Більшість речей навколо нас, — це наукові здобутки, над якими свого часу працювали тисячі вчених з усього світу, серед них і українські науковці.
«Вокруг света» підготував цей матеріал у рамках співпраці з першим державним «Музеєм науки» від Малої академії наук України, що відкрився 6 жовтня і вже приймає відвідувачів.
Гелікоптер — Ігор Сікорський
Повернімося до початку ХХ століття, коли світ побачили одні з перших літаків: бомбардувальник «Руський витязь» і пасажирський «Ілля Муромець». Їхній конструктор, киянин Ігор Сікорський (див. фото вище), 1919 року емігрує до США і почне роботу над новим літальним апаратом, про який мріяв з дитинства. Це гвинтокрил, модель якого він зібрав у 12 років, використавши в якості двигуна звичайну гумку.
У 1939 році в Америці розпочалися випробування експериментальної моделі VS-300, під час яких апарат підіймався у повітря на прив’язі. Через рік після певних допрацювань гвинтокрил злетів уже самостійно, а ще рік потому Сікорський отримав перше замовлення від армії США.
Протягом наступних років фірма Sikorsky Aircraft створила 18 повітряних суден і почала продавати ліцензії на їхнє виробництво. Тоді ніхто не міг уявити, що це дасть поштовх розвитку вертольотобудування у Великій Британії та Франції. Показник якості гелікоптерів Сікорського — це їхнє використання президентами США, а також перельоти через Тихий і Атлантичний океани на гвинтокрилах Sikorsky S-61.
Прототип рентгенівського апарату — Іван Пулюй
Світ знає Пулюя не лише як науковця, а й як публіциста, перекладача і громадського діяча, що став відомим на зламі ХІХ і ХХ століть. Проте чи не найбільше його досягнення — це дослідження Х-променів. На думку науковців, внесок Вільгельма Рентгена у дослідження Х-променів перебільшують, адже він зосередився на фактах, а не на їх обгрунтуванні.
Пулюй значно глибше дослідив природу та механізми виникнення Х-променів. Його знімки мали вищу роздільну здатність, ніж Рентгенові, тривалий час залишаючись неперевершеними за технікою виконання. Також Пулюй зробив перше повне зображення людського тіла в Х-променях, які він назвав «холодним світлом».
Відомо, що український вчений ділився результатами досліджень з Рентгеном, якого згодом прозвали «батьком випромінювання». Пулюй міг би сам удостоїтися цього звання, проте запізнився, бо безліч разів перевіряв отримані результати перед публікацією. А шкода!
Мобільний неінвазивний глюкометр — Петро Бобонич
У 2011 році вчений із Закарпаття Петро Бобонич знайшов спосіб суттєво полегшити життя людям, які хворіють на діабет. Він розробив портативний неінвазивний глюкометр — пристрій у вигляді наручного годинника, що вимірює рівень цукру у крові. Важливо, що для цього не потрібно проколювати палець та набирати кров.
Глюкометр генерує інфрачервоне випромінювання, яке проходить крізь кровоносні судини, аналізує промені, що відбиваються, та виводить дані про рівень глюкози у крові на дисплей. До слова, глюкометр Бобонича дає найменшу серед усіх відомих глюкометрів похибку — 15%.
Також кандидат фізико-математичних наук винайшов оптичний томограф для виявлення захворювань молочної залози. За словами винахідника, завдяки цьому приладу можна обійтися без рентгенографії.
Пакування куль у восьмивимірному просторі — Марина В’язовська
У 2016 році молода киянка Марина В’язовська розв’язала одну з найскладніших математичних задач сьогодення, над якою науковці билися не одне століття. Марина винайшла спосіб, як розташувати однакові за розміром кулі у просторі, при якому кулі займають найбільшу його частину. І все це не у звичному тривимірному просторі, а у восьмивимірному!
Фото: сайт КНУ им. Шевченко
Яке у цього способу прикладне значення? Завдяки досягненню В’язовської можуть бути вдосконалені технології передачі даних, передусім з апаратів, які використовуються для космічних досліджень. До речі, наукові журнали назвали Маринине розв’язання задачі “приголомшливо простим”: воно зайняло лише 23 сторінки. Для порівняння: розв’язання задачі пакування куль у тривимірному просторі зайняло 300 сторінок.
До речі, дізнатися більше про винаходи вчених, що змінили світ, можна у київському «Музеї науки» на ВДНГ. Читайте інформацію про експозицію та купуйте квитки на сайті музею.
100 грн — стандартний квиток; при оплаті карткою Visa знижка 15%; 50 грн за особу — груповий квиток для школярів (від 10 осіб); безкоштовний вхід для дітей до 3 років, людей з інвалідністю 1 та 2 груп, дітей-сиріт та дітей, чиї матір/батько загинули під час воєнних дій на сході України.
Під час карантину в просторі передбачені посилені заходи безпеки, а саме: вхід у масках, обмежена кількість відвідувачів, а також дезінфекція інтерактивних елементів експонатів та інших поверхонь.
Текст: Антон Дяковський
Читайте також:
Всеукраинский день библиотек: топ-10 самых интересных библиотек Украины
День изобретателя: 5 украинских стартапов, которые улучшают нашу жизнь
