Орест Зуб: «Мета відвідати всі країни світу надала моїм подорожам нового сенсу»

Нещодавно Орест відвідав сто країн, і це стало гарним приводом зустрітися і поспілкуватися про враження і плани на майбутнє.

Коли ви вперше побували за кордоном? Яка це була країна?

Це було в середній школі. Батьки відправляли мене в англомовний дитячий табір у Словаччину, де я прожив близько трьох тижнів.

Звичайно, тоді я сприймав світ не так, як зараз, бо був ще дитиною, але мені запам’яталися рівні дороги і кольорове морозиво з різними смаками. У нас на той час продавали лише пломбір, тому для мене це було справжнє відкриття. Хоча загалом Словаччина здалася мені дуже подібною на Україну.

Із чого почалася ваша пристрасть до подорожей?

Мені здається, що пристрасть до подорожей у мене в генах. Мої батьки активно подорожували у студентські роки – в інституті, де вони навчалися, був туристичний гурток. І я так само почав багато їздити, коли був студентом.

Пам’ятаю, коли мені було 19 років, ми з друзями самі поїхали в Прибалтику. Батьки мого одногрупника поїхали відпочивати в Єгипет і залишили йому машину. Він нам дзвонить і каже: «Пацани, є тачка! Давайте придумаємо щось цікаве». І найцікавіше, до чого ми додумалися, – це поїхати до нашого друга в Литву. Ми чудово провели час.

Ця подорож, мабуть, і була тією відправною точкою, з якої почалася моя пристрасть до мандрів.

Ви називаєте себе онлайн-підприємцем. Із чого складається ваш заробіток? Це тренінги, консультації, книги?

Основою моєї онлайн-діяльності є блог. Але крім того є ще сім способів заробітку, які дозволяють мені працювати у подорожах. Це реклама, консалтинг, онлайн-курси з просування сайтів, проведення форумів і конференцій, наставництво, тобто довготривала підтримка у сфері онлайн-маркетингу, публічні виступи, а також моя книга «Формула продуктивності», яку я видав у січні цього року. Саме ці інструменти є основою моєї професійної діяльності.

Чи є у вас розпорядок дня? Як ви розприділяєте 24 години?

Протягом останніх шести років я доволі активно подорожую: приблизно 200 днів у році я проводжу за межами України. І для того, щоб бути продуктивним у таких кочових умовах, я дотримуюся певного режиму. Першу половину дня я зазвичай приділяю тому, що мене годує. Працюю, веду переговори по телефону чи скайпу, ходжу на ділові зустрічі. А в другій половині дня я відповідаю на імейли і вирішую якісь організаційні моменти. Хоча нерідко я приділяю цей час власне дослідженню нової країни – гуляю містом, ходжу на екскурсії, спілкуюся з місцевими.

Коли ви стали настільки фінансово незалежними, аби подорожувати більшість часу в році?

Отримувати прибуток від свого першого проекту – англомовного онлайн-путівника Ukraine Travel secrets – я почав приблизно через п’ять місяців після його запуску. І за цей час я чітко зрозумів, як в інтернеті можна заробляти гроші. Далі був ще рік інтенсивної роботи, поки я став справжнім цифровим кочівником.

Який це був рік?

Це був кінець 2012-го. Ми тоді вперше з дружиною поїхали в Таїланд, і це поклало початок тривалій подорожі Південно-Східною Азією. Ми провели там п’ять місяць, і відтоді щороку зимуємо в різних регіонах світу – у Південно-Східній Азії, Центральній і Південній Америці, Африці. Я такі зимівлі називаю польотами у вирій.

А тепер ми вперше за останні шість років проведемо всю зиму в Україні, чим я дуже тішуся.

Нещодавно ви відвідали 100 країн. Розкажіть про цей досвід.

Я завжди хотів подорожувати, але в якийсь момент усвідомив, що просто бовтатися по світу безглуздо. Знайомлячись з мандрівниками з усього світу, я зрозумів, що є дві основні причини, які змушують людей їхати далеко від дому. Одні шукають чогось, прагнуть наповнити себе, здобути нові враження і досвід. А інші тікають від чогось, не розуміючи, що, переїжджаючи з місця на місце, вони просто змінюють одні проблеми на інші.

Я спочатку дуже кайфував від подорожей, але згодом зрозумів, що вони стали для мене звичними. Я хотів надати якогось сенсу своїм мандрівкам, тому на початку 2015 року поставив собі за мету відвідати всі країни світу. Це з новою силою розпалило в мені ту жагу до поїздок, яка була на початку.

Як не дивно, наважитися на це рішення для мене було складніше, ніж його реалізовувати. Але мені дуже допомогла підтримка моїх читачів. Я опублікував статтю у своєму блозі про те, що планую відвідати всі країни, і отримав безліч позитивних відгуків і побажань. Це мене дуже надихнуло і додало впевненості у своєму рішенні.

Скільки часу вам знадобилося для відвідання 100 країн і що було найважчим?

