Ми приєдналися до подорожі, організованої клубом “Веловуйки”. Велосипеди можно було взяти з собою або орендувати на місці – ми обрали орендувати. Також наша група орендувала декілька авто, щоб переміщатися на великі відстані.
З Києва до Кейптауну летіли рейсом KLM через Амстердам 14 годин. Пару разів рейси відмінялися або переносилися, доводилося міняти квитки, але нарешті все склалося. Що приємно: переліт довгий, але немає джетлегу, тому що ПАР та Україна належать до одного часового поясу.
Потрібно мати сертифікат про вакцінацию та тест ПЛР (зроблений максимум за 72 години до прибуття в країну).
Місто мінливого південно-західного вітру та непередбачуваної погоди (від спеки до холодного вітру та навпаки), контрастів різних кольорів ландшафту та верств населення, неймовірної зелені та краєвидів на Столову гору, узбережжя Hout Bay та Camps Bay, пік Диявола та океан.
Великі сині лукові квіти-кульбабки та рожеві квіти нагадують Португалію, рибальські містечка – Середземномор’я, і так далі. Не випадково тут знімали безліч фільмів, у яких були пейзажі «узбережжя Штатів, Європи та ін.», адже вигідніше.
Окрім гарних пейзажів, бідних нетрів та багатих домівок із парканами під напругою, в Кейптауні також можна побачити багато футбольних полів – місцеві жителі неймовірно захоплені цим спортом, що дозволяє досягти успіху незалежно від того, ким ти народився.
В місті досі рівно опівдні стріляє пушка, а місцеві так само звіряють з нею час, як і сотню років тому робити це капітани кораблів.
На довжелезному узбережжі на пляжах багато як місцевих, так і туристів; тут полюбляють відпочивати світові зірки, адже в країні мало папараці та вважається неввічливим турбувати відомих персон. На пляжах активно пропонують воду, морозиво, головні убори, а також медики слідкують за станом задля запобігання перегріву та можуть запропонувати крем від сонця.
Щоб швидко, комфортно та безпечно подивитись місто, завжди гарна ідея – туристичні автобуси світової мережі Citysightseeing. Крім вищезгаданих місць – цікавий маяк:
величезна лікарня, де вперше зробили пересадку серця:
місцеве гетто – металеві домівки робітників, що приїхали після закінчення апартеїду з усієї країни в пошуках кращої долі:
ботанічний сад; довжелезна туристична вулиця із атмосферними ресторанчиками та вулиця з різнокольоровими будинками; заповідник мавп; прекрасна виноробня Constantia, єдина, де можна погуляти виноградниками, а також дегустувати вино із пречудовим видом:
Щодо небезпеки на вулицях та негативного ставлення місцевих: це трохи перебільшення – наприклад, у Перу з цим було значно гірше. Але, звісно ж, потрібно дотримуватись адекватних дій щодо попередження грабежів. Багато де відчувається турбота про безпеку та комфорт гостей, ввічливе ставлення. Неодноразово нам привітно махали місцеві на вулицях.
Тут дуже смачна та часом дивна їжа – місцева кухня вважається однією з найкращих в світі, а присмаки давно відомих страв дуже дивують оригінальністю завдяки спеціям та взагалі іншому смаку вирощених тут продуктів. Деякі продукти дивують: спробували дуже м’ясисті кавун та манго, що потрібно аж пережовувати. Вода питна скрізь з під крану, може, за винятком найвіддаленіших селищ. Какао не знають в країні, є лише гарячий шоколад.
Валюта в Південній Африці – ренд, 1 ренд зараз дорівнює 1,75 гривень. Готівку краще знімати в банкоматах Standart із найменшою комісією, обмінників за межами аеропорту майже немає. Для інтернету взяла сім-карту без оператору – Airalo 5Gb за $17. Чудово працює таксі Uber та Bolt, дешевше за місцеве, дуже чіткі та приємні водії.
До национального парку Tsitsikamma близько 600 км. Їдемо арендованим авто.
Дорогою побачили багато цікавих міст, містечок, селищ, коштовних кварталів та бідних бляшаних мурашників. Привітні люди скрізь – в кафе, закладах, на АЗС, усміхнені та веселі люди навіть в найбідніших районах.
Вперше зустріли на трасі бабуїнів, далі стада овець, корів, коней, страусів, зебр та антилоп гну:
Кольори Південної Африки неймовірні! Тепер розумію, чому місцеві так люблять яскравий одяг – адже це все оточує їх постійно.
Також тут неймовірне світло – всі фото виходять наче картини без жодної обробки, не просто так люблять ці місця фотографи та відеооператори світу. Дивлячись на чайок та безмежний океан, через який вже лише Антарктика, можна уявити, як цим чайкам колись раділи команди кораблів, коли нарешті їх бачили.
+23 вдень відчувається наче +30, не марно попереджали про підступне південноафриканське сонце.
Tsitsikamma – неймовірний національний парк, де можна зупинитися в кемпінгу Storms River Mouth Restcamp (палатках або будиночках) прямо на березі Індійського океану (привіт, мій п’ятий океан!) Засинати та просинатися під шквал хвиль, дихати океаном, снідати із величезними чайками…
В національному парку можна з Untouched Adventures покататись на каяках по річці у каньйоні, поплавати на ліло – надувній дошці, пострибати з висоти чотирьох метрів, побачити цікавих птахів та навіть зустріти змію у воді. Дуже рекомендую не бути, як ми, – не йти босоніж, ризикуєте також спалити ноги доріжками. Там поряд можна і смачно пообідати.
