Всім, хто любить і цінує українську історію, неодмінно варто з’їздити в Батурин – маленьке містечко в Чернігівській області – екс-столицю гетьманщини, резиденцію гетьманів Івана Мазепи, Івана Самойловича, Кирила Розумовського та інших. Улітку пізнавальна поїздка до Батурина чудово поєднується з ековідпочинком на природі, адже місто стоїть на мальовничому березі річки Сейм.

Як дістатися до Батурина

Батурин міститься приблизно за 200 км від Києва в серці Чернігівській області,  на лівому березі Сейму – притоки Десни. Найпростіше доїхати сюди на своєму транспорті (найближча велика траса Е-101 Київ – Москва). Ще один варіант – автобус, три з половиною години – і ви в Батурині.

Транспорт з вокзалу

Оскільки власного залізничного вокзалу в Батурині немає, на поїзді з Києва можна дістатися до Бахмача або Конотопа (за 25 км від самого Батурина), а звідси до пункту призначення – на маршрутці або таксі.

Історія Батурина

Судячи з археологічних розкопок, на місці сучасного Батурина люди жили дуже давно: ще за часів неоліту тут була стоянка скіфів. Власне, місто Батурин почав відбудовувати з 1575 року польський король і князь Стефан Баторія, на честь якого місто отримало назву. Уперше про Батурин у літописах згадується в 1625 році – приблизно з цього часу стартує історія Батурина як гетьманської столиці. У 1669 р. гетьман Дем’ян Многогрішний оголошує Батурин своєю резиденцією, будує гетьманський палац, зміцнює форт, організовує поштову станцію. З цього моменту на три століття Батурин стає столицею Лівобережної України.

Наступним знаковим правителем Батурина став гетьман Іван Самойлович, який керував містом 15 років. За цей час за його наказами звели будівлю генерального суду і Миколо-Крупецький монастир. Але по-справжньому Батурин розцвів за часів Івана Мазепи: за гетьмана тут звели безліч будівель (переважно церков) з чудовою європейською архітектурою. На той момент у місті проживало понад 20 тисяч осіб (сьогодні для порівняння: трохи більше 2 тисяч), а сама козацька столиця мала територію понад сто гектарів.

У 1708-му  в місті сталася трагедія: війська Російської імперії зруйнували Батурин вщент, вирізавши тисячі мирних жителів. Місто починає відновлюватися лише через півстоліття, коли гетьман Кирило Розумовський знову проголошує Батурин столицею Лівобережної України.

Щоправда, тривав батуринський ренесанс недовго: в 1764 р. Катерина ІІ ліквідувала українське гетьманство. Тільки за часів незалежної України історичним будівлям Батурина почали повертати їхню колишню велич і красу. У 1994 році тут був створений Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця», у складі якого – 39 унікальних пам’яток історії та археології, а в 2008-му село Батурин отримало статус міста.

Однак туристи, які уявляють Батурин таким собі музеєм просто неба, швидше за все, будуть розчаровані: відреставровані, величні історичні споруди контрастують тут з досить убогим провінційним побутом місцевих жителів. Там, де закінчується історія, починаються прозаїчні сірі будні.

Клімат у Батурині

Клімат у Батурині – помірно-вологий. У літні дні середня температура повітря коливається біля позначки +25 C °. Улітку в Батурині оптимально чергувати екскурсії та прогулянки містом з відпочинком на місцевих пляжах. Узимку в місті не дуже холодно: вдень температура повітря зазвичай не опускається нижче -2 C °.

Фото Батурина

Фото: Shutterstock

Панорама Батуринської фортеці

Фото: Shutterstock

Стіни Батуринської фортеці

Фото: Shutterstock

Палац Розумовських у Батурині

Фото: Shutterstock

Гармата в Батуринській фортеці

Пам’ятки Батурина

• Насамперед варто подивитися в Батурині відому Батуринську фортецю, зведену польським магнатом Стефаном Баторі в 1625 році. Вона складалася із зовнішніх земляних укріплень і цитаделі, в якій пізніше розташувалася резиденція гетьманів, дерев’яної Воскресенської церкви і трьох веж.
• На жаль, в 1708 році велика частина Батуринської фортеці була повністю знищена російськими військами. На згадку про цю трагедію на території фортеці в 2004 році встановлено хрест. У 2009 році фортеця була частково реконструйована.
• За її стіни варто зазирнути, зокрема заради шикарного виду на річку Сейм, який відкривається з надбрамної вежі. Прогулятися Батуринською фортецею (як і більшістю цікавих місць цього міста) можна самостійно, але набагато пізнавальніше і цікавіше найняти екскурсовода і за цілком помірну плату дізнатися всі подробиці розквіту і занепаду Батурина.
• Дізнатися, як виглядала резиденція останнього гетьмана України, можна в замку Розумовського ,  зведеного в 1799-1803 роках. До кінця його, щоправда, так і не добудували, оскільки сам Кирило Розумовський раптово помер у рік закінчення будівництва, а нащадки гетьмана замком не дуже цікавилися. Після великої пожежі замок тривалий час залишався в напівзруйнованому стані. Відтоді робилося кілька спроб його відреставрувати, однак остаточна реконструкція будівлі була завершена в 2009 році. Тепер тут розташований музей гетьманства, де можна побачити унікальні пам’ятки Батурина – шаблю Кирила Розумовського і його стіл «Камінь», прикрашений напівдорогоцінним уральським камінням. Вартість екскурсії по замку – 50 грн.
• Після того, як дерев’яна Воскресенська церква на території Батуринської фортеці була зруйнована, в 1803 році на гроші Кирила Розумовського був побудований новий однойменний храм, цього разу – у стилі класицизму. Як і багато інших споруд, церква була відреставрована двадцять років тому.
• Єдина споруда в Батурині, що збереглася практично в первозданному вигляді з XVII століття – будинок генерального судді Війська Запорозького Василя Кочубея , який жив в ньому з 1700 року. З родиною судді пов’язана цікава історія кохання: дочка Кочубея Мотря була закохана (і взаємно) у свого хрещеного батька Івана Мазепу. Однак Кочубей був проти їхнього шлюбу. Намагаючись звести рахунки з гетьманом, генеральний суддя повідомив російському царю про переговори Мазепи зі шведами, однак цар прийняв донос за наклеп і здав донощика Мазепі.
• Відтак Кочубея стратили, а його дочка, за однією з версій, пішла в монастир. Про цю історію нагадує Алея Кохання біля будинку Кочубея. У самому ж будинку сьогодні міститься історико-краєзнавчий музей, у якому реконструйовані кімнати слідства і експозиція знарядь для тортур.
  

