Швейцарія

Швейцарія розташована в Західній Європі. На півночі вона межує з Німеччиною, на сході – з Австрією та князівством Ліхтенштейн, на півдні – з Італією, а на заході – з Францією.

Ландшафт Швейцарії переважно гірський і горбистий і відрізняється великою різноманітністю рослинного та тваринного світу. Наприклад, на півдні вздовж озера Лаго-Маджоре ростуть пальми, а менш ніж у 100 км, на вершинах Альп, цілий рік лежить сніг. І все це на крихітній території: площа Швейцарії становить 41 285 км 2 .

Найвища точка Швейцарії – пік Дюфур гірського масиву Монте-Роза заввишки 4634 м, найнижча – озеро Лаго-Маджоре, розташоване на висоті 193 м.

Історія Швейцарії

Історія Швейцарії невід’ємна від її сусідів. Ще у ХІІІ столітті її територію намагалися захопити Габсбурги, але швейцарці дали відсіч австрійцям та відвоювали свої землі. З цього моменту Швейцарія стала чи не найдемократичнішою державою Європи.

XVI століття почалося під егідою релігійних реформ. Це, звісно, ​​викликало гнів Ватикану. Але послідовність і натиск Ульріха Цвінглі призвели до того, що Швейцарія розділилася на католицьку та протестантську. Пізніше до виснажливих війн додалися епідемії та голод, тому найрозумнішим рішенням було б зберігати нейтралітет у європейських зіткненнях.

Але Швейцарія була надто ласим шматком, щоб дати їй спокій. До початку ХIХ століття влада тут змінювалася із завидною регулярністю, поки в 1803 Наполеон не вручив швейцарським комісарам Акт посередництва, або федеральну конституцію. З того часу Швейцарія стала союзною державою з 19 кантонів, кожен із яких мав повну свободу дій.

Швейцарія – одна з небагатьох європейських країн, які практично не постраждали від Першої та Другої світових воєн. Дотримання нейтралітету забезпечило країні збереження економічної системи та звання центру дипломатичної діяльності. На доказ цього у Женеві було відкрито Європейське відділення ООН.

Транспорт в Швейцарії

Швейцарська система громадського транспорту – одна з найкращих у світі. Мережа залізниць та автомобільних доріг, судноплавних колій та інших транспортних магістралей з’єднують найвіддаленіші куточки країни, аж до високогірних сіл. Загальна довжина залізниць Швейцарії становить 5100 км, а інтенсивність руху поїздів – одна з найвищих у світі. Комфортному пересування країною сприяють і автодороги високої якості. Вихід до моря здійснюється річкою Рейн. Базель – головний річковий та морський порт країни.

Традиції Швейцарії

Швейцарія вважається однією з найтолерантніших держав у світі. Тут живуть представники різних етносів, які розмовляють німецькою, французькою та італійською мовами. І це не могло не вплинути на різноманітність місцевих звичаїв: вони відрізняються не тільки від регіону до регіону, але навіть від села до села. Наприклад, у кантоні Аппенцель-Ауссерроден збереглася традиція святкування Нового року за Юліанським календарем – 13 січня. А у кантоні Тичино напередодні Посту відзначають свято різотто.

Особливості ландшафту послужили основою виникнення такого явища, як йодль. Це традиційний горловий спів, який у минулому використовувався для передачі повідомлень в Альпах. Раз на три роки у Швейцарії проходить традиційний фестиваль йодля.. Окрім того, тут проводяться сотні інших музичних заходів. Так, у липні фестивалі розпочинаються у Берні, Аванші та Ніоні. А в Монтрі, Берні та Віллісау проходять джазові концерти.

Гірськолижні курорти Швейцарії

Найчистіше гірське повітря та мальовничі краєвиди сприяють активному відпочинку. Катання на лижах, плавання, хайкінг, скелелазіння, парапланеризм – у Швейцарії можна чудово провести час як улітку, так і взимку. Найпопулярніші гірськолижні курорти. – це Гриндервальд, Церматт, Саас-Фе та Санкт-Моріц. В останньому, до речі, двічі проходили Олімпійські ігри – у 1928 та 1948 роках. Тим, хто ще не зовсім впевнено стоїть на лижах, Швейцарія пропонує піти в похід. Загальна тривалість пішохідних маршрутів країни становить 50 000 км.

Що спробувати у Швейцарії

1. фондю (розплавлений у киплячому білому вині сир);
2. шоколад та десерти «хюхлі» та «крепфлі»;
3. «решті» (блюдо з тертої картоплі);
4. ковбаски та сосиски;
5. вина (білі: «Йоханніберг», «Фердан» і «Лавю», червоні: «Ламей», «Корон» і «Дол»).

Офіційні свята у Швейцаpії

1 січня – Новий рік
28 березня – Страсна п’ятниця
Перші неділя та понеділок після весняного рівнодення – Великдень та Великодній Понеділок
8-12 травня – Вознесіння
18-19 травня – Трійця та Духів день
11 червня – Свято тіла Господнього (Корпус Крісті)
1 серпня – День швейцарської конфедерації
25 грудня – Різдво