Місця

Падаюча Пізанська вежа: історія, цікаві факти, як дістатися

Знаменита Пізанська вежа – частина архітектурного ансамблю Площа Чудес (Piazza dei Miracoli) в Пізі ( Італія ), який отримав в 1986 році статус Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Крім вежі e нього входять Пізанський собор (або собор Успіння Пресвятої Діви Марії), Баптистерій (прибудова до церкви для обряду хрещення) і кладовище Кампо-Санто. Вежа є дзвіницею собору і отримала світову популярність за рахунок помітного нахилу, що стався через помилку архітекторів. Друга популярна назва будови – Падаюча башта.

Історія Пізанської вежі

На початку другого тисячоліття Піза була ні багато ні мало цілою державою. Пізанська республіка хоч і складалася з одного міста, Пізи, але була потужною морською державою, яка завоювала низку островів і заснувала мережу торгових колоній на всьому узбережжі Середземного моря. У 1063 році пізанці пограбували сусіднє багате Палермо і основну частину здобичі вирішили витратити на будівництво собору. Через 30 років основні роботи зі зведення собору Успіння Пресвятої Діви Марії були завершені. У середині наступного століття головний храм міста отримав Баптистерій, а потім постало питання про будівництво дзвіниці, або кампаніли італійською. У 1172 році місцева жителька пожертвувала собору невелику суму на її зведення. На ці гроші були куплені кілька каменів, що стали початком Пізанської вежі.

Досі точно не відомо, хто став архітектором проєкту. Але більшість істориків сходяться на думці, що це був італійський скульптор Бонанно Пізано, який народився в Пізі і працював там більшу частину свого життя. Зате дату початку будівництва документальні джерела зберегли аж до дня – 9 серпня 1173 року. Через п’ять років, коли зводили третій поверх, вежа дала крен. Причиною стала помилка проєктування: в умовах рухливих глиняних грунтів для такої важкої конструкції було закладено занадто тонкий (3 метри) фундамент. Будівництво одразу заморозили, а Пізано про всяк випадок залишив місто. Перед смертю він повернувся на батьківщину і, на думку археологів, був похований біля підніжжя вежі. Підмурівок зміцнили без нього, і в 1198 році незакінчену будівлю відкрили.

Зведення поверхів відновилося лише через сто років. Щоб компенсувати нахил вежі, нові яруси будувалися з певним зміщенням в протилежну сторону. Але це не допомогло, і дзвіниця продовжила повільне падіння. Будівництво знову призупинили.

Вежа була завершена лише в 1360 році в «усіченому» вигляді – початковий проєкт передбачав 12 поверхів, а не 8. Дзвіниця на момент закінчення будівництва стояла строго вертикально. Але просідання ґрунту призвело до того, що вона відхилилася в протилежну сторону. І тепер вся конструкція Пізанської вежі має схожість з бананом.

Цікаві факти про Пізанську вежу

У дзвіницю ведуть 296 сходинок, виконаних з натурального мармуру. До останнього поверху сходи поступово звужуються, ширина сходів становить усього 40 см. Тому туристи рухаються вгору або вниз по черзі – для регулювання руху є спеціальний персонал. </ Li>
Кампаніла має 7 дзвонів. Найстаріший був відлитий в 1262 році. Його нота соль-бемоль, а назва Паскверечча (Pasquereccia). Найбільший – Ассунта (Assunta) з нотою сі. Він важить 2600 кг і відлитий у 1654 році. Останнім дзвіницю поповнив Сан Раньєрі (San Ranieri) з нотою ре-дієз. Його неодноразово переплавляли, а своєї остаточної форми він набув у 1735 році. Найнезвичайнішу долю має дзвін Даль Поцо (Dal Pozzo) з нотою соль, який виготовили в 1606 році. Під час бомбардувань Другої Світової війни він був пошкоджений. Після війни його відреставрували і відправили в музей. Лише в 2004 році на його місці з’явилася точна копія.
Пізанський кафедральний собор є діючим, тому дзвони продовжують дзвонити. Їх можна почути перед кожною месою, а також у полудень. Сьогодні дзвони рухає електронний механізм, а не людина.
Роботи, спрямовані на збереження вежі, почалися в Італії одразу, щойно вона нахилилася. У першу чергу архітектори всіх часів прагнули зміцнити фундамент. Однак цього було недостатньо, тому регулярно виникали інші, іноді вельми кумедні, проєкти. Наприклад, пропонувалося прикріпити до вершини вежі повітряну кулю величезних розмірів, яка тягнула б будівлю вгору. Також надходили ідеї пустити навколо дзвіниці трамвай, під вагою якого грунт стабілізувався б, і вежа припинила б просідати. Нарешті, надходила пропозиція звести біля Пізанської вежі її дзеркальну копію, яка, відхиляючись в інший бік, врівноважувала б оригінал. Зрештою, робота вчених, будівельників і архітекторів увінчалася успіхом: у нашому столітті вежа припинила падати і навіть трохи зменшила кут нахилу. Наприкінці 2018 року експерти Університету Пізи повідомили, що за останні 20 років падаюча вежа вирівнялася на 4 см
Через загрозу руйнування кампаніла була закрита для туристов з 1990 по 2001 рік.

Як дістатися

Дістатися до Пізи можна з будь-якого великого міста Італії залізничним транспортом. Дешевше і швидше за все зробити це з Флоренції : зі станції Firenze Santa Maria Novella регулярно їздить електричка вартістю 8 євро, час у дорозі близько години. З вокзалу в Пізі дістатися до пам’ятки можна пішки (близько 40 хвилин) або громадським транспортом до зупинки Піза Россоре (Pisa Rossore).