В інший бік від кемпінгу – Blue Duiker Trail. Фантастична зелень, незвичайні квіти, візерунки дерев, птахи-напівдинозаври. Дорога – і hiking, і climbing одночасно: із величезним камінням та природними басейнами, що в Португалії називались piscina naturales. Такі самі басейни є і перед кепмом, де можна покиснути вдень та схопити гарненьку хвилю.
Наприкінці маршруту – водоспад із басейном, у який можна зануритись, вода перші секунди холодна до мурах, проте за кілька запливів під сам водоспад після треку та спеки відчуття пречудові. Також трек має назву Otter trail, і не просто так – дорогою, як йти поодинці, раптово можна бути оточеною бандою видр чи капських даманів!
Face Adrenalin Bloukrans Bungee – найвищий міст Африки для банджи джампингу, 216 м, ціна – 1400 ренд.
Шкода, що на зіплайні покататись просто окремо не можна – він йде лише під міст до стрибків. На мосту – гарна дорога понад каньоном skywalk, на неї можна пройтись окремо за 200 ренд. Вітер дуже сильний та холодний, що оманливо приховує пекуче сонце.
Поряд – кафе та розкладки із крутими сувенірними дерев’яними масками та різними африканськими тваринами. У Едуїна взяли крафтові дерев’яні маски та декілька тваринок з «великої п’ятірки». Майстер подарував одного слона, а також розповів про маски – кольорові жіночі, прості чоловічі, з рогами мисливські, з косичками лікарські, з ракушками-грошима королівські чи багатих вельмож.
Monkeyland and Birds of Eden – 4 га заповідника із різноманітними мавпочками та лемурами, вхід 320 ренд. Проживає 600 мавп, зібрані зі всього світу. Годують їх фруктами, пастою, та по п’ятницях Chicken Friday – замість поїдання птахів. Окремо в закритому загоні живуть Бадді та Пікассо – їх забрали від людей, що тримали їх за хатніх тварин, тепер вони погано асимілюються в мавпячій громаді, не розуміють себе як мавп. Пікассо назвали так через те, що на початку «розмальовував» людям обличчя кігтями.
Мавпочка Шармен полюбляє готувати каву – прибігати до кімнати наглядачів та змішувати в стаканах каву із цукром.
На території гарний підвісний міст. За ним живуть кілька маленьких «лимончиків» та велика біла мавпа, що нещодавно втратила партнера, а тепер знайти іншого важко, коли тобі вже 24.
Є басейн-озеро із пластиковим крокодилом – щоб молоді мавпенята вчилися остерігатися, але одного крокодила вже розсекретили, зрозуміли, що він ляльковий, та вкрали.
Остерігайтеся в таких місцях носити будь що – окуляри, кепки, прикраси, звисаючі елементи одягу, сумки – все миттю буде поцуплено. Але наймиліше тут для мене – лемури, що пов’язують хвоста шарфиком, обіймаються, посвистують-муркотять, групуються в «грибочки» задля зігріву.
Поряд, якщо є час, ще знаходиться резервація слонів.
Тут ми зупиняємось в британському портовому містечку Knysna, готелі-будинку 1895 року, яким вже 200 років володіє та сама сім’я. Мати сімейства живе поряд із готелем. Неймовірно затишні та обставлені кімнати, чарівні деталі, наче переносишся у часі, навіть запах відповідний зберігся. Душова кабіна прямо в кімнаті перед ліжком – наче у 19 сторіччі, де не було окремої ванної кімнати, заносили нагріту воду та милися прямо в спальній. Надворі багато квітів, зелені та місце для барбекю.
Надзвичайно привітні та комунікабельні люди. Паркуватися допомагають ще з відстані десятка метрів, як тільки бачать. Робочі на будівництві та стоянках постійно танцюють. В арендованій машині нас чекав gift – ментолові цукерки від захитування.
Вздовж трас на узбіччі чисто, бачили декілька разів комунальників з пакетами, які прибирали сміття та підстригали траву. Поліцейські патрульні на дорогах зазвичай жінки.
Цікаво стопають машини на дорозі – показують здалеку гроші, що є чим заплатити.
В місцевих гето в процесі будівництва будиночки, такі само маленькі як халупи, проте нові бетонні, за гроші громади. Часом біля неблагополучних селищ під напругою не лише будинки та туристично-готельні комплекси, а й поля.
Назви населених пунктів та локацій змагаються мовою за те, кого ж більше люблять – британську сім’ю чи нідерландське минуле.
Усі фото: Марія Кудінова
В наступних блогах читайте продовження нашого тритижневого дорожнього щоденника.
Читайте також:
Подорожі — це завжди щось більше, ніж просто переміщення між точками на карті. Це можливість…
Оскільки цифровий ландшафт продовжує розвиватися, з’явилася захоплююча концепція: метавсесвіт. Цей простір віртуальної реальності поєднує в…
Баня — це не просто місце для очищення тіла, а справжній ритуал, що поєднує в…
Для користування домашнім інтернетом велика кількість абонентів віддає перевагу бездротовому з’єднанню. Ця технологія є основою…
Спорт знає безліч рекордів, що вражають складністю. Але є серед них особлива категорія — ті…
Інвестування може бути заплутаним, оскільки існує така кількість варіантів і ризиків. Ціна Ethereum пропонує багатообіцяюче…