Литва

Литва межує з Латвією , Білорусю, Польщею та Калінінградської області Росії. Загальна площа Литви становить 65 301 км², більша частина якої – це низовина рівнина.

Історія Литви

Сьогодні бурштин є національним надбанням Литви та одним із найпопулярніших сувенірів, а шість тисяч років тому він був головним джерелом доходів балтів. Батьки сучасних литовців торгували бурштином з німцями та римлянами, що приносило цілком регулярний дохід. У XIII столітті з метою збереження власних земель балтійські племена почали об’єднуватися. Це послужило головним поштовхом виникнення держави – Великого князівства Литовського на чолі з князем Міндовгом. На його долю випало чимало випробувань, але він зміг відбити напади німецьких хрестоносців та навіть розширив свої території.

У XIV столітті завдяки вигідним союзам та вдалим шлюбам Велике князівство досягло берегів Чорного моря, але загроза з боку німців зростала. Князь Ягайло постав перед складним вибором – укласти союз із Москвою та прийняти православ’я або об’єднатися з Польщею та стати католиком. Князь вибрав друге. У 1386 році він одружився з польською королівною Ядвігою і автоматично став королем Польщі. Це рішення без перебільшення стало переломним в історії всієї Східної Європи.

У 1569 році Великое князівство Литовське і Польське Королівство підписали Люблінську унію і об’єдналися в державу під назвою Річ Посполита, яким правив спільно обраний король. Союз тривав до XVIII століття, поки Швеція та північноєвропейські країни не почали воювати за панування над Прибалтикою.

У результаті землі Литви дісталися Росії. Польська та литовська мови повсюдно стала витісняти російську, а православ’я замінило католицизм. В надії відвоювати незалежність литовці створили національний рух, і у лютому 1918 року було проголошено Литовську державу, а 1922-го прийнято Конституцію. Під час Другої світової війни Литва була окупована німцями. 1944-го Радянська армія звільнила її від фашистів, але тут же взяла під свою владу. Литва перебувала у складі СРСР до 1990 року.

У 1988 році було створено національний рух “Сюадіс”, який заявив про вихід Литви з СРСР. Радянський Союз спробував силою відновити контроль над країною, але у 1991 році таки визнав Литовську Республіку суверенною державою.

Визначні місця Литви

Литва – ідеальне місце для перезавантаження. Для тривалих піших прогулянок, роздумів про вічне та насичення клітин киснем. До речі для цих цілей підходить Парк Європи в селищі Йонейкішкю недалеко від Вільнюса. Він з’явився тут завдяки молодому скульптору Гінтарасу Каросасу, який у 1991 році вирішив перетворити нудний ліс на художній музей просто неба.

Парк не прив’язаний до будь-якої тематики, тому тут можна побачити різні експонати. Наприклад, лабіринт “Інфодерево ЛНК”, що складається з більш ніж двох тисяч старих телевізорів. Загалом у Парку Європи понад 100 скульптур, виготовлених майстрами з 32 країн світу.

Незважаючи на те, що литовці одними з останніх у Європі прийняли християнство, в Вільнюсі дуже багато церков та соборів. Мабуть, найкрасивіший із них – Костел Святої Анни, зведений наприкінці XV століття у готичному стилі. Храм унікальний тим, що при його будівництві було використано 33 види цегли. Це дозволило досягти легкості та об’ємності візерунків на його стінах.

Литовці взагалі дуже творчий та винахідливий народ. Щоб переконатися в цьому, перейдіть через річку Вілняле – і виявите дивовижний район Ужупіс (Заріччя). Це невизнана республіка, де живуть художники, скульптори, архітектори та представники інших творчих професій. І це вже з порога. На стіні однієї з будівель при вході до Ужупіса висять дзеркальні таблички з текстом його Конституції: «Кожен має право бути щасливим», «Кожен має право любити», «Кожен може бути вільним». Мабуть, це найкраща Конституція у світі.

Що спробувати

1. грибний суп із «вушками»
2. «Кумпіс» (свинячий окіст)
3. цепеліни
4. пиво
5. торт «шакотіс»

Що подивитись у Литві

1. Тракайський замок
2. район Ужупіс
3. Башта Гедіміна (оглядовий майданчик)
4. Курська коса
5. Костел Святої Анни

Національні свята та вихідні дні

1 січня – Новий рік та День Державного прапора
13 січня– День Пам’яті захисників свободи
16 лютого – День Відновлення державності
8 березня – Міжнародний жіночий день
11 березня – День відновлення незалежності
квітень – травень – католицький Великдень
1 травня – Міжнародний день праці
Перша неділя травня – День матері
Перша неділя червня – День батька
14 червня – День народної скорботи та надії
24 червня – Йонінес (свято Івана Купала)
6 липня – День Держави (коронація короля Міндаугаса)
15 липня – День битви при Жальгірісі
23 серпня – День Чорної стрічки
25 жовтня – День Конституції
1-2 листопада – День Усіх святих та День поминання покійних
25-26 грудня – Різдво