Навесні 2018 року Івано-Франківськ отримав “Премію Європи” – найвищу нагороду Парламентської асамблеї Ради Європи. Цю премію вручають містам, які активно просувають європейські ідеї. Тепер Івано-Франківськ – друге місто України після Харкова – є володарем чотирьох високих нагород Асамблеї: європейського диплома, почесного прапора, почесного знака та призу Європи. Утім, Івано-Франківську є чим похвалитися крім цих престижних відзнак.
У місті є свій міжнародний аеропорт «Івано-Франківськ», але він здійснює регулярні рейси тільки в Київ . Влітку додаються напрямки в інші українські міста, Єгипет і Туреччину.
Найближчій аеропорт з більш широкими можливостями розташований у Львові (відстань – близько 140 км). З Львова до Івано-Франківська можна дістатися пасажирськими та приміськими поїздами, а також автобусом і маршруткою.
Прямим залізничним сполученням Івано-Франківськ з’єднаний з багатьма великими українськими містами, а також з деякими зарубіжними. Набагато більше напрямків охоплюють автобусні перевезення. Місто стоїть на перехресті доріг в Польщу , Румунію , Угорщину і Словаччину . Міжнародні рейси в десятки європейських міст відправляються і прибувають щодня, тож сюди можна легко дістатися практично з будь-якої країни Європи.
В Івано-Франківську працюють два великі міжнародні автовокзали (Івано-Франківськ-1; вул. Залізнична, 30 та Івано-Франківськ-2; вул. Горбачевського, 14). Також є кілька автостанцій, які обслуговують здебільшого приміські маршрути.
Дата заснування міста точно не визначена, проте відомо, що в 1662 році майбутній Івано-Франківськ отримав магдебурзьке право (дозвіл на самоврядування). Цей рік і вважається офіційною датою його появи. Засновниками стали польські магнати Потоцькі – батько, гетьман Станіслав Потоцький, і його син Анджей. Місто будувалося як міцна фортеця для захисту Речі Посполитої від набігів кримських татар. На честь Потоцького-старшого новий населений пункт отримав назву Станіславів.
Перші сто років свого існування місто було у складі Польщі, потім потрапило під вплив Австрії, яка скоротила його назву до Станіслав. Після першої світової війни і розпаду Австро-Угорської республіки місто вперше стало українським: саме тут в 1918 році була створена Західноукраїнська Народна Республіка, а Станіслав на 5 місяців був її столицею. Однак у 1919-му місто знову захопила Польща, а через 20 років, на початку Другої світової війни, сюди прийшли радянські війська. Переживши німецьку окупацію, Станіслав став частиною Української радянської республіки.
У 1962 році трьохсотрічне місто перейменували на честь знаменитого українського письменника і поета Івана Франка. За правилами місто мало називатися Франківськ, але радянські чиновники побоялися, що назва буде асоціюватися з іспанським диктатором Франсіско Франко і додали ім’я Іван. Більшість місцевих жителів ігнорують цю приставку, однак від офіційного перейменування на Франківськ громада відмовилася.
У місті переважає вологий континентальний клімат, що характеризується великими відмінностями в сезонних температурах: тобто літо тут спекотне, а зима з морозами. Утім, все пізнається в порівнянні. Спека і холод у Франківську помірні і добре переносяться. У найтепліші місяці року – липень і серпень – температура коливається в межах 25 градусів, а в найхолодніші січень і лютий – до мінус 7 градусів.
Опади у вологих кліматичних регіонах, як правило, рівномірно розподілені протягом усього року, тому завжди є ризик потрапити під дощ. Найсухіші місяці Івано-Франківська – жовтень, грудень і січень, а наймокріші – травень, червень і липень. У цей період дощ може йти кілька днів. З огляду на те, що останній місяць весни і літо – це популярний туристичний сезон, доведеться стежити за погодою, завжди мати під рукою парасольку і втішатися тим, що опади скоро припиняться. Адже одночасно саме травень і всі літні місяці є в Івано-Франківську рекордсменами за кількістю сонячних днів (до 22 проти зимових 7).
Аеропорт Івано-Франківська розташований у межах міста (вулиця Євгена Коновальця, 264а), за 4 км від його центру, вулиці Незалежності. Подолати цю відстань можна на міському автобусі. Від залізничного вокзалу (вул. Привокзальна, 3) до центру міста легко можна дійти пішки (5-10 хв). Те саме стосується автовокзалу «Івано-Франківськ-1» (вул. Залізнична, 30), розташованого неподалік від ж/д станції. Від автовокзалу «Івано-Франківськ-2» до вулиці Незалежності – близько 4,5 км. Між цими точками курсує кілька міських автобусних маршрутів.
