Дискусії про те, чи був матріархат етапом цивілізаційного розвитку і чи передував він патріархату, досі тривають у колах науковців. Як би там не було, а в світі досі існують племена, де жінки знаходяться в центрі суспільного життя. У цих давніх культурних спільнотах спадок передається через дочок, а приналежність до клану визначається через відносини з жінкою. Це явище називається «матрилінійність».
Племена намагаються зберегти свою культуру, але молоде покоління відчуває потяг до міст, де можна знайти хороший заробіток і шлюб поза своєю племінною групою. Туризм також неоднозначно впливає на життя спільноти: з одного боку, стимулює економічний розвиток, а з іншого, ускладнює дотримання традиційних культурних практик. Тому, унікальних матрилінійних племен стає все менше. Ось – 5 із тих, що залишилися.
Мосуо, Китай
На березі озера Лугу в південно-західному Китаї (кордон провінцій Юньнань і Сичуань) проживає один з найбільш відомих матрилінійних народів світу – мосуо. Ця переважно буддистська культура притягує туристів, мов магнітом.
Фото: Getty Images
Чоловіки мосуо відповідальні за управління в політичній сфері, жінки – в усьому іншому. Наприклад, жінка керує бізнесом, і саме вона вважається головою сім’ї. Найбільш впливова людина в родині – бабуся.
Чи не найцікавіший аспект культури мосуо – так званий «гостьовий шлюб», коли чоловіки навідують жінок уночі, а вранці повертаються в будинки своїх родичів. Жінка може обрати одного чи декількох партнерів, не побоюючись осуду. Діти залишаються з матір’ю, а від чоловіка не потребують брати участь
в житті сина чи доньки, якщо тільки він сам цього не прагне. Звичних для європейця шлюбів мосуо не практикують.
Мінангкабау, Західна Суматра, Індонезія
Мінангкабау – найбільша матрилінійна спільнота у світі. Чотирьохмільйонний народ ставить жінок на чолі сім’ї, хоча політичними і духовними лідерами частіше виступають чоловіки. Керуючи різними сферами, подружжя зазвичай приймають рішення на рівних. Жінки передають свої будинки і землі
донькам, у той час як чоловікам не забороняється заповідати гроші синам.
Screenshot_12
Фото: аккаунт Simple Photography в Instagram
Культура унікальна тим, що поєднує іслам з адатом – традиційними домусульманськими звичаями, до яких входить і матріархат. Жінки можуть усунути від влади чоловіка, якщо він не виконує свої обов’язки, а за публічного обговорення проблемних питань між чоловіками і жінками обов’язково повинен бути досягнутий консенсус.
Акан, Гана і Кот-д’Івуар
Фото: аккаунт Insouciant Modus Vivendi в Instagram
Народ акана складається з восьми великих груп і чисельних підгруп. Після народження діти стають частиною материнського роду, і зі зміною чоловіка-партнера завжди залишаються з матір’ю. Головою роду вважається чоловік, але спадок передається по лінії матері, і чоловік повинен передавати в її
розпорядження увесь спадок, накопичений упродовж життя.
Брібрі, Коста Ріка
Ця матрилінійна культура змогла протистояти глобалізації, самоізолювавшись. Близько 10 тисяч брібрі живуть у заповіднику в провінції Лімон, Коста-Ріка. Тут вони можуть використовувати деякі сучасні звучності, зберігаючи традиційні культурні практики, зокрема матріархат. Як і у випадку з мосуо, голова роду – бабуся. Вона відповідальна за передачу традицій і звичаїв молодому поколінню. Земля, дуже цінна для брібрі, успадковується тільки від матері донькою.
Незважаючи на відносну ізольованість, культура племені перебуває в небезпеці. Засилля американського виробника і дистриб’ютора бананів Chiquita в регіоні призвело до збільшення попиту на чоловічу працю, а це вступає у пряме протиріччя з традиціями спільноти брібрі. Для жінок робота по збору бананів занадто небезпечна і виснажлива, що призводить до поступового відсування жінки на другий план в економічній сфері.
Наговісі, Нова Гвінея
Фото: Adam Constanza @TRAVELINSPIREDONE
Народ наговісі проживає на острові Південний Бугенвіль. Центральне місце в їхній культурі посідає сад. Шлюб у племені не закріплюється законом. Зазвичай він вважається укладеним, якщо жінка запрошує чоловіка допомогти в саду, і пара спить в одному будинку. Якщо чоловік відмовляється допомогти – це вказує на розлучення. Свої дорогоцінні сади матері передають у спадок донькам, а також саме жінки несуть відповідальність за забезпечення продовольством усього клану.
За матеріалами Newsweek.
Читайте також:
Пока они не исчезли: фотографии неконтактных племен со всего мира
Генетики выяснили происхождение древних племен Украины
