• Як в Україні торгують дикими тваринами і чому це погано: пояснює WWF.Вокруг Света. Украина
    Фото: Shutterstock
    Животные
    Вторник, 7 апреля 2020

    Як в Україні торгують дикими тваринами і чому це погано: пояснює WWF

    Походження нещодавніх епідемій, зокрема SARS, MERS та Ебола, як і пандемію COVID-19, пов’язують з вірусами, що потрапили від тварин до людини.

    Під час пандемії COVID-19 у фокусі уваги опинилась тема зоонозів (захворювань,  що можуть передаватися  від тварини до людини) та пов’язана з нею тема торгівлі дикими видами тварин.

    Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) визначає, що COVID-19, так само як і щонайменше 61% всіх людських патогенів, мають зоонозну природу. І очевидно, що торгівля дикими видами, зокрема екзотичними, посилює ризик поширення зоонозних інфекцій. Походження нещодавніх епідемій, зокрема SARS, MERS та Ебола, також пов’язують з вірусами, що потрапили від тварин до людини.

    Хоча питання щодо точного джерела COVID-19 залишається відкритим, ВООЗ підтвердила, що це зоонозна хвороба. Слід зважати, що поширення захворювання не спричинене дикою природою, а є результатом безвідповідальної людської діяльності – нелегальної торгівлі дикими видами тварин на нерегульованих та антисанітарних чорних ринках, а також споживання людьми диких тварин, які часто є рідкісними охоронюваними видами.

    Згідно з дослідженням Всесвітнього фонду природи WWF, результати якого оприлюднені сьогодні, 7 квітня, понад 90% респондентів в країнах Південно-Східної Азії та в Гонконгу підтримують необхідність закриття нелегальних та нерегульованих ринків диких тварин. “Громади країн, де ринки продажу диких видів є найбільш поширеними, вимагають зменшення споживання диких тварин та заборони нелегальної та нерегульованої торгівлі цими видами. Люди стурбовані та готові підтримати уряди у попередженні можливих нових загроз здоров’ю людей світу, — зазначив Марко Ламбертіні, генеральний директор WWF International. — Настав час побачити зв’язки між торгівлею дикими видами, деградацією екосистем та ризиками для здоров’я людей».

    Опитування було проведене стратегічною агенцією GlobeScan на замовлення WWF у період з 3 по 11 березня у Гонконзі, Японії,  М’янмі, Таїланді та В’єтнамі У кожній з країн було опитано 1000 респондентів (загалом 5000). 

    Це не просто «азійська проблема»

    Торгівля дикими видами – друга найбільша загроза для різноманіття життя на планеті після руйнування їх оселищ. Згідно зі звітом Всесвітнього фонду природи WWF «Жива планета» (2018), популяції хребетних на Землі зменшилися в середньому на 60% з 1970 року. 25% видів на планеті знаходяться на межі вимирання (звіт IPBES — Міжурядової платформи з біорізноманіття та екосистемних послуг, 2019). 

    За даними Інтерпол, екологічна злочинність є третім найбільшим кримінальним сектором у світі. Екологічна злочинність включає в себе браконьєрство, нелегальні рубки, торгівлю рідкими рослинами і тваринами та продуктами, виготовленими з них. Організована злочинність особливо зацікавлена в цій сфері через відносно низький ризик та м’якість покарань порівняно з торгівлею наркотиками або людьми. 

    Найбільш  поширеною в Європі є торгівля такими рідкісними видами та продукцією з них: осетрова ікра дикого походження, вироби із слонової кістки, шкури тварин, особливо африканських, живі птахи, в тому числі хижі, панголіни, плазуни, примати та котячі.  

    А як в Україні?

    Україна за деякими оцінками є топ-3 країною у світі з транзиту диких, зокрема екзотичних видів, та продуктів тваринного чи рослинного походження, здебільшого у інші Європейські країни (на основі звіту Міжнародного фонду добробуту тварин, IFAW). Це відбувається незважаючи на те, що Україна приєдналася до міжнародних угод, які мають це попереджати, зокрема до Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори, які перебувають під загрозою зникнення (CITES).

    Проблема полягає у тому, що вимоги цих документів недосконало або зовсім не імплементовані в українське законодавство та у алгоритми дій відповідних інстанцій, зокрема митниці. Так, наприклад, якщо в поле зору  митної служби потрапляє живий крокодил, що перевозиться незаконно, подальші дії інспектора відносно цього не завжди є чітко визначеними, зокрема щодо порядку вилучення, тимчасового утримання, оцінки та експертизи, а також, кому та як передавати дику тварину у випадку вилучення у власника. І навіть бажаючи вчинити правильно, інспектор позбавлений інструментів для цього.

    Україна ймовірно має обмежене уявлення про повний масштаб та особливості транзитної торгівлі дикими видами через свою територію і не повністю виконує власні зобов’язання щодо перешкоджання такій торгівлі. Це не лише негативно впливає на репутацію України, але й несе загрози для розповсюдження зоонозних захворювань, до яких ми не маємо резистентності.

    В Україні не є поодинокими випадки підробки документів на підтвердження розмноження диких екзотичних тварин у розплідниках на території України для продажу за кордоном, хоча насправді мова йде про види, які в принципі не розмножуються в штучних  умовах, зокрема деякі мадагаскарські плазуни. Тому значна частина рішення проблеми лежить у протидії корупції.

    Наразі законодавство України, зокрема Закон «Про тваринний світ», надає громадянам широкі права власності на тварин, зокрема диких та екзотичних. Законодавство України також не передбачає будь-якої реєстрації та ідентифікації таких тварин, що тримаються вдома або у приватних зоопарках. Це породжує як проблеми неналежного утримання та поводження з тваринами, так і ризики для життя і здоров’я людей.

    Щодо локальних видів — в Україні також відбувається вилучення диких тварин з природи. Наприклад, чисельність червонокнижних ведмедів, яких українці утримують як домашніх тварин в приватних зоопарках, садибах, пересувних цирках та ресторанах, може наближатися до їх кількості у дикій природі. У більшості випадків ці тварини страждають у неволі, отримують фізичні та психологічні травми. З точки зору ризиків для людини, таких тварин не тільки небезпечно утримувати, вони можуть передавати паразитів, які викликають хвороби.

    Взагалі в Україні є дуже приблизне уявлення про те, що відбувається з популяціями багатьох рідкісних видів, наприклад, ссавців, не кажучи вже про комах, зокрема запилювачів. Це пов’язано з відсутністю сучасної налагодженої національної системи моніторингу біорізноманіття та кадастрів рослинного та тваринного світів.

    Пандемія COVID-19 повинна стати чітким сигналом для того, аби Кабінет Міністрів України, Офіс Президента та Верховна Рада доклали необхідних зусиль для зупинки масового транзиту диких, зокрема екзотичних видів через територію України.

    За матеріалами прес-релізу

    Читайте також:

    В Китае назвали первого больного с рынка Уханя

    36 тысяч панголинов были убиты в Нигерии ради чешуи

    В Таиланде из-за коронавируса слоны впервые ушли в отпуск