Понедельник, 12 февраля 2018
Я завжди хотів подорожувати, і життя склалося так, що за останні 10-15 років я провів досить багато часу у мандрах, відвідав 49 країн, у більшості з них бував десятки разів і жодного разу не користався послугами турагентів.
Моїм подорожам сприяла робота, яка вимагала відряджень. Але навіть за цієї умови друзі дивувалися, як мені вдається стільки подорожувати: за останні роки стабільно виходило більше 100 днів у році. І я вирішив розповісти про цю «схему» в деталях.
У офісних працівників є декілька джерел часу для того, щоб подорожувати: щорічна відпустка; свята; вихідні дні; відрядження; неоплачувана відпустка або відгули.
В цьому нема нічого нового, але мало хто використовує наявний час для подорожей.
Отже, давайте подивимось детальніше.
За кожний відпрацьований місяць працівникам нараховується по 2 дні відпустки, тобто 24 дні за рік (а на деяких державних посадах по 45). Які б правила не були у компанії, навіть якщо дозволяють тільки двотижневу відпустку, треба використати весь період (до речі, ваша невикористана відпустка — це більше проблема для підприємства, ніж радість). Поділивши відпустки на дві по два тижні або навіть по тижню, ви отримаєте 28 днів для подорожей.
Давайте згадаємо, які свята у нас є:
Новий рік — 1 січня і Різдво — 7-8 січня. Це три дні, якщо рахувати прискіпливо, але якщо врахувати, що 6 січня було суботою, а в період між святами ніхто особливо не працює, то можна влаштувати непогану подорож. Минулого року ми вирушили 1 січня в Ісландію, і на кордонах не було жодної автівки. Цього року, повторили схему, відправившись у Португалію та Марокко. Ці свята дадуть тобі від 4 до 8 днів.
Міжнародний жіночий день — 8-9 березня, а наступні два дні припадають на суботу. У твоєму розпорядженні 4 дні для подорожей.
Великдень — 8-9 квітня, які припадають на неділю-понеділок, тому добавляй п’ятницю і суботу і маєш 4 дні для мандрівки у будь-яку країну Європи.
Свято весни і праці — 30 квітня і 1 травня — це понеділок-вівторок, тому гріх не використати суботу і неділю, щоб мати повні 4 дні. Минулого року ми використали ці свята для подорожі по пивоварням Бельгії.
День Перемоги — 9 травня. Цього року припадає на середу, тому треба трохи зухвалості, щоб домовитись про 5 днів вихідних, але це звичайна українська практика — мати вихідні з 1 по 9 травня.
Свято Трійці — 27-28 травня, яким передує субота, тому 3 дні у твоєму кармані для короткої екскурсійної поїздки.
День Конституції — 28-29 червня плюс наступні за ними субота і неділя. Всього 4 дні. Вже декілька разів я практикував поїздку в Хорватію на ці дні. Ніби і відпустку не брав, і на морі побував.
День Незалежності — 24 серпня + субота і неділя — знову 3 дні для невеличкого екскурсійного маршруту.
День захисника Вітчизни — 14-15 жовтня, і до них додається попередня субота, що дає тобі 3 дні подорожей в якусь теплу місцину, наприклад Дубаї.
Католицьке Різдво — 24-25 грудня + субота-неділя перед ними — тут нема іншого варіанту, ніж поринути на 4 дні у європейську різдв’яну лихоманку.
Новорічна ніч — 31 грудня. Для мене це домашній день, але інші об’єднують його з січневими вихідними, тому можемо рахувати ще 1 день.
Разом: 43 дні.
В кожному тижні є два вихідні. Два дні, які можна використати для поїздки по Україні або в близький закордон. Дуже часто ми мандруємо за тисячі кілометрів, але не знаємо і не бачили, що знаходиться в годині їзди від нас. Щомісяця по два дні — це 12 днів у році, про які ти не пошкодуєш.
В плані подорожей це особлива тема. Їдеш кудись, часто в нові місця. Часу, звісно, не вистачає, але завжди є можливість прогулятись, побачити і скуштувати щось нове.
Відрядження — це досить індивідуальне питання. Думаю, що більшість комерційно-офісних працівників буває в декількох відрядженнях щороку. Для підрахунку, хай буде 7 до 10 днів.
Крута сторона в тому, що компенсують витрати на дорогу, харчування, проживання, а можливо і добові дають. Я сповна мав це на попередніх роботах. Ні, я не працював в “Орєл і решка”, але, оскільки я працював з експортними продажами, то дуже багато їздив у відрядження закордон. Бувало, що повертався з тижневої подорожі в суботу, а в неділю вирушав у наступну. Хоча зізнаюся — коли провів у кварталі 45 днів у відрядженнях, то дуже хочеться побути вдома.
Завжди можна попросити 1-2 дні неоплачуваної відпустки, і якщо це буде п’ятниця і понеділок, то у тебе є 4 дні для мандрів. Скажеш, мало? В 2017 я мав 4 чи 5 таких мандрівок. Це 16-20 днів. Мене навіть почали попереджати, що треба зменшити кількість подорожей. Як наслідок, я звільнився і вже не рахую дні, але це інша історія.
Всього виходить від 102 до 113 днів, які можна використати на подорожі. Майже третина року. Спитаєте, чи це легко, чи можна пережити такий темп? Ні, не легко! Хоча вирішувати має кожен особисто. Найлютіший темп був, коли добу добирався додому з відрядження в Прованс, прибув о 6 ранку, а через годину вже вирушив з друзями у Копенгаген.
Часто я повертався з подорожі виснажений і безсилий, але проходить декілька днів, згадуєш, як круто було, і хочеться їхати знову.
Виктор Стинич живет в Мукачево, активно путешествует с 2001 года, побывал в 49 странах. «Я не могу сказать, что люблю путешествия, — я в них физически нуждаюсь, у меня зависимость! Мечтаю поехать в Антарктиду, а в 2018 году планирую посетить Шпицберген, Патагонию и Непал, а кроме того съездить в несколько теплых стран с женой и детьми».
О своих путешествиях Виктор рассказывает в блоге и на странице в Facebook.
Читайте также:
Как бросить офисную жизнь и стать хозяином собаки-блогера
Не пляжный Таиланд: «планета обезьян» и храмы в провинции