Свята Трійця: традиції, обряди, забобони
Це свято дуже давнє. Його коріння виходить з часів Євангелії. Саме в цей день на апостолів, послідовників Ісуса Христа, зійшов Святий Дух, який символізує триєдність Бога. З цього дня Бог послав апостолам дар розмовляти різними мовами. І саме цей день вважається Днем народження Церкви. Християнські та древньоязичницькі традиції святкування Трійці тісно переплетені між собою й співіснують до сьогоднішнього дня.
Традиції та прикмети свята
Трійцю святкують 3 дні. Господині до неї ретельно готуються: наводять в будинку чистоту, прикрашають житло свіжими гілками клена, берези, верби, липи, квітами і травами, що символізує процвітання і новий життєвий цикл.
Субота перед святом є поминальним днем. Люди в храмах запалюють свічки за упокій померлих родичів. Особливо моляться за тих, хто помер передчасною смертю, вважаючи їх жертвами підступних русалок. До свята жінки печуть пироги, готують м’ясні та рибні закуски. У деяких регіонах в цей день фарбують яйця в зелений колір.
Перший день – Зелену неділю – у народі вважають днем активності й підступності русалок та іншої міфічної нечисті. Зелень, якою прикрашають будинки, є захистом і оберегом від них. Вранці в цей день в храмах відбуваються святкові богослужіння. Потім люди йдуть один до одного в гості. Починаються масові гуляння, ярмарки.
Трійця завжди вважалася дівочим святом. Дівчата плели вінки, опускаючи їх у річку для ворожіння. Потім вони йшли в ліс гуляти. До цього дня пекли коровай і роздавали його в лісі незаміжнім дівчатам. Ці шматочки сушили і берегли до весілля, замішуючи потім сухарі в тісто для весільного короваю. Вважали, що вони принесуть у нову сім’ю благополуччя і любов. Потім під берізкою організовували пікнік – святкову трапезу. Увечері народ розважали ряджені.
Другий день свята називається Клечальним понеділком. Після служби священики йшли на поля читати молитви з проханням до Бога благословити майбутній урожай.
На третій, Богодухів день, хлопці вибирали собі наречених. Дівчата «водили тополю», в ролі якої була незаміжня дівчина – перша красуня на селі. Її наряджали вінками, стрічками, гілками та водили по дворах. Зустріти Тополю вважалося дуже доброю прикметою. У цей день в колодязях освячували воду.
Фото: shutterstock
В Зелену середу — молодиці зустрічали русалок. Зелений четвер називали ще Мавський великдень. В цей день наші предки нічого не робили, а пекли паски-баби, фарбували крашанки, одружені чоловіки та жінки проводили цілий день «в гульбищах». Молодь участі у цьому не брала. Закінчувалися Зелені свята проводом русалок в понеділок, після неділі Зелених свят.
Народні звичаї Трійці
З Трійцею пов’язано багато народних звичаїв, прикмет і ритуалів. Так, наприклад, трави (меліса, м’ята) і квіти після освячення в церкві вважаються цілющими, тому з них заварюють чай.
Фото: shutterstock
Роса, що випала в Трійцю, вважається дуже корисною для здоров’я та краси. Дівчатам радять нею вмиватися, щоб зберегти свою молодість і привабливість.
Трійця вважається кращим часом для сватання. Якщо посваталися на Трійцю, а одружилися на Покрову — вважалося що родина буде дружною, щасливою та міцною.
За народними повір’ями, одразу за Зеленими святками йшов русальний тиждень. Це час ворожінь, якими здебільшого захоплювалися дівчата. Вони плели і пускали на воду віночки. Якщо віночки, пущені по воді, сходяться, значить, дівчину в цьому році посватають. Якщо віночок повернеться до берега, значить, вона просидить ще рік в дівках. А якщо віночок зовсім потоне, то нескоро дівчина вийде заміж. Якщо рівно пливе вінок — і життя складеться розмірено і гладко. Якщо вінок гойдається на хвилях або кружляє, то й життя буде бурхливим, неспокійним. Якщо вінок швидко зник з очей — вийти заміж їй в далеких краях.
Фото: shutterstock
В Трійцю дівчата ворожили ще й на зозулі. Вони запитували у птаха, чи довго їм ще кувати в батьківському домі. І зозуля рахувала, стільки років їм чекати сватів.
Також на Трійцю для збереження сімейного щастя готували особливу яєчню. Для цього брали 2 яйці, знесених куркою в четвер, вони символізували подружню пару. Смажачи блюдо на круглій пательні, господиня проказувала над нею молитву.
Забобони і небезпека на Трійцю (Семик)
Ще одне слов’янське повір’я говорить про те, що німфи і наяди-русалки виходять на поля зі своїх місць проживання — вирів і річок саме на Трійцю. Ночами вони заводять свої ігри і живуть у лісах до Петрова дня.
У народі вважається, що подорожніх вони зазивають сміхом і можуть залоскотати до смерті. Семик здавна називають «великий день русалок». Тому купання в річках під час зелених святок вважається небезпечним.
Читайте також:
Замість тисячі слів: походження та особливості української лайки
Борщ с рыбой и пиво каждый день: что ели древние украинцы
Cемейное благополучие определяет счастье украинцев, а кино вдохновляет путешествовать
