• фото: igotoworld.com
    Традиции
    Среда, 18 января 2017

    Як святкували Водохрещу в Україні

    19 січня усі православні віруючі святкують свято Богоявлення, яке в народі також зветься «Водохрещею». Головне місце у цей день посідають обрядові дії, пов’язані з водою.

    Це релігійне свято завершувало різдвяне дванадцятидення. Вечір перед Водохрещею ще називають «голодною кутею» або «другим Святвечором». Перед святом заборонялися будь-які роботи по господарству, люди дотримувались посту й готували кутю. Існували такі святвечірні традиції, як «закликання морозу», підкидання куті до стелі («щоб роїлися бджоли»). Після свята треба було «проганяти кутю», що означало завершення новорічних свят.

    фото: vv-hotel.com

    фото: vv-hotel.com

    Перед вечерею потрібно було зробити по кілька ковтків свяченої води, а потім покропити нею усіх членів родини і будинок. Кімнати в хаті та стійла з худобою обкурювали пахучим зіллям. Також на Гуцульщині виготовляли спеціальні обереги, що вішались на воротах, криницях, – хрести, прикрашені травами. Люди вірили, що таким чином можна відлякувати злих духів.

    фото: depo.ua

    фото: depo.ua

    У цей день обов’язковим було відвідування церкви. Головним моментом було безпосереднє освячення води, що відбувалося на березі річки, озера або навіть струмка. Люди облаштовували ополонки для занурення у воду. З льоду вирубували хреста, ставили його, часто навіть поливали буряковим квасом для надання червоного відтінку. Поряд з хрестом ставили ялинки. Орданська вода вважалася чудодійною, тому усі якнайшвидше поспішали принести її додому. У багатьох областях жінки, крім води, брали з собою додому й камінчики з річки. Вірили, що вони, розкладені навесні по городу, сприятимуть гарному врожаю.

    фото: vn.20minut.ua

    фото: vn.20minut.ua

    Купання на Водохрещу вважалося порятунком для хворих, а здорові люди вірили, що, пірнувши в ополонку, можна зберегти міцне здоров’я на увесь рік. Також у цей день купалися щедрівники та колядники, бо вважалося, що треба з себе «змити скверну бісівських масок».

    Протягом тижня після Водохрещі жінкам не можна було прати білизну у річці, щоб там «не з’явилися чорти». У цей день можна було ворожити на майбутнє та на судженого. Також існувало повір’я, що на Хрещення якоїсь миті вода стає вином.

    На Лівобережжі існував звичай кулачних боїв. Забава відбувалась безпосередньо на місці освячення води. Помірятися силами виходили представники різних сіл або хуторів. При цьому існували чіткі правила таких боїв.

    Таким чином свято Водохрещі знаменувало закінчення обрядового циклу, що стосувався різдвяних святок. Після 19 січня вже починався весільний сезон, час веселощів і дозвілля, а люди чекали на весну.

    За матеріалами сайту «Етнографія».

    Читайте также:

    Традиционные зимние десерты разных стран мира

    Как приготовить кутью на Рождество

    Китайского туриста оштрафовали на $1000 за воду