Чернігів

Колись Чернігів був другим за важливістю центром Київської Русі , зараз же в цьому невеликеомумісті стрімко скорочується населення. Проте, за кількістю архітектурних та історичних пам’яток воно посідає одне з перших місць серед міст України. Чого тільки варті Антонієві печери або одна з найстаріших пам’яток давньоруського зодчества – Спасо-Преображенський собор. Щоб ознайомитися з тутешніми пам’ятками, двох днів буде цілком достатньо, – чудовий варіант для поїздки на вік-енд.

Як дістатися до Чернігова

Чернігів розташований на півночі України , приблизно за 140 кілометрів на північний схід від Києва. Аеропорту в місті немає, дістатися сюди можна потягом, автобусом або автомобілем.

Прямі потяги до Чернігова ходять з Одеси , Києва, Чернівців, Івано-Франковська. З будь-якого іншого міста можна доїхати з пересадкою в Києві – не тільки на поїзді, а й на автобусі. Останні відправляються зі столичних автовокзалів і від станції метро «Лісова» щодня з 6 ранку до 10 вечора. Час у дорозі становить близько двох годин.

Варто відзначити, що до Чернігова  зручно добиратися з Білорусі , – наприклад, з Гомеля або Мінська . Можна доїхати потягом, рейсовим автобусом або в рамках організованого туру. Розклад і маршрути варто уточнювати в довідкових службах ж/д і автовокзалів.

Історія Чернігова

Чернігів – найдавніший історичний центр Лівобережної України. Як місто він почав формуватися близько 1300 років тому. Вже на початку 10 століття це був великий укріплений центр, другий за значимістю після Києва.

Першим відомим по літописах чернігівським князем був Мстислав Хоробрий (бл. 983-1036) – син відомого київського князя Володимира Великого. З ім’ям Мстислава пов’язують появу величезного Чернігово-Сіверського князівства, від Муромських лісів на півночі до Кавказьких гір на півдні. У самому Чернігові князь розпорядився спорудити нові фортечні стіни і княжий палац. У той же час почалося будівництво Спаського собору, що вцілів до наших днів.

Після періоду розквіту, як це часто буває, настала епоха руйнувань і завоювань. Вороги приходили і зі Сходу, і з Заходу. У 1239 році була монголо-татарська навала, яка жахливо позначилася не тільки на Чернігові, а й на всій Київській Русі. У 1356 році почалося литовське завоювання цих земель на чолі з князем Ольгердом. Наступні кілька століть за чернігівські землі боролися Велике князівство Литовське і Московія.

Зрештою, в 1618 році Чернігів став частиною Речі Посполитої – об’єднаної держави Королівства Польського і Великого князівства Литовського. У 1623 р. місто навіть отримало Магдебурзьке право, проте через рік знову було завойоване московитами. Через 130 років Чернігів став центром намісництва у складі Російської держави, а в 1801 р. – центром губернії. Після повалення монархії в Росії і більшовицького перевороту 1917 року почався радянський період в історії Чернігова.

Зараз місто є частиною незалежної України. За кількістю архітектурно-історичних пам’яток посідає одне з перших місць у рейтингу українських міст.

Клімат у Чернігові

Місто розташоване на правому березі Десни , в східній частині Чернігівського Полісся. Зима в Чернігові – помірно-м’яка, а літо – тепле і тривале. Найхолодніший місяць року – січень із середньою температурою в -7 ° С, а найтепліший – липень. У цьому місяці середні показники термометра становлять близько +18 ° С. Варто також враховувати, що для Чернігова характерні перепади температури. Найбільше опадів випадає в середині літа, при цьому на теплу пору року припадає і найбільша кількість сонячних днів.

Транспорт з вокзалу

Чернігівський залізничний вокзал був збудований наприкінці 19 століття і досі є одним з найважливіших залізничних вузлів Південно-Західної залізниці. Поряд із залізничним вокзалом розташований і автовокзал.

Вокзал є кінцевою зупинкою для тролейбусів № 1 і 3, що рухаються через міський центр. Дістатися до центру Чернігова від вокзалу можна також на автобусах і маршрутних таксі № 8, 11, 12, 14, 16, 17, 20, 23, 24, 24A, 28, 34, 37, 38, 43. Виходьте на зупинці Готель “Україна” на проспекті Перемоги. Звідти рукою подати до головних визначних пам’яток міста.

Фото Чернігова

Фото: Shutterstock

Фото: Shutterstock

Фото: Shutterstock

Фото: Shutterstock

Пам’ятки Чернігова

Перше, що бачить турист, коли приїжджає до Чернігова по Київському шосе, – це Болдині гори з їхніми золотокупольнимі храмами. Болдині гори – це меморіальний некрополь і візитна картка Чернігова. Тут міститься масштабний давньоруський курганний могильник з більш ніж 200 поховальних насипів, найдавніші з яких датуються 9-10 століттями. Вважається, що в одному з курганів під назвою Гульбище похований воїн, що став прототипом літературного героя Іллі Муромця – російського богатиря.

Повноцінне знайомство з містом радять починати з Дитинця (Валу), де знаходився княжий двір і де збереглося багато унікальних пам’яток. Одна з них – Спаський собор, зведений  ще в XI столітті чернігівським князем Мстиславом, сином київського князя Володимира. Собор був головним культовим, політичним і культурним центром міста і всієї Чернігово-Сіверської землі. Тут поховані князі Мстислав Володимирович, Святослав Ярославович, Ізяслав та інші. Ймовірно, тут спочиває і князь Ігор Святославович, чий похід описав невідомий автор у « Слові о полку Ігоревім ». Спаса-Преображенський собор реконструювали в 19-18 ст. і на початку 20 століття.

