Містечко розташоване на звивистих і мальовничих берегах річки Ікви, неподалік міста Кременець на Тернопільщині. Почаїв зовсім невеликий – його площа становить усього 24 квадратних кілометри. Утім це одне з найпопулярніших місць паломництва православних християн України .
У маленькому містечку немає ні аеропорту, ні залізничного вокзалу. На поїзді можна доїхати до найближчих до Почаєва Тернополя, Рівного або Радивилова, а там уже пересісти на автобус. Найближче розташований Радивилів – за 25 кілометрів. Однак автобусне сполучення розвинене краще в Тернополі, адміністративному центрі області.
Дістатися до Почаєва на автобусі – не проблема. Поїздки в Почаїв організовує багато турфірм з Києва і Західної України. Є й регулярні рейси: з Тернополя, Кременця, Києва, Ковеля, Луцька , Дубно, Львова , Рівного, Хмельницького, Чернівців , Старокостянтинова, Бережан і т.д.
Якщо ви збираєтеся їхати в Почаїв на машині, пам’ятайте, що головна дорога, що проходить через Почаїв, – це Р-26 (Острог – Радивилів). Дістатися до неї можна кількома способами. Наприклад, по трасі М19/E85 (Доманове – Тереблече). Вона проходить через Ратне, Ковель, Рожище, Луцьк, Дубно, Тернопіль, Чортків, Заліщики та Чернівці. На Р-26 можна також заїхати в Радивилові. До нього можна дістатися по трасі М06/E40/E50 (Київ-Житомир-Новоград-Волинський-Корець-Рівне-Дубно-Радивилів-Броди-Львів-Стрий-Сколе-Свалява- Мукачево – Ужгород -Чоп).
Поселення на місці сучасного Почаєва виникло в XIII столітті, коли люди стали селитися навколо стін Лаври. За легендою, монастир на вершині Почаївської гори був заснований київським ченцем Мефодієм Афонським, що втік від навали Батия. А місцем паломництва Почаївська Лавра стала лише у XV столітті.
Після укладення Люблінської унії місто стало переходити з рук у руки. У XVI столітті воно належало шляхтичам Гойським, які і подарували монастиреві чудотворну ікону. У XVII столітті православні були вигнані з Лаври, і вона тривалий час залишалася в руках греко-католиків. Після третього поділу Польщі Лавра знову стала православною.
У XVIII столітті Почаїв отримав статус містечка з Магдебурзьким правом: тут працювала друкарня, свічковий заводик і дрібні ремісничі лавки. Книги, видані в Почаївській друкарні, високо цінувалися і коштували дорого.
Статус міста Почаїв отримав лише в 1978 р. І сьогодні це невелике містечко стає велелюдним у дні великих церковних свят.
У Почаєві немає громадського транспорту, оскільки містечко дуже маленьке. Від автостанції до головної визначної пам’ятки міста – Почаївської Лаври – всього один кілометр. Його можна пройти пішки, це займе не більше 15 хвилин.
Почаївська Лавра – це символ і головна визначна пам’ятка міста. Як свідчить переказ, її заснували в 1240 році ченці, які втекли з Києва від монголо-татар. Точніше, не її, а Успенський монастир, якому через століття, в 1831 році, надали статус лаври. У письмових джерелах монастир згадувався вперше в 1527 році. Навіть після того, як була утворена греко-католицька церква, він якийсь час залишався важливим оплотом православ’я.
І все ж, в 1713 р. монастир перейшов до уніатів. На той момент тут уже існувала друкарня і школа, а в середині 18 століття почалися активні будівельні роботи. Обитель стала схожа на ту Лавру, яку ми можемо бачити зараз – здебільшого барокову.
Архітектурний ансамбль Почаївської Лаври включає Успенський собор (1771-1783 рр.), третю за висотою в Україні 65-метрову дзвіницю (1861-1871 рр.), чернечі келії (1771-1780 рр), Будинок архієрея (1825 р.), Троїцький собор (1910 -1913 рр.), каплицю з іконою Божої Матері (18-19 ст), Церкву Варвари і Ольги (1888 р.), Церкву Похвали Пресвятої Богородиці (1862 р.) і Церкву Антонія і Феодосія Печерських (1858 – 1860 р.).
