Я звикла до міських божевільних, до фріків, які мають мене за свою, до жебраків, які мені підморгують. “Ти куриш?” Питає мене чорношкірий підліток з цигаркою за вухом. “А ти хочеш цигарку?” — перепитую. “Ні, я мав на увазі траву. Самому мені буде сумно” — простягає косяк, пропонує розділити на двох. Я усміхаюся і заперечно хитаю головою.
Бездомний, який сидить на сходинках шопінг-центру якоїсь-центральної-авенью з двома сендвічами в руках і дивиться на них так, ніби не знає, що з ними робити, питає: “Ти не голодна?”.
Денвер — місто милосердних і щедрих. Замовляю гарячий чай в Старбаксі, простягаю картку: “Не треба, цей чай для вас безкоштовний” — каже касир з сильним індійським акцентом. Тричі відмовлятись негоже.
Як і кожне велике місто на Далекому Заході, Денвер досі пишається своїми гангстерами і бунтарями. Пишається тихо і трохи сором’язливо — не так, як Лас Вегас, який кожному, хто відвідає його, розповідає історії з кримінального світу. Денвер ховає своїх мафіозі та золоту лихоманку за респектабельними прямокутниками дорогих готелів, бізнес-центрів, за ошатними будиночками. Жодного несмаку і зайвої позолоти.
Денвер — місто одинаків і досконалої геометрії. Колорадо — єдиний американський штат ідеально прямокутної форми. Його столиця всюди має в собі це прагнення до чистих фігур. Провулки, труби, дроти, стовпи, музеї, будинки, стіни, церкви, парки: все підкоряється законам пошуку форми, кутів, ліній.
Я сьорбаю свій чай, і з туристичним рюкзаком іду на електричку до аеропорту.
Денвер — чесне місто. Досить звернути за ріг готелю, де мене минулого року селили коштом престижної програми обміну, і потрапляєш в закамарок, розписаний голими дівками, де прямо по стінах в’ються труби, пахне беконом з найближчої забігайлівки, з одного балкона звисають рушники, а з іншого — банер мистецького фестивалю.
“Кожному місту потрібен свій Нотр-Дам” — думаю я, коли завертаю за наступний ріг. Шпиляста католицька церква з високими склепіннями і вітражами відчинена, хоч п’ятниця. Зазвичай в п’ятницю по обіді церкви зачинені. Я ніколи не була в церкві в Штатах, тому смикаю за позолочену ручку, серед дюжини вірян кілька хвилин слухаю месу. Коли встаю і іду до виходу, не перехрестившись, чорнявий священик глипає на мене ображено. А, може, мені тільки здається.
Заходжу у генделик навпроти і прошу загорнути сендвіч із собою. Я в тій самій тільняшці, яку носила в Арізоні і в Каліфорнії, де мене зазвичай приймають за німкеню. В Денвері в мене по-змовницьки питають з-за прилавка: “Мем, ви росіянка?”. Мне розбирає сміх. Кажу, ні, українка. В хлопчини за прилавком розчарований вигляд. Мабуть, він чекав, що я покажу йому шоу з ведмедями і балалайкою. Sorry, dude. Не сьогодні.
Генделик розвернутий до церкви бічною стіною. Цегла пофарбована начорно, і під портретом Керуака напис: “Будь милосердним щоденно, з усіма, і зрозумієш, що ти і так в раю”.
Галина Герасим вивчає політологію в Сан-Дієґо, Каліфорнія. Притягує бездомних і фріків усього Дикого Заходу
Читайте также:
Блог А.Берлинской Что американцы думают об Украине
Блог С.Дика Нью-Йорк: первое впечатление
Туристическое страхование часто воспринимается как дополнительная трата средств, которой можно избежать. Однако, это ошибочное представление,…
Открытие учетной записи на игровой площадке обычно вознаграждается подарком. Иногда клиенту для этого достаточно завести…
В мире виноделия существует напиток, который завоевал сердца многих гурманов своим уникальным вкусом и ароматом.…
Рынок азартных развлечений в Украине активно развивается, что заметно по регулярному пополнению списка легальных онлайн-казино.…
Туризм ради игры становится всё более популярным среди путешественников по всему миру. Казино уже давно…
Рассказываем о бонусах Vbet. Мы расскажем о разных видах поощрений - как стандартных для всех…