Психологи відкрили несподівану особливість парейдолії

Подібні спотворення сприйняття досить поширені. Вони виникають, коли наш мозок створює ярлики, щоб спробувати зрозуміти те, що ми бачимо. Зазвичай ми досить добре використовуємо ці ярлики для правильного сприйняття об’єктів, але іноді помиляємось і бачимо особи, яких насправді немає.

Але риси обличчя — не єдине, що ми бачимо у неживих предметах. Нове дослідження показало, що ми також бачимо вік, емоції та стать. І при розгляді цих факторів учених чекав сюрприз.

«Метою нашого дослідження було зрозуміти, чи несуть приклади парейдолії види соціальних сигналів,  такі як біологічна стать особи. Наші результати показали разючу упередженість у сприйнятті статі: набагато більше ілюзорних осіб сприймалися як чоловічі, ніж жіночі», – повідомила дослідник психології Університету Квінсленду Джессіка Тауберт.

Дослідники набрали 3815 учасників для онлайн-експерименту, попросивши їх переглянути понад 200 фотографій ілюзорних осіб. Волонтерів  попросили дати зображенням оцінку з 10 за те, наскільки легко вони могли бачити обличчя, а також вказати, які емоції вони бачили на особі, віковий діапазон обличчя та стать особи як «чоловічий», «жіночий» або «нейтральний».

Тільки результати

Заявники бачили на фотографіях здебільшого юних осіб:  або дітей, або молодь. З іншого боку, емоції були дуже різноманітні: 34% зображень сприймалися як щасливі, 19% – здивовані, 19% – нейтральні та 14% – злі. Найменша кількість виразів сприймалася як емоції смутку, страху чи огиди. Але що дійсно привернуло увагу дослідників, так це те, що сприйнятя статі цих осіб сильно зміщене у бік чоловічого.

«Масштаб цієї гендерної різниці був суттєвим: 90 відсотків зображень ілюзорних осіб мали середній рейтинг чоловіків, і лише 9 відсотків зображень мали середній рейтинг жінок», — підсумувала команда.

Причина ґендерних спотворень

Дослідники провели більше експериментів, аналізуючи, чи могла упередженість бути викликана семантичними асоціаціями статі, через назви предметів або самих предметів, що візуально виглядають чоловіками. Вони також знову перевірили зображення, але вже у відтінках сірого, щоб побачити, чи кольори можуть впливати на гендерну нерівність. Жоден із цих чинників не міг пояснити феномен.

Крім того, команда створила ілюзії людської особи з неоднозначною гендерною приналежністю, щоб перевірити, чи частіше учасники просто відповідали «чоловічій», коли не були впевнені у своєму полі. Цей прийом показав невелике “жіноче” зміщення, що  виключає цю гіпотезу.

Це означає, що ми досі не впевнені, що викликає упередженість сприйняття, але дослідники роблять деякі припущення.

«Одна з можливостей полягає в тому, що це пов’язано з концептуальним чи лінгвістичним походженням, оскільки чоловік є ґендером за умовчанням у соціальній комунікації. Таким чином, сприйняття ілюзорної особи в об’єкті викликає поняття “людина”, яке, у свою чергу, викликає поняття “чоловік”, якщо додаткова інформація не передбачає іншого”, – заявили вони.

Заключна ідея полягає в тому, що чоловча стать – це стать за умовчанням для особи, якщо тільки інші візуальні деталі (наприклад, вії, довге волосся, підстрижені брови) не вказують на інше.

За матеріалами Science Alert

Фото: Depositphotos