Елізабет Енн від самого народження стала важливою частиною історії. Перша у світі клонована самиця чорноногого тхора щойно відсвяткувала свій перший день народження. А значить вона вступила у вік, коли настав час заводити потомство. І якщо у неї все вийде, і вона народить здорових малюків, то ця маленька хижачка допоможе зоозахисникам урятувати свій власний вид.
Однак тепер зоологам доведеться перекваліфікуватися у свах. Тому що їм належить вибрати для Елізабет Енн партнера, а це не те завдання, до якого можна поставитися недбало. І головними якостями для кандидата в чоловіки вередливої нареченої мають стати турботливість та ніжність.
Чорноногих тхорів (Mustella nigripes) не назвеш добродушними істотами. І Елізабет Енн не є винятком. Якщо доглядач підійде до неї надто близько, то неодмінно почує загрозливе гарчання. Однак її вид відчайдушно потребує припливу нових генів. І якщо все пройде як слід, Елізабет Енн зможе його забезпечити.
Женихання у чорноногих тхорів можуть проходити дуже бурхливо. І вчені не хочуть, щоб Елізабет Енн була поранена. Вона надто дорога, щоб її можна було поставити під загрозу.
Ось тому зоологи й шукають досвідченого самця, який, по-перше, вже був батьком. А значить не страждає на безпліддя. Річ у тім, що відсоток безплідних самців у чорноногих тхорів досить високий. А по-друге, і це не менш важливо, самець має бути спокійним, ніжним та дбайливим.
Чорноногий тхір у центрі розведення в Колорадо
Чорноногі тхори — стрункі, завдовжки 60 сантиметрів, хижаки з чорними мітками на мордочці, лапах і хвості. Колись вони мешкали на величезних територіях Великих рівнин у США. Їх основний раціон складався з лучних собачок. Однак коли сільське господарство поширилося центральною частиною Америки, вид виявився на межі вимирання. До 1970 зоологи вважали, що чорноногих тхорів на Землі більше немає.
Але одного разу вночі 1981 року власник ранчо у Вайомінгу Джон Хогг почув на своїй землі дивні звуки. Простеживши, звідки вони йдуть, він виявив колонію чорноногих тхорів. Зоологи поспішили на ранчо, і з того часу намагаються за допомогою цих тварин втілити в життя програму розведення тхорів. З метою колись знову повернути цих тварин у дику природу Америки.
Проте лише сім тхорів, виявлених на ранчо Хогга, були здатні розмножуватися. У результаті популяція чорноногих тхорів страждає від близькоспорідненого схрещування. Кожна з наявних тварин має родинні стосунки з іншою. Вони або рідні, або двоюрідні брати та сестри. Отже, зараз у популяції постійно виникають несприятливі мутації.
Приплив нових генів необхідний як повітря. І їх може надати Елізабет Енн. Її створили з клітин тканини, що була взята десятиліття тому у самки чорноногого тхора на прізвисько Вілла. Клітини Вілли зберігалися у замороженому зоопарку Сан Дієго. Цей зоопарк являє собою сховище, в якому в рідкому азоті містяться зразки ДНК, сперми, яйцеклітин, ембріонів і тканин тварин, що знаходяться під загрозою вимирання.
Декілька років тому зоологи вирішили створити клон Вілли. Для цього вони використали ту ж технологію, за допомогою якої в Шотландії в 1996 клонували овечку Доллі. З клітин Вілли був створений ембріон, який потім імплантували трьом самкам домашнього тхора. Дві вагітності закінчилися невдачею, а третя самка народила мертвонароджене дитинча… і Елізабет Енн. Яка зараз чудово почувається у своєму будинку в Колорадо на дієті з хом’ячків.
Доллі, перша у світі клонована вівця
ДНК Елізабет Енн містить інший набір генів, ніж у тхора з чинної програми розведення. І це дозволяє сподіватися, що її малюки можуть значно покращити життєздатність чорноногих тхорів. Елізабет Енн – це справжній скарб для генетичної різноманітності виду.
Наразі вчені планують створити й інших клонованих чорноногих тхорів. Мета та сама: збільшити генетичну різноманітність виду і зупинити спад у розмноженні. Питання лише в тому, чи зможе Елізабет Енн передати свої гени новому поколінню чорноногих тхорів?
Історія Елізабет Енн дуже важлива для всіх видів, що перебувають під загрозою. Вчені повинні створити запаси клітин всіх тварин, які перебувають під загрозою.
Наш світ втрачає біорізноманіття, і генофонд диких тварин скорочується. Якщо залишаться хоча б клітини, то в майбутньому можна буде зробити з іншими видами те, що, як сподіваються вчені, вдасться зробити для чорноногих тхорів за допомогою Елізабет Енн.
За матеріалами Guardian