Що подивитися в Батурині

• Археологічному музею в Батурині трохи більше 20 років: його відкрили в 2009 році на честь 300-річчя Батуринської оборони 1708 року. У музеї зібрано понад 300 унікальних експонатів, представлених за допомогою сучасних інноваційних технологій. Нетрадиційний для українських музеїв формат і європейський підхід в організації простору виділяють цей музей серед інших археологічних музеїв і роблять однією з головних визначних пам’яток Батурина.
  
• Дізнатися багато нового, а заразом і пообідати, можна в історико-культурному центрі «Вітрила Маклая». На першому поверсі міститься ресторан, у якому пропонують відносно недорогі страви європейської кухні, на другому – досить цікавий музей всесвітньо відомого мандрівника. Усі охочі дізнатися більше про життям відомого мандрівника, після екскурсії по музею можуть довідатися багато цікавого про сім’ю Миклухо-Маклая, його мрії та маршрути його подорожей. Окрім музею та ресторану, в комплексі є готель, сауна та впорядкована затишна територія. 
• Виникає природне запитання, яке відношення Микола Миклухо-Маклай мав до Батурина? Справа в тому, що за походженням знаменитий учений був наполовину українцем, його батько, нащадок запорозьких козаків, народився в місті Стародуб Чернігівської губернії. Крім того, граф Наришкін, родич по лінії дружини гетьмана Кирила Розумовського, фінансував експедиції Миколи Миклухо-Маклая. Музей в Батурині відкрили далекі нащадки (або однофамільці) Миклухо-Маклая, українські підприємці і меценати.

Цікаві місця Батурина

• На території заповідника «Гетьманська столиця» в Батурині варто подивитися на величний пам’ятник «Молитва за Україну» . Скульптори Богдан і Микола Мазури почали його створення в 2008 році – в рік, коли Батурин отримав статус міста. У центрі скульптурної композиції п’ятеро українських гетьманів, за часів яких Батурин був столицею Лівобережної України. Причому кожен з них уособлює певний настрій  залежно від політичного клімату в Україні в роки правління. Дем’ян Многогрішний показаний натхненним і впевненим, Іван Самойлович – стурбованим, Іван Мазепа – цілеспрямованим, Пилип Орлик – замисленим, а Кирило Розумовський – розчарованим. Гетьмани схилилися над картою країни, щоб спільними зусиллями досягти єдиної мети – незалежності України. Пізніше, в 2014 році, скульптура була доповнена фігурою Пресвятої Богородиці, що підноситься над лідерами і символізує захист незалежної України від злих помислів. Крім глибокого символічного змісту, в скульптуру було вкладено чимало грошей: всі фігури вилиті з бронзи, а їхній одяг, що належить до різних історичних епох, детально продуманий і опрацьований.
• Любителі гарний краєвидів і сільського релаксу неодмінно оцінять мальовничі зелені береги річки Сейм. Для любителів поплавати і позасмагати тут є кілька чистих піщаних пляжів. Цікавий факт: в давнину річка Сейм називалася «Сім» за кількістю її приток.

Що привезти з Батурина

Гуляючи містом, ви неодмінно набредете на різноманітні сувенірні крамнички. Особливо багато їх на площі біля цитаделі ​​Батуринської фортеці . По суті, тут є все, що можна/потрібно придбати туристу на згадку про відвідини міста: магніти, чашки, гаманці і подушки з вигравіруваною або вишитою символікою міста, унікальні вироби ручної роботи, тематичні талісмани, атрибути гетьманської влади. Без подарунків з Батурина ніхто не поїде.

Ресторани Батурина

• Кафе «Берег» ( вул. Набережна, 33А ) розташоване біля річки Сейм усього за 300 метрів від Батуринської фортеці. Цілком логічно, що меню ресторану – традиційно-українське, особливо славиться фірмова «Пательня по-селянськи». Для великої компанії можна заздалегідь замовити комплексний обід, а влітку – насолоджуватися свіжим повітрям на терасі або в альтанці. При кафе є готель, тож мандрівники можуть зняти собі номер в дерев’яному будиночку.
• Ще одне приємне місце, де пропонують українську кухню, – кафе «Старий Батурин» (вул. Ющенка, 18) у центрі міста. Хоча вибір страв і напоїв досить обмежений, зате затишна, камерна атмосфера дозволяє сповна наповнитися енергетикою стародавнього міста.
• Простий, але приємний заклад на в’їзді до Батурина – кафе «Сейм» (вул. Бутка, 15) . Тут пропонують недорогі страви домашньої кухні: борщ, відбивні, суп-харчо і т.д. Ідеальний варіант для бюджетної поїздки.