Іран – не найвідкритіша для туристів країна. Тут релігійні норми визначають як стиль життя місцевих, а й поведінка туристів, але англійською майже говорять. Тим не менш, не побувати в цій країні – значить багато в житті прогаяти. Адже Іран – це пам’ять про стародавні імперії, це давні імперії, це яскраві східні базари, розкішні сади, палаци, смачна та ситна кухня, гори та море.
Прямі рейси до Ірану літають тільки з Києва (МАУ), і то лише до столиці – Тегеран. Туди можна також долетіти також з Харкова, Запоріжжя, Львова та Одеси, але з пересадками – у Стамбулі чи Баку. З Києва з пересадками можна дістатися і до інших найбільших міст Ірану: Тебріз, Ісфаган, Шираз і Мешхед.
Іран – держава у Південно-Західній Азії з давньою історією та суворими ландшафтами. На півночі межує з Вірменією, Азербайджаном та Туркменістаном, на сході – з Афганістаном та Пакистаном, а на заході – з Іраком та Туреччиною. З півдня Іран омивають води Перської та Оманської заток, а з півночі – Каспійське море a>. У центрі Ірану знаходяться дві практично безлюдні пустелі: Дашт-і-Лут і Дапггі-Кавір, а більшу частину країни займає центральне плоскогір’я, яке височіє на 1200 метрів над рівнем моря. На півночі, вздовж берега Каспійського моря, тягнеться гірська система Ельбурс, а вздовж західного кордону Ірану розташовані гори Загрос.
Найбільшу етнічну групу Ірану становлять перси (51%). Країну населяють також азербайджанці, курди, араби, гілаки та мазендаранці, туркмени. У столиці та найбільшому місті Ірану – Тегерані – живе близько 8,5 мільйонів людей.
Після революції 1979 року Іран став ісламською республікою. У країни є два офіційні глави: духовний – аятола і світський – президент. З часів встановлення республіки в Ірані панують норми ісламської моралі та правопорядку.
Національна валюта країни – іранський ріал (IRR) – є основною грошовою одиницею держави з 1932 року. Один ріал прирівнюється до ста динарів, хоча останні практично не використовуються. Існують монети номіналом 50, 100, 250 та 500 іранських ріалів, а також купюри номіналом 100, 200, 500, 1000, 2000, 5000, 10000 та 20000 ріалів.
Площа Імама – центральна площа Ісфахана, закладена в 17 столітті шахом Аббасом I Великим. Занесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
Бехистунський напис – зображення з клинописом, висічене в 6 столітті до н.е. на скелі Бехістун за наказом царя Дарія І. Текст написаний трьома мовами: давньоперсидською, еламською та аккадською.
Пасаргади – найцінніший пам’ятник культури часів правління давньоперської династії Ахеменідів, столиця Перської імперії часів Кіра II. Від величного міста залишилися руїни царської усипальниці, палаців та фортеця Толл-е-тахт.
Вежа Азаді в Тегерані – споруда, зведена у 1971 році на честь 2500-річчя Перської імперії. Після перемоги Ісламської революції пам’ятник став символізувати свободу іранців від шахського правління. Азаді часто називають «Ейфелевою вежею Тегерана».
Палац Ардашира (Атеш-Кадех) – руїни резиденції першого царя з давньоперської династії Сасанідів. Останки палацу є одним з небагатьох пам’яток архітектури Ірану памятников архитектуры Ирана ІІ-ІІІ ст. н.е. Атеш-Кадех визнано об’єктом Світової спадщини ЮНЕСКО.
Гора Таш-Кух – гора, що палає в провінції Хузестан. Завдяки природному газу та сірці, що піднімається з надр гори, на її поверхні горить «вічний» вогонь.
Тебрізський базар – найбільший відкритий ринок у світі та найстаріший у регіоні. Територія Тебрізського базару – це повноцінний архітектурний комплекс з мечетями. , житловими будинками, лазнями, галереями та караван-сараями.
Сад Ерам – видатний зразок іранського садового мистецтва, розташований у місті Шираз. Прогулятися мальовничими алеями саду і відпочити від спеки в тіні його дерев приїжджає безліч туристів.
Персеполь – давньоперське місто, що виникло у VI—V століттях до н. е., столиця імперії Ахеменідів. Зараз Персеполь лежить у руїнах, але навіть у такомуВін вважається об’єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Село Кандован – висічене в цілісній скелі село, розташоване в провінції Східний Азербайджан. Вік деяких скельних жител становить понад 700 років. У селі досі мешкає кілька сотень людей.
Фортеця Арг-е Бам – найбільша у світі глинобитна споруда, розташована в містечку Бам. Складається їх архітектурних нашарувань різних епох, ранні з яких відносяться до 7 століття.
Накше-Рустам – археологічна зона, розташована за 6 км на північ від Персеполя. Тут знаходяться гробниці чотирьох давньоперських царів: Ксеркса I, Дарія I, Артаксеркса I і Дарія II.
Основний гарнір в Ірані – це рис. Він займає ключове місце у перській кулінарній традиції. Довгозернистий, розсипчастий рис подають майже до всіх страв на окремій тарілці. Популярні й різні види плова, найнезвичайніший серед яких – плов-запіканка тах-чин.
З м’яса найчастіше вживають баранину та птицю. Свинину взагалі не їдять – із релігійних переконань. З м’яса готують кебаби, фесенджан – м’ясне рагу з гранатовим соком, баклажанами, горіхами і кардамоном, абгушт – тушковане м’ясо з квасолею та овочами. Страви з риби найбільш поширені на північному та південному узбережжях Ірану.
