Однієї ночі у жовтні, у тропічних лісах Суматри, Фері бере молоток, примотує його до плеча і здіймається на дерево. Драбина, яку він використовує, — це ланцюжок бамбукових жердин, прив’язаних до дерев’яних кілочків.
Це дерево, мовою Фері, — шіаланг (*sialang — індонез. «вулик»), що буквально означає «велике дерево з медом». Він та три інші альпіністи – ті, хто належить до спільноти корінних народів Таланг Мамак – будують сходи годинами. Щойно драбина досягає бджолиних гнізд, що звисають з гілок шіалангу, вони застосовують факели, щоб димом викурити усіх бджіл.
Таланг Мамак поколіннями збирають мед та інші натуральні продукти з цих лісів, що знаходяться у регіоні, відомому як Тридцять Пагорбів. Але вони тільки почали співпрацювати з Alam Bukit 30, підприємством, метою якого є допомогти спільноті Мамак поліпшити своє виробництво меду і збільшити прибутки, одночасно зберігаючи дерева.
Компанія була заснована у 2015 році WWF Індонезія, Франкфуртським зоологічним товариством та організацією «Проект Орангутан», щоб захистити велику лісову площу земель Тридцяти Пагорбів — де живуть, у тому числі, орангутани. Целюлозно-паперове виробництво намагалося отримати частину лісу під вирубку, але Alam Bukit виграла тендер на цю землю, як на «територію для відновлення екосистеми». Тепер компанія працює там з місцевими спільнотами, щоб розробити сталий бізнес-план зі створення доходу від лісів, при цьому не шкодячи їм.
Деякі спільноти живуть століттями на ділянці лісу, хоча вони юридично не володіють своєю землею. «Ми віримо, що цей ліс – стародавній і що він є членом родини Таланг Мамак», — говорить Фахмі, голови селища Фері. Alam Bukit хоче, щоб корінні спільноти залишилися у концесії і процвітали.
Важливо, що місцевим спільнотам, які є партнерами компанії, пропонують стати її акціонерами – незвичний крок для компаній на Суматрі. «Ці спільноти звикли бути маргіналізованими», — говорить Жан Вертефей з WWF США, який допоміг реалізувати ведення сталого бізнесу для Таланг Мамак. «Зазвичай, якщо з’являється компанія з виробництва целюлози, або паперу, або гуми, або пальмової олії, місцеві спільноти не можуть змусити їх піти, тому що в них немає права землеволодіння».
Ще не всі селища у Тридцяти Пагорбах до кінця довіряють співпраці з бізнесом. Але Анто, який живе у селищі Фері, говорить, що більшість людей там вирішили дати шанс партнерству.
Текст та фото надано WWF в Україні. Автор: Сара Вейд.
Читайте також:
Тигров на Суматре спасут с помощью метода «серийных убийц»
Зоозащитница окаменела после укуса комара на Суматре
Цунами в Индонезии: волонтеры спасают выброшенных на берег черепах
Туристическое страхование часто воспринимается как дополнительная трата средств, которой можно избежать. Однако, это ошибочное представление,…
Открытие учетной записи на игровой площадке обычно вознаграждается подарком. Иногда клиенту для этого достаточно завести…
В мире виноделия существует напиток, который завоевал сердца многих гурманов своим уникальным вкусом и ароматом.…
Рынок азартных развлечений в Украине активно развивается, что заметно по регулярному пополнению списка легальных онлайн-казино.…
Туризм ради игры становится всё более популярным среди путешественников по всему миру. Казино уже давно…
Рассказываем о бонусах Vbet. Мы расскажем о разных видах поощрений - как стандартных для всех…