• Звіт WWF: популяції диких тварин скоротилися на дві третини з 1970 року.Вокруг Света. Украина
    Фото: Shutterstock
    Экология
    Четверг, 10 сентября 2020

    Звіт WWF: популяції диких тварин скоротилися на дві третини з 1970 року

    Сьогодні опублікований звіт WWF "Жива планета" 2020. Він виходить раз на два роки, вже тринадцятий раз.

    Згідно зі Звітом WWF «Жива планета» 2020, який оприлюднено сьогодні, популяції ссавців, птахів, амфібій, рептилій і риб у всьому світі скоротилися в середньому на 68% з 1970 по 2016 роки. Серед причин руйнування природних екосистем, зокрема знеліснення, нестале сільське господарство та нелегальна торгівля дикими видами, яке також сприяє спалахам вірусних інфекцій типу COVID-19. 

    Звіт WWF «Жива планета» 2020 базується на Індексі живої планети — цей індекс враховує зміни в чисельності диких видів на основі даних від понад 125 експертів зі всього світу. Він відстежує майже 21 000 популяцій 4000 видів хребетних у період з 1970 по 2016 роки.

    Які види під найбільшою загрозою?

    Серед видів під загрозою зникнення, які наводяться у Звіті як приклади, — східна рівнинна горила, кількість особин якої в Національному парку Кагузі-Бієга у Демократичній Республіці Конго знизилася на 87% у період між 1994 та 2015 роками переважно через браконьєрство. А також сірий папуга, чисельність популяції якого у південно-західній частині Гани впала на 99% у період з 1992 по 2014 роки через вилов птахів для торгівлі й втрату оселищ.

    Індекс живої планети також показує, що популяції диких тварин у прісноводних системах скоротилися на 84%. Один із прикладів — популяція осетра китайського, який нереститься у річці Янцзи, Китай, яка скоротилася на 97% у період між 1982 та 2015 роками через спорудження гребель.

    «Від риби у річках та океанах до бджіл, які відіграють значну роль у системі агровиробництва, — скорочення популяцій диких видів напряму впливає на наше харчування, продовольчу безпеку та добробут мільярдів людей, — зазначив Марко Ламбертіні, генеральний директор Всесвітнього фонду природи WWF. — Саме зараз, посеред глобальної пандемії, як ніколи важливо вжити скоординованих та амбітних заходів на глобальному рівні, аби зупинити тенденцію до втрати біорізноманіття та розпочати тенденцію до його відновлення по всьому світу вже до кінця цього десятиліття».

    Що можна зробити?

    Серед необхідних змін: зростання ефективності та сталості виробництва і торгівлі продовольством, зменшення відходів та надання переваги більш здоровим і дружнім до природи харчовим звичкам.

    «У найкращому випадку нам будуть необхідні десятиліття, аби відновити ці втрати, але деяким видам ми вже не зможемо зарадити. Це загрожує безлічі екосистем, від яких залежать люди», — вважає Девід Леклєр, провідний автор матеріалу та вчений-дослідник Міжнародного інституту прикладного системного аналізу.

    Як справи в Україні?

    Щодо стану справ в Україні, WWF Украіна зазначає: в Україні майже не відбуваються дослідження чисельності популяцій тварин та рослин, які б дали уявлення про зміни їх розмірів у національних масштабах. Вчені здійснюють моніторинг стану лише дуже обмеженого числа видів. Моніторинг не охоплює навіть ті з них, які охороняються Червоною книгою України та міжнародними угодами. Держава не надає на це коштів.

    Але цілком очевидно, що руйнування природних систем в краіні відбувається з великою швидкістю. У деяких областях України орні землі становлять понад 80% території. Грунти не встигають відновлюватися.

    Одними з найбільш порушених в Україні є екосистеми боліт та степової зони. Площа степів за останні десятиліття скоротилася з 40% території країни до кількох відсотків.

    На Поліссі за останніх 100 років було осушено понад 1 млн га боліт. Згідно з інструментом WWF Water Risk Filter, стан екосистемних послуг прісноводних ресурсів в Україні перетнув позначку «високий ризик» і впевнено прямує до статусу «дуже високий ризик». В Украіні, яка розташована доволі далеко від Африки, люди вже відчувають нестачу прісної води, і ситуація швидко погіршується. Через посухи та безвідповідальне розорювання землі виникають пилові бурі — як цієї весни на Київщині.

    WWF Україна наполягає, що необхідно заборонити дренаж та провести масштабне відновлення природних боліт та торф’яників, особливо на Поліссі. А також заборонити орання заплав річок, луків та залишків степу і загалом повернути до стану природних територій частину малоефективних для агровиробництва орних земель (за деякими оцінками – близько 10 млн га).

    Стан річок визначає і стан прісноводної фауни. До липня у Дунаї зазвичай відбувається скат молоді осетрових. Але в цьому році українські науковці та рибалки зафіксували лише поодиноких особин. Найбільш вірогідна причина невдалої нерестової кампанії – зниження рівня водності Дунаю.

    Осетрові риби є видами на межі зникнення. Всі види осетрових, які мешкають в Україні, включені до Червоної книги України з 2009 року. Але відновитися популяціям не вдається навіть за умови високого охоронного статусу – переважно через браконьєрство та руйнування оселищ.

    Ще одне важливе питання — площі заповідних територій. Станом на 1 січня 2020 року в Україні вони займають лише 6,77% загальної площі країни. Для порівняння: Стратегія з біорізноманіття Євросоюзу передбачає, що до 2030 року щонайменше 30% територій ЄС повинні стати природоохоронними.

    За матеріалами прес-релізу  WWF Україна

    Читайте також:

    Современные темпы вымирания в 1700 раз выше, чем в эпоху мамонтов

    Нынешние выбросы СО2 эквиваленты выбросам во времена массового вымирания