Історичний центр міста
Храм Діви Марії
Подарунок місту від фестивалю ковалів
В історичному центрі Івано-Франківська багато пам’яток архітектури і старовинних будинків. У місті збереглися храми, палаци і споруди у стилі бароко, що нагадують Прагу і Львів. До наших днів збереглася навіть Ринкова площа, з якої почалося будівництво міста. Більшість пам’яток міста розташовані саме тут. Але головний символ Івано-Франківська – ратуша (вул. Галицька, 4а). Перша ратуша була побудована одразу після заснування Станіславова, в 1666 році. Відтоді будівля тричі перебудовувався. Четверта і остання ратуша датується 1935 роком. Зараз усередині будівлі працює краєзнавчий музей з 120 тис. експонатів. Тут представлені нумізматична, археологічна, етнографічна, філателістична і палеонтологічна колекції. Ратуша знаменита ще й тим, що в 1990-му над нею вперше було піднято синьо-жовтий прапор, майбутній офіційний символ України.
Поруч з музеєм стоїть Колегіальний костел Пресвятої Діви Марії – важлива історична пам’ятка міста. Костел закрили ще в радянські часи і зараз тут розташований художній музей з цікавою колекцією скульптур, картин і ікон.
З діючих храмів потрібно обов’язково відвідати греко-католицький Кафедральний собор Воскресіння (пл. Шептицького) і розташований неподалік від Ринкової площі Вірменський собор. Зараз храм називається Покровським кафедральним собором, але в народі його ще й досі називають Вірменським. Обидві церкви були побудовані в середині ХVIII століття в стилі бароко.
Важливою пам’яткою Івано-Франківська є його центральна вулиця Незалежності, точніше її пішохідна частина. Цей відрізок завдовжки близько 500 метрів усі називають «Стометрівка» або ж просто «Сотка». Тут проходять усі основні події міста, розташовані найпопулярніші магазини і ресторани міста.
Є в місті й історичний некрополь – Станіславівське старовинне кладовище, де кожен пам’ятник – творіння монументального мистецтва.
Якщо ви втомитеся від міської суєти, в Івано-Франківську знайдеться достатньо «зелених» зон для відпочинку на свіжому повітрі. У першу чергу це міський парк культури й відпочинку імені Тараса Шевченка, розташований між вулицями Гетьмана Мазепи і Чорновола. Парк був закладений ще в 1896 році. На його території росте понад 6 тисяч дерев (62 види), серед яких зустрічаються рідкісні екземпляри. У парку є зоокуточок, більярдна, кафе, атракціони та дитячі ігрові майданчики.
Одразу поруч з парком розкинулося Міське озеро. Це штучна водойма, створена в 1955 році. Місцеві жителі називають його Станіславське море. На ньому височіє острівець Любові, куди за традицією ходять цілуватися закохані. На озері є прокат човнів і катамаранів.
Купатися в озері не заведено. Але для бажаючих освіжитися в літній день у місті працює аквапарк “Цунамі” (вул. Олександра Довженка, 29). В аквапарку є зони для дітей і дорослих, кілька басейнів і ванн, лазні і льодова ковзанка.
«Водну тему» закривають фонтани, якими іванофранківці дуже пишаються. Найбільший фонтан міститься на Вічевому Майдані. Він зроблений у формі великої чаші, каскади води куполом накривають стільки місця, що під ним можна вільно ходити і навіть їздити на велосипеді. Також фонтан є на вулиці Незалежності біля готелю «Надія», на площі Шептицького у вигляді статуї Пресвятої Діви Марії, на площі Ринок у формі яйця.
Щороку в Івано-Франківську проходить Міжнародний фестиваль ковалів. Ця традиція зародилася ще в 2001 році. Свято починається 7 травня (День міста) і триває кілька днів. Фестиваль є важливою культурною подією в житті міста і одним з найбільших ковальських фестивалів у Східній Європі. Наприкінці кожного фестивалю ковалі дарують місту якусь скульптуру. Наприклад, у Франківську можна знайти викувані композиції «Букет майстрів», «Великоднє сонце», «Дерево щастя», «Коло кованих кілець» та інші. Звичайно, забрати з собою вподобану скульптуру не вийде, зате можна купити сувенірну копію унікальної роботи.
Найвідоміше місце в місті для покупки сувенірів – галерея «Бастіон» (пров. Фортечний, 1). Це залишки старовинного міського кріпосного валу, перетвореного на сучасний торгово-виставковий комплекс. Тут є дуже багато сувенірних магазинчиків і регулярних ярмарок.
В Івано-Франківську годують від душі, тому навіть маловідомий заклад громадського харчування на вокзалі може стати справжнім відкриттям. Але якщо є час і бажання, то варто пройтися по культовим закладам міста.