Ізраїль

Ізраїль – невелика держава на Близькому Сході, у південно-західній частині Азії. Країна займає територію площею 20770 км². На півночі межує з Ліваном та Сирією, на сході – з Йорданією, на південному заході – з Єгиптом. Омивається Середземним морем, має доступ до Червоного. З Палестиною та Йорданією ділить Мертве море, узбережжя якого є найнижчою ділянкою суші Землі (430 м нижче рівня моря).

Історія Ізраїлю

Якось колумніст Weekly Standard Чарльз Краутхаммер написав про Ізраїль: «Ізраїль – це втілення єврейської спадкоємності. Це єдина нація на землі, яка населяє ту саму територію, носить ту саму назву, говорить тією ж мовою і поклоняється тому ж Богові, що й 3 тисячі років тому». І мав рацію: такою довгою і багатою історією навряд чи може похвалитися хоч ще одна країна у світі.

Перші люди населяли землі сучасного Ізраїлю ще 75 тисяч років тому, а перше місто, Єрихон, народився тут 9 тисяч років тому. (Сьогодні це одне з найстаріших міст у світі.) Протягом кількох тисячоліть Ізраїль перебував під владою Стародавнього Єгипту, доки не відбулося справжнє диво. Через 40 років поневірянь по пустелі Мойсей навів євреїв у Землю Обітовану. Щоправда, перш ніж вони змогли назвати її своєю, минули роки військ.

Розквіт Ізраїлю пов’язують з ім’ям царя Давида, який зробив Єрусалим столицею своєї держави. А його син, Соломон, збудував там перший юдейський храм – «Будинок Святості». Після смерті царя Соломона, приблизно 928 року до зв. е., ізраїльтяни розділилися на дві окремі держави – Ізраїльське царство та Юдею. То справді був період як політичного, а й релігійного розколу.

Якщо Іудейське царство дотримувалося традиційного культу, то Ізраїльське намагалося створити новий. У 70 році Іудея стала провінцією Римської імперії та отримала назву Сирія Палестина. Після поділу імперії 395 року Палестина увійшла до складу Візантії. На той час після багатьох років гонінь чисельність євреїв на цій території значно скоротилася, але віра допомагала не падати духом і триматися разом.

З 1516 по 1917 рік Палестина була під владою Османської імперії. Юдеї та християни мали деякі громадянські права, але останнє слово завжди було за мусульманами. Наприкінці XIХ століття Європі почався антисемітський рух, і етнічні євреї шукали притулок у Палестині. В 1917 османське панування припинилося, коли Єрусалим захопила Великобританія. Але араби продовжували утискувати новоприбулих іммігрантів.

З метою врегулювання конфлікту англійці запропонували створити дві окремі держави – арабську та єврейську. Але цього плану не судилося здійснитися. Почалася арабо-ізраїльська війна. Декларацію про незалежність Ізраїлю було прийнято в 1948 році.

Визначні місця Ізраїлю

Для юдеїв всього світу Єрусалим як Мекка для мусульман – осередок духовного життя та чільне місце паломництва. Незважаючи на невелику територію, Ізраїль вражає кількістю культурних та природних пам’яток, причому другорядних тут просто немає.

В Єрусалимі обов’язково підніміться на Сіон, де, як прийнято вважати, відбулася Тайна Вечеря, зішестя Святого Духа та Успіння Пресвятої Богородиці. Тут знаходиться гробниця легендарного царя Давида, якого однаково шанують і християни, і юдеї, і мусульмани. Помоліться за потаємне у Храм Гробу Господнього. За переказами, на цьому місці розіп’яли Христа, і саме тут він воскрес. Підтвердженням служать Труна Господня, три хрести та цвяхи, виявлені в IV столітті під час розкопок.

І не забудьте залишити записку з проханням або подякою в Стіні Плачу . Ця конструкція – частина стародавнього Єрусалимського храму, зруйнованого римлянами у 70 році. Щорічно у Стіні залишають свої записки близько мільйона вірян, а сьогодні це можна зробити навіть онлайн.

Тель-Авів знаменитий насамперед своїми пляжами та старим містом Яффо. А ще є ринок Кармель із особливим східним колоритом, Телль-Авівський музей мистецтв, який також називають Храмом модернізму, та Старий порт, де зосереджені всі розваги міста.

І окрема тема для розмови – це Мертве море. Всі знають, що це не море, а озеро, і що мертве воно через високу концентрацію солі. Але мало хто серйозно замислюється про загрозу зникнення цієї унікальної водойми. Причина банальна – сонце. Озеро просто випаровується. Причому з неймовірною швидкістю – понад метр на рік. Місцева влада вже вживає необхідних заходів, у тому числі й опріснення, але поспішити не завадить. Як би написали сто років тому, поспішайте бачити!

Що можна побачити в Ізраїлі

1. Стіна Плачу
2. Храм Гробу Господнього
3. Мертве море
4. Назарет
5. місто Яффа

Що спробувати в Ізраїлі

1. «фалафель» (кульки з нуту)
2. Хумус
3. «Хамін» (спекотне в горщику)
4. риба Святого Петра
5. “хоменташ” (пиріжки з маком)

Національні свята та вихідні дні Ізраїлю

лютий-березень – Свято Жребія (Пурим)
березень-квітень – Великдень (Песах, єврейський Великдень)
квітень – початок травня – День пам’яті Катастрофи (Йом-Гашоа, день пам’яті жертв Голокосту)
кінець квітня – початок травня, напередодні Дня незалежності – День пам’яті (Йом а-зікарон, день пам’яті загиблих у війнах Ізраїлю після 1948)
квітень-травень – День незалежності (Йом а-ацмаут)
травень-червень, через 7 тижнів після Великодня – П’ятидесятниця (Шавуот, або Свято перших плодів – Йом ха-біккурім)
липень-серпень – День скорботи та посту (Тиша Бе-ав, Ава Дев’яте, на згадку про руйнування Першого та Другого храмів в Єрусалимі, відповідно 586 р. до н.е. та 70 р. н.е.)
вересень – початок жовтня – Новий рік (Рош-Хашана, у буквальному перекладі «початок року»)
вересень-жовтень, через 10 днів після Нового року – Судний день (Йом-Кіппур, День спокутування)
вересень-жовтень – Свято кущів (Суккот, на згадку про курені, в яких жили євреї під час 40-річних поневірянь пустелею після виходу з Єгипту)
кінець вересня – жовтень, через 20 днів після Нового року – Свято Закону (Сімхат-Тора, у буквальному перекладі «Радість Тори»)
грудень – Свято очищення (Ханука)