Среда, 21 ноября 2018
Пізніше я вже дізналась про Університет Глазго, що визнаний найкращим шотландським університетом та входить до топ-100 найкращих вузів світу. Тож вибір був легким та очевидним.
Разом із 60 студентами з 40 країн світу я буду вивчати Global Markets, Local Creativities. Найближчі два роки ми проведемо у Глазго-Барселоні-Готингені/Ротердамі. Програма надзвичайно інтердисциплінарна та присвячена вивченню глобалізації із врахуванням місцевих контекстів, економіки розвитку, бізнесу та кретивних індустрій.
Перші півроку я провела в серці Шотландії, тому хочу поділитися особливостями навчання в Університеті Глазго.
У мене всього два обов’язкових курси. Додатково я можу взяти ще один-два на семестр. При цьому мій розклад доволі щільний. На одне заняття треба прочитати до 200 сторінок наукового тексту, тому студенти в режимі читання нон-стоп: зранку, перед сном і замість сну.
В англо-саксонській моделі навчання дуже багато покладено на самого студента, тому self-study – наше все. В університетській бібліотеці 12 поверхів, але інколи я витрачаю по чверть години, щоб знайти вільне місце.
У мене немає жодного екзамену. Студентів тут оцінюють за груповими презентаціями та короткими академічними есе (я маю есе на 1000, 2500 та 6000 слів). Всі есе перевіряються на плагіат.
Вміння викладати свої думки та жонглювати аргументами має значення. Кожен студент мого університету має пройти обов’язкове тестування з академічного письма. За фідбеком ми можемо зрозуміти свої сильні сторони та ідентифікувати шляхи розвитку своїх навичок. Університет дає багато можливостей для вдосконалення: впродовж семестру доступні різні класи. Крім того, кожен іноземний студент може зустрітись з наставником з академічного письма тет-а-тет, щоб обговорити свою письмову роботу.
Сегрегація між undergraduate та postgraduate дуже явна: закриті кафе тільки для магістрів та вище, окремий поверх для postgraduate у бібліотеці. Це є своєрідною мотивацією для подальшого навчання.
Навчання в Університеті Глазго повністю орієнтоване на студента та його потреби. На першому тижні у нас був тиждень новачків (freshers’ week), коли нам розповідали про університет та доступні сервіси. Серед них була психологічна сесія про стрес-менеджмент та тайм-менеджмент, поради з ефективного навчання та пошуку наукових ресурсів.
Між лекцією та семінаром немає чіткого розмежування. Вважається, що після бакалавріату студент може прочитати інформацію вдома, а до класу приходить, щоб обговорити прочитаний матеріал. Робота на семінарах ніяк не оцінюється, тому і баталій у дебатах немає. Крім того, на семінарах нас міксують із студентами з інших груп та спеціальностей.
Відстань між студентом та викладачем тут значно коротша, ніж в українських вузах. Ми вже декілька разів за семестр зустрічалися із викладацькою компанією на неформальні вечірні зустрічі.
Крім того, викладацька методика відрізняється на кожному предметі. На одному курсі у нас 5-6 викладачів, щоб ми взяли максимум від кожної викладацької методики, на іншому формат коротких 10-хвилинних зустрічей з кожними студентом, щоб зрозуміти наш бекграунд та допомогти у виборі теми. Були у нас і групові коучингові сесії із розбором тем для есе та зустрічі після пар із професорами, щоб подискутувати наукові тексти.
У Британії сильна культура академічних клубів та спільнот. Тут ви знайдете буквально все: від бізнес-клубу до спільноти фанів Джейн Остін та клубу національних шотландських танців. Це одна з речей, що робить навчання тут дійсно різноманітним та цікавим.
Читайте также:
Успеваемость студентов заложена в их ДНК
5 travel-профессий, для которых не нужно образование