В Ірані також вживають багато кисломолочних продуктів та овочів у будь-якому вигляді. Майже в будь-якій овочевій страві можна зустріти баклажани. Овочі та фрукти в Ірані часто фарширують м’ясом і рисом – така страва називається долма.
З десертів варто спробувати морозиво бастані, фалуді – нитки з харчового крохмалю з замороженим соком, нігхл – зацукрований мигдаль і локму – випічку, смажену у фритюрі і покриту сиропом, шоколадним кремом або медом.
Офіційна мова Ірану – фарсі (перська). Крім нього, найбільш поширеними є курдська, арабська та турецька. Англійською місцеві володіють не дуже добре.
Одна з головних рис іранського клімату – посушливість. На південному узбережжі Ірану дуже спекотне та вологе літо – температури досягають 40°С – і м’яка зима. На північному заході Ірану влітку не буває виснажливої спеки. Наприклад, узбережжя Каспійського моря максимальна температура влітку сягає 32°С. У гірських районах – приблизно те саме.
Щоб вибрати зручний для відвідування Ірану, потрібно спочатку визначитися з пунктом призначення. Наприклад, у Тегерані влітку комфортно, а ось на курортах Перської затоки у цей час нестерпно спекотно. Найсприятливіші пори року для поїздки до Ірану – це весна та осінь.
Найвідвідуваніший курорт Ірану – кораловий острів Кіш. Він розташований в Ормузькій протоці, за 17 кілометрів від південного узбережжя Ірану. У Кіші добре розвинена інфраструктура, є мережа готелів та власний міжнародний аеропорт, школи дайвінгу та параглайдінга, кінний клуб, велосипедний треко, кілька десятків кортів, стадіонів, і довгий ланцюжок чистих піщаних пляжів.
Тебриз розташований на північному заході Ірану, за 619 кілометрів від столиці. Це місто славиться численними мінеральними джерелами, а на його околицях розташоване солоне озеро Урмія, води якого мають лікувальні властивості, та кілька бальнеологічних курортів.
Гірськолижний курорт Дізінзнаходиться трохи на північ від тегерана, за дві з половиною години їзди. Це місце облюбували шанувальники екстремального катання – через крутість схилів, значний перепад висот і трас, які не завжди встигають упорядкувати ратраками.
Тошаль розташований всього за 60 км від Тегерана і тому дуже популярний серед місцевих. На курорті є дві основні зони катання: перша починається на висоті 2950 м, друга – 3850 м. До останньої туристів доставляє один із найдовших гондольних витягів у світі (8 км). Сезон на цьому курорті триває з листопада до квітня.
1 грудня. Фестиваль Ялда – стародавній фестиваль, присвячений найдовшій ночі року. Це традиційне свято зороастрійців, яке відзначають уже кілька тисяч років.
21 березня. Навруз – свято приходу весни за астрономічним календарем. Відзначається він у день веснийого рівнодення і є одним із найулюбленіших свят в Ірані, хоча спочатку ніяк не пов’язаний з ісламською релігією.
1 квітня. День Ісламської Республіки.
4 червня. Річниця смерті імама Хомейні – лідера Ісламської революції 1979 року.
11 лютого. День перемоги Ісламської революції.
Ураза-Байрам – Свято розговіння, яке відзначається на честь закінчення посту на місяць. 2018″>Рамадан.
Головна культурна характеристика Ірану – релігійність. Іслам проник у всі аспекти життя місцевого населення, яке намагається у всьому дотримуватися норм, встановлених Кораном. Хоча більшість іранських форм мистецтва зародилися до арабсько-мусульманського завоювання, вони досягли розквіту вже в ісламську еру і тому не обійшлися без релігійного впливу. Серед них – килимарство, поезія, каліграфія. Перси також виготовляють чудові вироби з металу, скла та дерева.
Більшість іранців сповідують іслам шиїтського спрямування. Близько 5 відсотків населення називають себе сунітами – переважно це національні меншини: курди, араби, туркмени. Невелика частина населення сповідує зороастризм (0,1%), іудаїзм (0,3%) та християнство (0,7%). В іранському парламенті – Меджлісі – є представники всіх цих конфесій.
В Ірані суворо заборонено фотографувати державні установи, військові об’єкти та людей в уніформі. Відеозйомка також заборонена у багатьох місцях, тому туристам рекомендують звертати увагу на попереджувальні знаки та обмеження.
В Ірані також дотримуються особливих правил одягу. Чоловікам заборонено носити шорти, а у жінок одяг повинен закривати ноги до щиколоток та руки. Покривати голову хусткою або шарфом – обов’язково.
Якщо ви приїхали до Ірану як пара, намагайтеся стежити за проявами почуттів. Іти, тримаючись за руки, дозволяється, але обійматися або цілуватися в громадських місцях. 16-03-2019″>суворо заборонено. У іноземних туристів, які мають намір жити в одному номері, адміністрація може вимагати свідоцтво про шлюб.
У громадському транспорті та на пляжах є поділ на чоловічу та жіночу половини. Крім того, чоловікам забороняється заходити до певних магазинів, призначених тільки для жінок.
Зрештою, в Ірані заборонено вживати алкогольні напої, і порушення цієї заборони загрожує великими штрафами.
Для в’їзду до Ірану українцям обов’язково потрібно отримати візу. Зробити це можна як у Посольстві Ірану, так і в міжнародних аеропортах безпосередньо на території Ірану. З документів потрібно паспорт, страховка (можна оформити як заздалегідь, так і на місці) і 80$ готівкою.