Яремче давно припинило бути тихим кліматичним курортом, як він замислювався спочатку. Сьогодні це сучасний туристичний центр з добре розвиненою інфраструктурою і списком пам’яток і розваг з декількох десятків пунктів. У Яремче знайдеться, куди сходити влітку, взимку, навесні і восени людям будь-якого віку, тому місто можна назвати універсальним місцем для відпочинку.
У Яремче немає аеропорту. Найближчий – це Міжнародний аеропорт «Івано-Франківськ», що за 46 км. Івано-франківський аеропорт цілий рік обслуговує регулярні рейси Windrose Airlines в Київ, Дніпро та Одесу. Також туристи, що прямують в Яремче, можуть скористатися аеропортом в Чернівцях (близько 105 км). Звідси вирушають регулярні рейси до Києва.
Залізнична станція «Яремче» разташована на неелектрифікованій ділянці залізниці, тому приймає далеко не всі поїзди. Доїхати без пересадок сюди можна з Рахова, Львова , Івано-Франківська, Ворохти. З Києва сюди приїздить пара пасажирських поїздів, зокрема фірмовий «Гуцульщина», який проїжджає через кілька великих міст України. Проте з цілого ряду українських обласних центрів залізницею простіше добиратися через Івано-Франківськ , звідти автотранспорт довозить до Яремче.
У Яремче є автовокзал (вул. Свободи), який здійснює перевезення міжміськими, приміськими й міжнародними маршрутами.
Яремче вперше згадується 1787 року в Йосифівській метриці – першому поземельному кадастрі Галичини, як присілок (відгалуження) села Дора (зараз цей населений пункт, заснований в 1618 році, є частиною міста Яремче). В Яремче, розташованому в мальовничій улоговині між горами масиву Горгани, проживало всього 7 сімей. Вважається, що першим оселився на цій полонині гуцул-бідняк Ярема Годованець, і від його імені пішла назва населеного пункту.
Після будівництва залізниці в 1894 році почався розквіт Яремче як курортної зони. Тут були побудовані десятки вілл, що належали австро-угорській знаті. Через два роки в присілку з’явився свій туристичний клуб «Клуб Яремчанський». Організація промаркувала стежки для прогулянок в гори, зробила сходи до водоспаду Пробій, визначила місця для риболовлі та, головне, порушила питання про відділення Яремче від Дори. Офіційно Яремче стало самостійною одиницею в 1909 році. На той час населений пункт був уже розвиненою туристичною зоною зі своєю газетою і путівником по визначних пам’ятках. До Першої світової війни тут встиг побувати навіть майбутній австро-угорський імператор Карл I.
Між двома війнами Яремче продовжував розвиватися як курорт, тільки під владою Польщі. Після закінчення Другої світової війни село увійшло до складу радянської України. У 1963 році йому було присвоєно статус міста обласного підпорядкування під назвою Яремча. Історичний варіант назви з закінченням -е місто отримало лише в 2006 році. Сьогодні тут проживають близько 8 тисяч жителів. День міста Яремче відзначає в останню неділю липня.
Яремче розташоване в південно-західній частині Івано-Франківської області в межах гірського масиву Горган. Воно повністю оточене горами, порослими хвойними і листяними лісами. З півдня і південного заходу до міста підходить хребет Явірник, з заходу – Щівка, Чорногориця, Синячка, зі сходу – Маковиця. Висота гір коливається від 400 м до 1542 м. Клімат Яремче дуже вологий, улітку тут прохолодніше, ніж в цілому по Україні, але зими м’які і зазвичай багатосніжні. Середня температура повітря січня близько – 4 ° С (у горах до -12 ° С). У липні – близько + 19 ° С (у горах від + 7 ° до + 13 ° С). Через Яремче протікає гірська річка Прут, в межах міста є два водоспади – «Пробій» та «Дівочі сльози». Вода в річці і водоспадах крижана, влітку в річці прогрівається максимум до + 15 ° С, тому купатися в ній практично неможливо. Але біля національного ярмарку влаштована загата, де вода прогрівається до комфортних для пірнання температур.
Залізнична станція Яремче розташована в самому центрі (вул. Свободи, 268). Тут зупиняються кілька місцевих маршрутів, які довезуть до місця призначення по місту. Маршрутки з Івано-Франківська до Яремче зупиняються біля вокзалу, на Привокзальній площі. Крім того, в Івано-Франківську працюють два великі міжнародні автовокзали (Івано-Франківськ-1; вул. Залізнична, 30 та Івано-Франківськ-2; вул. Горбачевського, 14). Звідси також їздять автобуси до Яремче, але значно рідше, ніж з автостанції на Привокзальній, звідки маршрутки стартують кожні 15-30 хвилин.
Водоспад Пробій на річці Прут
Старий австрійський міст у Ворохті
Стежка Олекси Довбуша
Ресторан «Гуцульщина»
Сувенірний ринок в Яремче
У Яремче і на околицях розташовані 9 старовинних церков – пам’яток архітектури. Найстаріша з них – Церква Різдва Богородиці (селище Ворохта, вул. О. Довбуша, 1). Храм побудований без єдиного цвяха в середині ХVII століття. Поруч з ним стоїть дерев’яна дзвіниця, де розташований церковний музей. Церква Іоанна Милостивого з дзвіницею (Яремче, вул. Ковпака, 2) вважається одним з найкращих зразків гуцульської народної архітектури XVIII століття. Також заслуговують на особливу увагу Михайлівська церква (селище Дора, вул. Кам’янка, 32) ХIХ століття, де зберігся різьблений іконостас XVIII століття, а також Іллінська церква (Яремче, вул. Свободи, 148), побудована в 1937 році. Тут зберігся унікальний іконостас з випаленими орнаментами і різьбленими іконами.
