Вірменія

Вірменія, одна з найдавніших християнських держав, знаходиться на південних схилах Малого Кавказу . Країна межує з Грузією, Туреччиною, Азербайджаном та Іраном. Рельєф Вірменії переважно гористий: близько 90% території розташовано на висоті 1000 м і більше.

Найвища точка – гора Арагац, 4095 м. Виходу до моря країна не має, зате у Вірменії понад 100 озер. Найбільше їх називається Севан.

Історія Вірменії

У І столітті до зв. е. Вірменія займала територію від Середземного до Каспійського моря і була найсильнішою державою малої Азії. Але після смерті Тиграна II країна опинилася в центрі виснажливого конфлікту між Римом і Персією і в результаті перетворилася на буферну державу. У 301 року Тиридат III оголосив християнство державною релігією у Вірменії. З того часу саме церква була опорою вірменської ідентичності. Опорою ж державності стала писемність: алфавіт із 36 літер був створений у 405 року і використовується досі.

У VII столітті до Вірменії прийшли араби. Вони спробували обернути місцеве населення в іслам, але натрапили на жорсткий опір. Після більш ніж двохсот років боротьби з арабським халіфатом Вірменія відновила свою незалежність у 886 році.

Під час правління династії Багратидів Вірменія знову стала державою, що процвітала. Її столиця, Ані, була чудовим містом, відомим як «місто тисячі та однієї церкви». Але за білою смугою пішла чорна, і в 1045 році більша частина Вірменії була приєднана до Візантії.

Руйнування царства Багратидів завершилося набігами нових загарбників, турків-сельджуків із Середню Азію. Їх вторгнення змусило велику кількість вірмен рухатися на південь, до Середземного моря, де в 1080 вони заснували Королівство Кілікію, або Малу Вірменію. Протягом майже 300 років Кілікія процвітала, але в 1375 році була зруйнована єгипетськими мамлюками. Пізніше Вірменія була розділена між імперією Османа та Іраном.

У 1828 році в результаті російсько-перської війни Східна Вірменія була приєднана до Росії. Західна Вірменія, залишаючись під владою Туреччини, була під загрозою фізичного винищення через геноцид з боку турків.

Поразка турків у Першій світовій війні та розпад Російської імперії дали вірменам шанс заявити про свою незалежність. І вони ним скористалися, створивши 1918 року незалежну Республіку Вірменію. Але через тиск, який чинили одночасно і турки, і комуністи, республіка впала в 1920 році. Того ж року Червона армія увійшла до Східної Вірменії та оголосила її радянською республікою. Знову здобути незалежність Вірменії вдалося в 1991 році, після розпаду СРСР. Столицею Вірменії був і залишається Єреван.

Визначні місця Вірменії

Будучи однією з найдавніших держав у світі, Вірменія має багату культуру та безліч визначних пам’яток. У країні понад 40 тисяч пам’яток історії – вражаюча кількість для такої скромної території. Причому більшість із них це церкви та монастирі. Вірменія прийняла християнство дуже давно, ще в 301 році, і 96% сучасного населення вважають себе віруючими.

Вибирати серед храмів найважливіше, мабуть, не зовсім коректно. А ось визначити один із найдавніших можна. Саме таким є вірменський скельний монастирТатєв, будівництво якого почалося ще в ІХ столітті. Комплекс розташований високо в горах в 250 км від Єревана, але здійснений шлях окупиться з лишком у вигляді приголомшливого вигляду, краси самого монастиря та почуття неземного умиротворення. Відвідати Татев варто ще й заради канатної дороги, яка називається «Крила Татева» і є найдовшою у світі (5,7 км). Це найкращий спосіб розглянути Кавказ з висоти.

Чи не головною природною пам’яткою Вірменії є озеро Севан, одне з найбільших високогірних озер у світі. Воно розташоване в центрі Вірменського нагір’я на висоті 1900 м і досягає глибини 95 м. Щороку сюди приїжджають тисячі туристів, щоб надихатися найчистішим гірським повітрям, покататися на яхтах і катахаранах і порибалити. Особливо везучі можуть навіть зловити форель, яка занесена до Червоної книги. З’їсти її чи таки відпустити – вирішуйте самі.

Що подивитись у Вірменії

1. Монастир Татев
2. Блакитна мечеть у єревані
3. храм Гарні
4. озеро Севан
5. Музей Сергія Параджанова

Що спробувати

1. лаваш
2. суджук (пряна ковбаса зі спеціями та часником)
3. бастурма (в’ялена яловичина)
4. назук (випічка з листкового тіста)
5. вірменський коньяк

Національні свята та вихідні дні

31 грудня – 6 січня – Новий рік та новорічні свята
6 січня – Різдво та Богоявлення

лютий-березень (за 8 тижнів до Великодня) – Вардананц, День святого Вардана (на згадку про героях Вірменії)
7 квітня – Свято материнства та краси
24 квітня – День пам’яті жертв геноциду вірмен
9 травня – День перемоги та миру
28 травня – День Першої Республіки
5 липня – День Конституції
21 вересня – День незалежності
7 грудня – День пам’яті жертв землетрусу 1988 року у Спитаці