Неподалік від Почаївської Лаври є монастирське кладовище . Тут похований Преподобний Амфілохій Почаївський – знаметий старець-цілитель, який, за переказами, допоміг тисячам людей зцілитися від хвороб. Мощі Амфілохія зберігаються в печерному храмі Почаївської Лаври.
Крім Лаври в Почаєві є ще одна святиня – Свято-Духівський скит . Скит – це місце проживання ченців, розташоване далеко від великих поселень. Він був відроджений на тому місці, де в 13 столітті оселився монах Мефодій з Афона, засновник Лаври. Зараз Свято-Духівський скит має три храми: Святого Духа, преподобного Серафима Саровського і Всіх Святих.
У Почаєві також є Історико-художній музей . Він був заснований в 1959 році і відтоді змінив кілька приміщень і тематику експозиції. Спочатку це був музей атеїзму, потім – музей духовної культури, ще пізніше – історії християнства. Зараз Історико-художній музей розташований у будівлі старовинного банку в самому центрі Почаєва. Тут можна дізнатися про історію Почаївської лаври, про сакральне мистецтво Волині, а також про перебування в Почаєві Тараса Шевченка.
Якщо ви вже опинилися в Почаєві, варто завітати у розташоване неподалік від міста селище Онишківці. Тут є Джерело святої Анни , багате іонами срібла і кремнію, а тому цілюще. І взимку, і влітку температура води в озерці не піднімається вище 5-6 градусів. Є легенда, що колись на місці джерела стояла церква, проте під час навали монголо-татар вона пішла під воду. Пізніше на цьому місці діти знайшли ікону із зображенням Святої Анни, і тут же виникло джерело. Звичайно, це всього лише легенда, однак охочих зануритися в цілющу воду – чимало.
На шляху з Почаєва в місто Кременець стоїть іще одна цікава пам’ятка – Божа гора. Її можна побачити з дзвіниці Почаївської Лаври. Ця гора з плоским верхом є частиною національного парку «Кременецькі гори» і заповідника Медобори. В 9-10 століттях гора була місцем паломництва. Звісно, з нею пов’язана своя легенда. Згідно з переказами, в 13 столітті тут залишила відбиток ноги сама Богородиця, а з місця, куди вона ступила, потекла чудодійна вода. Зараз біля джерела звели церкву.
З Почаєва зазвичай везуть церковне начиння, свічки, ікони, просфори, освячені срібні і золоты прикраси, копії Стопи Богородиці та ікони Почаївської Богородиці. Стандартні туристичні сувеніри: магнітики, листівки, хустки, вишиванки і т.д. – продаються на ринку біля входу в Почаївську Лавру.
У Свято-Духівському скиті особливою популярністю користуються свічки з додаванням єлею, освяченого на мощах преподобного Амфілохія Почаївського.
З джерела святої Анни можна привезти цілющу воду, просто набравши її в пляшки в будь-якому обсязі. Тільки не плутайте купіль для омивань і саме джерело.
Чотиризірковий готель Premier Pochaiv розташований у пішій доступності від Лаври. У розпорядженні гостей – ресторан, цілодобова стійка реєстрації та безкоштовний Wi-Fi. Номери – двомісні, з сучасними меблями. У кожному є телевізор, кондиціонер, письмовий стіл. У готелі також можна пограти в настільний теніс.
Готель Reikartz 3* стоїть за кілька метрів від Лаври. У кожному номері є телевізор, телефон, міні-бар і фен. Вранці в готелі подають ситний сніданок у форматі «шведський стіл». загалом ця сітка готелів пропонує досить добрий рівень сервісу.
Також у Почаєві є гостьові дома різного рівня сервісу; за бажання можна зупинитися і в готелі Свято-Успенської Почаївської Лаври, розташованому просто на території монастиря. Гостей розміщують в 10-місцевих чоловічих і жіночих келіях. Кімнати просторі і світлі, з зоною їдальні. Санвузол міститься на поверсі.