Я прийняв рішення відвідати всі країни світу три роки тому, але до того часу я вже побував у багатьох місцях. Зокрема, за студентських років я об’їздив 30 країн Європи. Тому умовно можна сказати, що на це пішло десять років. Хоча активно подорожую я останні шість.

Які країни і чим саме запам’яталися найбільше?

Насправді спогадів є дуже багато, кожна країна унікальна. Таїланд – комфортна вхідна точка в Азію, Японія цікава поєднанням сучасних технологій і автентичної культури, а Індія – взагалі окремий світ. Недарма кажуть, що або ти в неї закохуєшся, або одразу починаєш ненавидіти. Я перший місяць її ненавидів, а потім чотири місяці був від неї у захваті. Індія стала першою державою, яка змусила мене зануритися в абсолютно іншу культуру. Для мене цей досвід став повним переродженням.

Також мені дуже подобається США. Багато людей лише поверхово знають цю країну, бо відвідують тільки Каліфорнію, Нью-Йорк і Маямі. Але насправді Америка – це цілий субконтинет: кожен штат унікальний і по-своєму цікавий.

Коли ви подорожуєте, ви розказуєте, звідки ви родом?

Звичайно. Де б я не був, я завжди гордо кажу, що я з України. Але часто мене неправильно розуміють. Коли я кажу Ukraine, люди перепитують: «UK?» (Великобританія. – Прим. ред.). Доводиться уточнювати. А по зовнішності, через те, що я високий і білявий, мене нерідко сприймають за австралійця або шведа.

Чи знають у світі про Україну і що найчастіше питають?

Знають, і починаючи з 2013 року більшість вже добре розуміє, що це за країна і де вона розташована. Революція гідності і події зими 2013–2014 років чітко поставили Україну на мапу світу у свідомості багатьох людей, які до того про неї не чули або знали зовсім небагато.

З іншого боку, неможливо переоцінити той внесок, який зробив у популяризацію України у світі Андрій Шевченко. Я був вражений, як багато людей з різних куточків світу чули про нього.

Я також вважаю себе неофіційним амбасадором нашої країни і завжди намагаюся поводитися гідно, аби в іноземців складалося позитивне враження про Україну і українців.

Ви підраховували, у скільки приблизно вам обійшлися мандри ста країнами?

Так. Мені як людині, яка любить деталі, було цікаво підбити підсумки усіх своїх подорожей. Я регулярно веду підрахунок своїх фінансів і максимально точно фіксую, що і за скільки я купив, у тому числі під час мандрівок. І от нещодавно я спеціально витратив півдня, переглянув усі записи, підрахував загальну суму і побачив, що на відвідування ста країн я особисто витратив $64 тис. Це сума на одну людину.

Вона могла би бути меншою, якби ми на всьому економили і не затримувалися на одному місці довше, ніж на кілька днів. Але мені було цікаво пожити в багатьох країнах, і це потребувало певних коштів.

Вартість досить комфортної подорожі Європою становить приблизно $70-75 на день. Це ночівля у тризірковому готелі або хостелі, харчування у недорогих кафе і одна-дві екскурсії.

А якщо ви їдете на п’ять місяців у країни Південно-Східної Азії, то день проживання може коштувати вам і $30. Усе відносно. Чим довше ви залишаєтеся на одному місці, тим нижчою буде ціна проживання.

Умовно кажучи, день життя у Північній Америці коштує $100, у Східній Європі – $40-50, у Центральній і Південній Америці – $35-40.

Ви зазвичай подорожуєте з дружиною. Скільки приблизно потрібно заробляти в місяць, аби подорожувати світом удвох?

Наш місячний бюджет складає приблизно $2000. Це візи, страхування, перельоти, оренда житла, харчування і розваги. Іноді ми живемо у готелях, іноді, нечасто, зупиняємося у каучсерферів. У країнах Північної Європи, в США і Японії ця сума більша, але в решті держав ми намагаємося не виходити за межі цього бюджету. Його достатньо для цілком комфортного життя.

Ваша наступна ціль – усі 193 країни. Вже маєте план, як її реалізувати? Скільки на це піде часу?

Є 193 країни – члени ООН, але я також хочу побувати у Косово, Ватикані, Палестині і в Тайвані. Загалом виходить 197 точок на мапі світу.

Мені недавно стукнуло 30 років, і я пнувся зі шкіри, аби встигнути до цієї дати відвідати 100 країн. Мені це вдалося, і я навіть перевиконав план – побував у 101 країні. Залишилося ще 96, але подорож туди буде і дорожчою, і логістично важчою, бо це більшість Африки, Карибський басейн, Океанія і вибіркові країни Азії.

Якщо дуже постаратися, то цей план можна реалізувати лише за три роки. У 2017-му, наприклад, я відвідав 22 країни. Але в такому інтенсивному темпі не завжид вдається ефективно розвивати інші сфери життя, тому я вирішив для себе, що десятьох країн на рік буде цілком достатньо. Це дозволить мені і побутовими речами займатися, і бізнес розвивати, і сповна насолоджуватися подорожами.

Сподіваюся, що до 40 років мені це вдасться. І це буде ще одна символічна дата в моєму житті.