Ми звикли вважати, що собак їдять корейці. Поїдання м’яса цих тварин з церемоніальним значенням поширене також у Китаї і, почасти, південно-східній Азії. Для азіатів собака – це не повсякденна їжа, а елітна. Її зазвичай вживають улітку. За східними традиціями, собачатині приписується і лікувальне значення: вважається, що вона допомагає від хвороб суглобів і чоловічого безсилля. Періодично правозахисні організації проводять акції викупу собак на сезонних ринках Китаю та Південної Кореї. Але більшість корейців сприймають поїдання собак як національну традицію, яку можна порівняти, наприклад, з поїданням французами жаб.
Cобак їли у Стародавньому Римі, Древній Мексиці і Стародавньому Китаї. І зараз поїдання собак зустрічається у західному світі, і не лише серед вихідців з Кореї. В останні кілька років у пресі з’являлися повідомлення про те, що в деяких провінціях Швейцарії готують собак і кішок, і закон не забороняє власникові їсти домашніх тварин. Зоозахисники били з цього приводу на сполох.
Є й країни з протилежною національною позицією: в юдаїзмі та ісламі поїдання собачого м’яса суворо заборонене, а в буддизмі воно є одним з «п’яти заборонених видів м’яса».