Не поступається йому у величі й Борисоглібський собор, у будівлі якого зараз міститься музей архітектури. Собор був закладений у першій чверті 12 століття і розташований на північний захід від Спаського. Будівлю не раз перебудовували, а під час Другої світової війни навіть зруйнували. У первісному вигляді Борисоглібський собор відновили вже в другій половині 20 століття.

Що подивитися в Чернігові

Одна з найкрасивіших церков України – Катерининська – міститься в Чернігові. Її можна побачити просто з Валу – п’ять позолочених куполів спрямовані вгору, фасади прикрашені пілястрами. Під час Другої світової церква була спалена, але зараз відновлена ​​в первісному вигляді. Всередині працює музей народно-декоративного мистецтва Чернігівщини.

Ще одна архітектурна перлина Чернігова кінця 12 – початку 13 століть – П’ятницька церква. Вона стоїть неподалік від Академічного музично-драматичного театру ім. Т.Г. Шевченка.

Тим, хто і після цього ще не насититься красою церков, варто відвідати Єлецький і Троїцько-Іллінський монастирі Чернігова. У першому з них можна знайти один з найзнаменитіших давньоруських курганів, де, як вважається, похований засновник Чернігова – князь Чорний. А в другому – Антонієві печери, найбільший в Україні підземний храм.

Антонієві печери створив на південній околиці міста засновник всесвітньо відомої Києво-Печерської лаври чернець Антоній. Храм змінив кілька назв: спочатку це був Болдинский монастир, потім – Богородичний, а потім – Іллінський. Нинішню назву підземний храм отримав вже тоді, коли став музеєм.

Цікаві місця Чернігова

Чернігів має багато цікавих пам’яток і більш пізніх епох. Наприклад, «Будинок Мазепи», де гетьман ховав свою коханку Марію, Червона площа, яка не має нічого спільного з московською, музей М. М. Коцюбинського, де письменник писав свої твори.

«Будинок Мазепи» – це будівля колишньої полкової канцелярії, зведена наприкінці 17 століття в стилі козацького бароко. Спочатку будинок належав чернігівському полковнику Якову Лизогубу, після його смерті – гетьману Івану Мазепі, а пізніше, в 18 столітті, тут вже розташувалася канцелярія.

На центральній площі міста – Червоної – розташовані головні адміністративні та культурні установи: театр, кінотеатр, обласна державна адміністрація, – а також світломузичний фонтан. За часів Київської Русі на місці нинішньої Червоної площі був головний торг міста.

Якщо ви вже встигли все оглянути в місті, можна поїхати в Мезинський національний парк, Качанівку, Сокиринці, а також Ніжин – місто церков.

Що привезти з Чернігова

Стандартний набір сувенірів можна знайти в історичному центрі Чернігова. На території Валу (Дитинця) є  магазинчик з магнітами, статуетками, листівками, мапами. Це варіант для тих, хто не збирався морочитися з пошуками чогось ексклюзивного. Проте, радимо не купувати дрібнички, а привезти щось дійсно пам’ятне і потрібне.

Знайти оригінальніші сувеніри  можна в «Зеленій лавці», розташованої зовсім неподалік від Валу, в приміщенні Інституту історії ЧНПУ. Тут продаються хендмейд-вироби чернігівських майстрів: аксесуари, вишиванки, косметичні засоби, картини, іграшки та смачні подарунки.

У культурно-мистецькому центрі «Інтермеццо» (вул. Шевченка, 9) зібрані кілька сотень книг, написаних краєзнавцями, поетами і прозаїками з Чернігова і Чернігівської області. Тут можна придбати не лише путівник по місту, а й гончарні та дерев’яні вироби, вишивку ручної роботи, листівки.

Популярні ресторани Чернігова

Велюров (проспект Миру, 17). У цьому ресторані подають найрізноманітніші страви: від традиційного українського борщу до японських суші . «Велюров» радує відвідувачів також уютним інтер’єром і великим вибором вин. Спокійна атмосфера підійде як для сімейних посиденьок, так і для романтичних побачень.

Сенатор (вулиця Магістратська, 1). Інтер’єр закладу виконаний у стилі лофт, на стінах – екрани, на які транслюють спортивні матчі і змагання. Головна «фішка» ресторану – страви на грилі.

Хряк (вул. Київська, 12). Великий ресторан розташований у старовинному дерев’яному будинку,  чудово відреставрованому. Інтер’єр на 5+. Щодо їжі, то вона цілком пристойна, переважно м’ясне меню. Добрі стейки, велика винна карта. Обслуговування доволі повільне.

Хінкальна Буба (проспект Миру, 21). Ресторан грузинської кухні – затишний, світлий і простий. Тут можна розташуватися на м’яких диванах, послухати тиху грузинську музику і скуштувати традиційні страви: хачапурі, хінкалі, долму, чанахі і т.д.

Alfonso (проспект Миру, 76). Ресторан-піцерія, відкрита – що важливо – італійцем . Крім піци, в «Alfonso» подають також різотто, пасту, карпаччо. Сам заклад просторий і затишний, порції великі.

Кафе «Цапа» (вулиця Коцюбинського, 53). Сучасне кафе, де можна поласувати штруделем, круасанами, дерунами, тортиками, супом або салатом. З напоїв – великий вибір кави, натуральні лимонади, смузі і настоянки.