Ще однією важливою пам’яткою Яремче є Старий австрійський міст 1895 роки (Ворохта) – один з найдовших кам’яних залізничних мостів у Європі. Він перетинає річку Прут і має довжину 130 метрів.
У Музеї етнографії та екології Карпатського краю (вул. Свободи, 269) представлена велика колекція творів народного мистецтва. Це здебільшого речі, які побутували в гуцульському краю і на Закарпатті: одяг, предмети побуту тощо. Цікава й сама будівля музею, зведена в 1967 році і стилізована під партизанський курінь. Раніше тут був радянський музей партизанства.
Ще одне цікаве місце в Яремче – Музей мініатюр Карпат (на початку урочища Багровець, неподалік від залізничного вокзалу). Тут містяться копії головних визначних пам’яток Карпат, як природних, так і архітектурних, у масштабі 1 до 25. У музеї можна побачити мініатюрні копії обсерваторії на горі Піп Іван, кількох дерев’яних церков, костьолів і знаменитого ресторану «Гуцульщина» в Яремче. Особлива гордість музею – копія залізничного вокзалу в селі Татарів з діючою міні-залізницею.
У цілому туристам у Яремче пропонують безліч розваг, зокрема й екстремальних. Наприклад, улітку це стрибки з лонжу, мотузкова дорога біля водоспаду, стрільба з лука, рафтинг по Пруту. Гості міста можуть покататися на конях, квадроциклах або велосипедах.
Узимку в Яремче можна кататися на лижах. Траси з двома бугельними підйомниками обладнані в Яремчанському присілку Багрівець. Довжина трас становить 200 м і 300 м з перепадом висот 30 м і 70 м. Вони більше підійдуть лижникам-початківцям і дітям. Досвідченим спортсменам варто від’їхати від Яремче на 30 км у село Поляниця, де міститься знаменитий гірськолижний курорт Буковель.
Природа – головна визначна пам’ятка Яремче, і багато туристичних місць міста пов’язані насамперед з нею.
Водоспад Пробій (Яремче, вул. Дачна, 2) на річці Прут – досить пологий, але дуже мальовничий. Раніше висота падіння води була більшою, але в XIX столітті пороги підірвали для сплаву колод. Над водоспадом перекинуто пішохідний місток, де туристам пропонують зробити фотосесію в гуцульських костюмах.
Водоспад Дівочі сльози (Яремче, урочище Жонка) міститься трохи далі, на притоці Прута – гірській річці Жонка. Дістатися туди можна пішки або на автомобілі, якщо проїзд відкритий.
На гору Маковиця (984 м) може без зусиль піднятися практично будь-який турист. Звідси відкривається мальовничий вид на Яремче, адже гора – найближча до міста. Тут можна побачити так звані готічекого складки – виходи осадових гірських порід на західному схилі гори. Виступи схожі на роботу готичних архітекторів, а в одному місці формують впізнавану фігуру, через яку місце також називають скелею “Слон”. Більш складний варіант для любителів гірського туризму – гора Хом’як (1 542 м) у сусідньому селі Татарів.
Інший варіант піших прогулянок – маршрут “Стежка Довбуша” (Яремче), який проходить по території Карпатського національного природного парку. Туристична стежка завдовжки близько 4 км, що йде по колу, створена ще в 1902 році на згадку про легендарного місцевого Робін Гуда ХVIII століття Олексу Довбуша. Гуляючи стежкою, можна милуватися скелями, брилами, терасами і печерами з пісковика, а також скульптурними композиціями. За легендою десь тут заритий скарб Довбуша.
Що стосується самого природного парку, то він був створений в 1980 році. Зараз займає половину території Яремчанської міськради і є першим подібним парком в Україні. У парку розташований міні-зоопарк (вул. Грушевського), де у вільних умовах утримуються місцеві дикі тварини. Тут можна побачити оленів, косуль, диких кабанів та ін. Деяких тварин дозволяють годувати. На території розміщені гарні дерев’яні будиночки, альтанки, містки.
У Яремче міститься найпопулярніший у Карпатах сувенірний ринок. Він стоїть біля водоспаду Пробій. Другий базарчик – більший, але не такий легендарний, – лежить по один бік моста через Прут. Тут можна купити практично будь-які гуцульські сувеніри – іграшки, музичні інструменти, взуття, вишиванки (зокрема й антикварні), глиняний посуд і багато іншого. Також тут продають хліб, домашні сири, настоянки, пиво, гриби, рибу, дикий карпатський мед, сушені ягоди і трави. Загалом, виїхати з Яремче з порожніми руками практично неможливо, а перелік того, що можна звідси привезти, практично нескінченний.
Ресторан-музей «Гуцульщина» (вул. Петраша, 2, над водоспадом Пробій) є не просто закладом громадського харчування, а однією з найвідоміших визначних пам’яток міста. Він був побудований в 1965 році в стилі народної гуцульської архітектури з тонким різьбленням по дереву, яке прикрашає будівлю й інтер’єр. У «Гуцульщині» зібрані старовинні меблі і предмети гуцульського побуту. Тут готують страви української, зокрема й гуцульської кухні.
З «Гуцульщиною» конкурує безліч інших ресторанів Яремче. Більшість з них є частиною готельних комплексів. За відгуками туристів, найкращими є: