрологічному парку з великим декоративним ставком. Тут можна подивитися на колекцію мінералів, колекцію метеликів, птахів та тварин. Крім музею тут можна погуляти доглянутою територією парку.
• Свято-Миколаївський храм. У центрі міста стоїть біло-зелений храм, який розписували відомі майстри: Врубель, Васнецов, Нестеров. Подейкують, що перед тим, як їхати розписувати київські храми, художники тренувалися у цій церкві.
• Водонапірна вежа. Одразу навпроти храму височіє пожежна водонапірна вежа 19 століття. До речі, вежа стоїть на території сучасної школи, а колись тут була консисторія та митрополичі палати. Свідчення цього можна побачити, зайшовши до школи та подивившись на стелю: там збереглися старовинні склепіння.
• Мистецький маєток. Неподалік Радомишля, у селі Ставки на території старої садиби Дуніних-Вансовичів, зараз організували музейну експозицію у старому польському будинку, та на території садиби періодично проводять заходи. А поруч – стара дерев’яна школа.

Для відвідування Радомишля я рекомендувала б виділити 1 повний день.

Як дістатися до Радомишлю:

Радомишль розташований неподалік від Києва. Сюду зручно доїхати маршруткою, яка відправляється від станції метро “Житомирська”. В дорозі біля 1,5 годин, квиток коштує від 100 грн.

Не обов’язково вирушати у далекі світи, щоб побачити щось цікаве та незвичне. Мандруйте Україною!

Усі фото – Ірина Журавель