У битвах тварин часто перемагають шулери

Два лицарі стоять віч-на-віч. В одного з них є звичайний меч середнього розміру. А в іншого величезний меч, що викликає жах, залитий кров’ю. І тільки глянувши на меч другого лицаря, перший швиденько ховає свою скромну зброю, задкує назад на безпечну відстань, а потім втікає, рятуючи своє життя.

І він так і не дізнається, що цей величезний, жахливий меч був насправді пластиковою іграшкою.

У новому дослідженні, опублікованому в журналі Biology Letters, кандидат наук з біології з університету Дюка Джейсон Дінн демонструє, що зброя тварин може бути багато в чому схожа на пластикові мечі: вражаюча, але вкрай дешева.

Багато тварин має зброю. У оленів є їх роги, у крабів клешні, у скорпіонів жала. Ця зброя часто є великими, щільними та важкими виростами, на підтримку яких тварина витрачає багато енергії. У ракоподібних з клешнями, таких як лобстери, креветки та краби, їхня зброя може важити більше третини від загальної маси тварини. Це велика кількість додаткової тканини, якій потрібні поживні речовини та підтримка, навіть коли тварина нерухома.

Лобстер

Деякі тварини витрачають близько 40% своїх енергетичних денних запасів тільки на підтримання життєдіяльності, коли вони сидять, завмерши, і нічого не роблять.

У багатьох інших видів більші особини мають непропорційно більшу зброю. Наприклад, якщо зброя маленької тварини важить 2 грами, то зброя тварини, яка вдвічі більша, може важити 5 грамів. Що перевищує розмір зброї маленької тварини більше, ніж удвічі. Це означає, що великі тварини також витрачають непропорційно більшу кількість енергії на утримання своєї зброї.

Якщо тільки… вони не махлюють.

М’язам для підтримки життєдіяльності потрібно багато енергії. Проте хітін, головний компонент панцира краба, здебільшого інертний матеріал. Після створення підтримувати хітин практично нічого не варто. Те саме стосується й кератину, з якого складаються роги носорогів, пір’я птахів та нігті людини.

На прикладі двох видів раків-лускунів та одного виду краба-скрипача Джейсон Дінн вирішив перевірити гіпотезу, чи зменшують тварини вартість своєї зброї, створюючи її з дешевих тканин на кшталт хітину.

Рак-лускун

У випадку з кожним видом він розглядав зв’язок між розміром зброї та відсотковим співвідношенням м’яких та “дорогих” тканин до твердого, дешевого екзоскелета. Джеймс Дінн виявив, що чим більше зброї, тим більшу частину екзоскелета вона містить. Тобто м’язи не ростуть пропорційно, а залишають для великої зброї дешевший хітин, не такий витратний, як м’язова тканина.

Навіть серед видів приблизно одного розміру, у деяких особин розмір зброї був значно більшим. Виявилося, що незалежно від розміру тіла, зброя більшого розміру також містить більше за екзоскелет. Тобто знову той самий принцип: більше панцира, менше хітину.

Особи з великими клешнями непогано пристосувалися обманювати своїх супротивників. Ті просто не знають, чи зустрілися вони з кимось, хто більший і сильніший, або просто має великі клешні.

Звичайно, не можна сказати, що великі клешні лише декоративна зброя. Коли краби-скрипачі борються один з одним, клешні більшого розміру дають перевагу при прямому зіткненні. У битвах раків-лускунів розмір клешні теж може вплинути на їх результат.

Краб-скрипач

Тварини обманюють, але вони також можуть стати більш успішними в битвах. Хоча очевидно, що вони заощаджують.

Лицар із пластиковим мечем буде рано чи пізно виведений на чисту воду. Але важко озброєні тварини можуть успішно махлювати. Більшість битв ракоподібних закінчується, так і не розпочавшись. Виграє той, у кого більш страшний вигляд. Але коли починається повномасштабна битва, вона рідко закінчується смертю. І на відміну від людських лицарів, якщо клешня виявиться пошкодженою у битві, ракоподібні можуть її відкинути та виростити нову.

Дінн проводить паралелі між ракоподібними й більшими тваринами, такими як хамелеони, олені та слони, чия зброя зроблена з інертних матеріалів.

Нам здається, що це зброя та прикраси ознаки того, наскільки гарний боєць. Але тварини схожі здатні провертати вправні психологічні трюки, щоб дуже недорогим способом обманювати чи перебільшувати свою силу під час таких боїв. І переважно це досягається коштом використання дешевих тканин, а не мускулатури.

За матеріалами Phys.org