Загублені в часі: ким були та куди поділися стародавні трипільці?

Село Трипілля на Київщині із його майже трьома тисячами населення –  приклад тихого спокійного життя. Над ним височіють труби місцевої електростанції: ТЕС забезпечує електрикою кілька навколишніх областей і вносить хоч якусь різноманітність у навколишній пейзаж.

Але сонна атмосфера тут була не завжди. Упродовж тисячоліть тут жили люди, археологи знайшли поблизу Трипілля сліди кількох культур. У давньоруські часи тут стояло літописне місто Треполь. А за часів Української революції початку ХХ століття на цих землях господарював отаман Зелений, який встиг повоювати проти усіх, кого лиш міг.

Але найбільшу славу Трипіллю принесли розкопки археолога Вікентія Хвойки кінця XIX століття. Тут він знайшов артефакти, з допомогою яких виокремив нову археологічну культуру. Відтоді її називають Трипільською, а часові рамки окреслюють V-IV тисячоліттями до нашої ери. Час, коли люди ще не вступили у бронзову добу, поки навчившись плавити легшу для обробки мідь. Але вже зробили крок уперед із епохи каменю, який так довго був для них основним інструментом.

Шляхи трипільців

Вікентій Хвойка був упевнений, що відкрив на берегах Дніпра сліди автохтонної культури місцевого походження. І його знахідки поблизу Трипілля були не першими: до цього схожі речі археолог знаходив під час досліджень у Києві. Але і він не був першим, хто виявив такі знахідки. У 1822 році на Тернопільщині місцевий шляхтич Ян Хмелецький з компанією вирішив дослідити печеру із назвою Вертеба. Пробравшись досередини, вони виявили людські сліди: залишки вогнища, кераміку, кістки.

Трипільські артефакти, знайдені в різних місцях, дивують: серед музейних експозицій кераміка з мальованим орнаментом відразу привертає увагу, теракотові фігурки людей вражають різноманітністю, а стосовно деяких знахідок археологи досі не можуть дійти спільної думки. Як от на тему дивовижних одинарних чи подвійних біноклеподібних посудин, часто – без дна. Часто, не змігши пояснити походження якоїсь речі, археологи приписують їм ритуальні функції.

Від Карпат до Дніпра та від поліських лісів аж до Чорного моря – трипільські артефакти на території України знаходили на таких велетенських просторах. І те, що трипільці є вихідцями не з цих земель, стало зрозуміло з подальших досліджень. Схожі речі, при цьому – давніші, знаходили у Молдові та Румунії. Там вони отримали назву культури Кукутені. За ними історики відтворили шлях міграції давніх землеробів: рухаючись на північний схід, вони майже дві тисячі років опановували нові простори. 

Віддати вогню: традиції та релігія трипільців

Із собою трипільці несли свої традиції. В першу чергу – традиції землеробства, коли для вирощування їжі постійно шукали нові землі. Не цуралися тваринництва: дослідники на місцях розкопок знаходили кістки овець, кіз, коней. 

Ще одна незвична для тих земель риса трипільців – стиль будівництва. У своїх поселеннях вони зводили двоповерхові будівлі із дерева, глини, очерету. На думку дослідників, перший поверх мав господарське призначення, а сама родина жила на другому.

На фото: художня реконструкція поселення трипільців

Ці будівлі, кажуть історики, трипільці ритуально спалювали, коли наставав час рухатися до іншого місця в пошуках нових родючих земель. Відбувалося це приблизно раз на 50 років.

Часто будівлі об’єднувались у великі поселення, які сучасні археологи називають протомістами. Одне з найбільших поселень, яке виявили поблизу села Майданецьке на Черкащині, одночасно налічувало близько двох тисяч будівель, зокрема культових споруд. На думку Михайла Відейка, одного з найвідоміших українських дослідників Трипільської культури, на початку четвертого тисячоліття до нашої ери тут могло жити близько десяти тисяч людей. 

На фото: реконструкція поселення трипільців поблизу Майданецького

На території Європи такі приклади ніде більше не траплялися. На Черкащині сліди таких гігантських, як на той час, поселень, знаходили біля сіл Тальянки, Доброводи, поблизу Небелівки на Кіровоградщині.

Як виглядали трипільці?

На фото: художня реконструкція поселення трипільців

Якими ж були трипільці? Дослідники переконані, що на пізніх етапах розселення вони вже були цілком схожі на автохтонних жителів, адже неминуче змішувались із місцевими племенами. А якщо говорити про перші кроки трипільського розселення, то риси зовнішності цих мігрантів-завойовників науковці радять шукати у матеріальній культурі. На місцях розкопок часто знаходять теракотові статуетки чоловіків та жінок. Археолог Леонід Залізняк впевнений, що трипільці ліпили їх із себе. У цих фігурок, зокрема, яскраво виражені носи.

А ось антрополог Сергій Сегеда каже, що трипільці були представниками середземноморського типу.

Куди поділися трипільці?

Приблизно після 3400 року до нашої ери археологи фіксують зникнення трипільських протоміст та появу уже невеликих поселень. Занепаду культури сприяли як кліматичні зміни, так й активність сусідів трипільців – кочівників. Людей стає значно менше, а їхні поселення іноді фіксують уже навіть у лісовій смузі, яка була не типовою для хліборобів. Реагуючи на якісь зовнішні виклики, трипільці намагалися пристосуватися до обставин. Врешті вони розчинилися серед представників інших культур. А нам залишили чимало загадок, над якими досі ламають списи науковці та охочі до різноманітних містифікацій.

Яскраві риси трипільських артефактів та загадки цієї культури стали причиною, що знайдені речі почали скуповувати приватні колекціонери. Свою збірку, наприклад, має колишній Президент Віктор Ющенко, вражаючу колекцію кераміки зібрав політик Сергій Тарута. Зацікавленість високопосадовців, які готові платити чималі гроші, сприяла росту незаконних розкопок. А ще, як кажуть фахівці, появі підробок.

Де можна побачити трипільскі артефакти?

Побачити оригінальні трипільські артефакти можна по багатьох музейних експозиціях. У згаданій печері Вертеба поблизу села Більче-Злоте на Тернопільщині створили тематичну виставку. Багаті експозиції є у Трипіллі, Легедзиному, Халеп’ї, Ржищеві, де фіксували сліди культури, а також в музеях багатьох обласних центрів – Івано-Франківська, Черкас, Одеси, Києва, Львова. За десятки років досліджень археологи знайшли чимало артефактів, які стануть цікавими для любителів старовини.

Але були трипільці нашими предками, чи просто безслідно зникли у вирі історії, вони залишили по собі вражаючий слід, над яким знайдеться робота для ще не одного покоління дослідників. І можливо, найгучніші відкриття таємниць Трипільської культури ще попереду.

Читайте також:

Дніпро на уїк-енд: детальний маршрут одноденної прогулянки містом

Дороговкази великого степу: чи дійсно скіфські, чи дійсно баби?