Міністерства щастя: де вони є і навіщо їх створюють

У тому, що Міністерство щастя з’явилося в Бутані, немає нічого дивного. У цій країні сповідують тантричний буддизм (базується на медитації й саморозвитку) і на державному рівні піклуються про щастя кожного свого громадянина. Тут навіть таке загальноприйняте поняття, як валовий внутрішній продукт, замінили на валове національне щастя.

Діяльність Міністерства щастя закріплена 9 статтею Конституції Бутану, а рівень задоволеності населення регулярно перевіряють. Зокрема запитуючи кожного під час перепису населення, наскільки він щасливий. І роблять це не для галочки, а щоб знати, де ще треба допрацювати.

Хоча влада Бутану і так багато робить для своїх громадян. У країні заборонено використовувати хімічні добрива, полювати на тварин і вирубувати ліс. І така політика дає свої результати: в 2015 році 45,2% жителів Бутану сказали, що «дуже щасливі», а 51,6% – просто «щасливі». «Не дуже щасливих» виявилося всього 3,3%.

Позитивний приклад Бутану надихнув сусідню Індію. В 2016 році країна оголосила про створення Міністерства щастя в центральному штаті Мадхья-Прадеш.

«Штат візьме на себе відповідальність за щастя і толерантність своїх громадян, – повідомив міністр Мадхья-Прадеш Сінгх Шіврай Чуча. – І ми подбаємо про те, щоб психологи пояснили людям, як залишатися щасливим».

Нове міністерство вже запропонувало до 70 соціальних програм, зокрема заняття йогою, духовний розвиток, медитації, курси з мистецтва і безкоштовні релігійні паломництва для людей похилого віку.

Також зробити щасливим кожного свого громадянина планують Арабські Емірати. У 2016 році за наказом еміра Дубая шейха Мохаммеда створили Міністерство щастя, яке опікується створенням суспільного блага і підвищенням рівня задоволеності населення.

Посаду міністра щастя займає молода жінка – Охуд Аль-Румі. Її завдання – створення толерантного середовища, в якому кожен містянин почуватиметься впевнено та комфортно. Зокрема, рівних умов життя для чоловіків і жінок у місті.

А ось де дійсно неоране поле, то це в Південній Америці. Аналогічні установи вже діють у Венесуелі та Еквадорі. Чи приносять вони користь – питання відкрите. Навряд чи одне міністерство здатне кардинально змінити ситуацію в країні з гострим дефіцитом предметів першої необхідності і постійно зростаючою інфляцією, як у випадку з Венесуелою, або з корупцією і безробіттям, як в Еквадорі.

Чи повинна держава піклуватися про своїх громадян? Безумовно. Чи здатне одне міністерство змінити чийсь психологічний стан без поліпшення умов життя? Навряд чи. Позитивний досвід Бутану пов’язаний скоріше не з діяльністю Міністерства щастя, а зі ставленням до людей.

За матеріалами The Telegraph та CNN.