Величезний касовий успіх іспанських комедій «Вісім баскських прізвищ» та «Вісім каталонських прізвищ», у яких широко використовуються регіональні стереотипи, є свідченням існування цих стійких кліше. В усякому разі всередині самої Іспанії, бо іноземний гість навряд чи зрозуміє всі тонкощі національного характеру. Але знати ці стереотипи мандрівникам дуже корисно, бо вони помітно впливають на культуру, торгівлю та туризм.
Фото: Depositphotos
Отже, до скарбнички цікавих фактів про Іспанію варто додати основні кліше, яких вдаються іспанці залежно від регіону, про який вони говорять.
Андалузці: щасливі, веселі, любителі вечірок, ледачі.
Арагонці: благородні, вперті, неотесані.
Астурійці: патріоти, п’яниці.
Балеарці: дружелюбні, стримані, недовірливі.
Баски: сильні, чесні, вперті.
Канарці: дружелюбні, щасливі, ліниві.
Кантабрійці: горді, мають сухий характер.
Кастельяно-леонці: щедрі, серйозні, скромні.
Кастельяно-ламанчці: чистокровні іспанці, жорстокі.
Каталонці: скупі, незалежні, працьовиті, горді.
Екстемадурці: сільські, ліниві
Галісійці: замкнуті, забобонні, недовірливі, ласкаві.
Мадридці: зухвалі, відкриті, горді.
Мурсія: веселі, грубі.
Наварці: благородні, жорстокі.
Жителі Ріохи: привітні, п’ють.
Валенсійці: любителі вечірок, доглянуті, корумповані (переважно їхні політики).
Загалом люди з південних регіонів вважаються їх північними співвітчизниками лінивими, але дружелюбними та веселими, тоді як жителі півдня вважають людей з холоднішої північної Іспанії «сухарями» з грубими манерами.
Однак, незважаючи на те, що в Іспанії і характери, і пріоритети, і мова її мешканців з різних регіонів явно різняться, не потрібно багато часу, щоб побачити: баск чи каталонець все ж таки має більше спільного з андалузцем, ніж з британцем чи німцем, хоча вони можуть цього не визнавати.
За матеріалами The local
Фото: Depositphotos
