Чернівці – одне з найколоритніших і найзатишніших міст України , що зберігає дух далеких віків. У довгій історії обласного центру на південному заході країни залишили свій слід багато етносів. Нині тут серед багатьох інших народів і народностей продовжують традиції далеких предків українці, румуни, молдавани, росіяни, поляки, білоруси, євреї.
Найкраще про атмосферу Чернівців написав публіцист Георг Гайнцен: «Тут кожен недільний день починався з Шуберта, а закінчувався дуеллю. Це місто – на півдорозі між Києвом і Бухарестом, між Краковом і Одесою – було негласною столицею Європи , де співали найкращі колоратурні сопрано, де тротуари підмітали букетами троянд, де книжкових крамниць більше, ніж кав’ярень».
Населення міста – понад 265 тисяч осіб. Територія – 153 кв. км.
З Києва до Чернівців можна тричі на тиждень дістатися на літаку, який вилітає зі столиці о 19.00. До Києва з Чернівців можна полетіти о 7.30 ранку.
Влітку з Міжнародного аеропорту Чернівців курсують рейси в Туреччину . Взимку – в Єгипет .
Однак у зв’язку з пандемією коронавіруса авіарейси з Чернівців і до Чернівців були тимчасово скасовані.
Серед кількох поїздів, на яких можна доїхати з Києва до Чернівців, особливою популярністю користується фірмовий потяг «Буковина» (відправлення з центрального столичного ж/д-вокзалу о 20.05, прибуття до Чернівців о 07.57).
На час коронавірусного карантину залізничне сполучення з Чернівцями було перервано. Але у 20-х числах липня 2020 р. поїзди знову почали курсувати. Зі столиці до Чернівців і назад сьогодні курсує потяг № 7/8.
Автобус, який щодня відправляється від столичного автовокзалу «Центральний» (пр. Науки, 1), довезе до автовокзалу Чернівців (вул. Головна, 219) за 10-11 годин.
На автомобілі дистанцію в 525 км з Києва до адміністративного центру Буковини можна подолати в середньому за 8 годин 40 хвилин.
Автомобілістів особливо порадує той факт, що дороги, які ведуть до Чернівців, стали кращими. На багатьох відрізках шляху роблять або вже зробили ремонт. Щоправда, добиратися на автомобілі в темний час доби все-таки поки небажано.
Поселення на лівому березі річки Прут, з якого виросло сучасне місто, заснував у XII столітті галицький князь Ярослав Осмомисл. Через чорні дерев’яні стіни фортеця з торгово-ремісничим поселенням називалася Черн або Чорне місто.
У XIV столітті Галицько-Волинське князівство розпалося. Чернівці по черзі входили до складу то Угорщини, то Польщі, то Молдавського князівства. А в 1775 році австрійська імператриця Марія Терезія приєднала Буковину разом з Чернівцями до імперії Габсбургів. Після чого місто ступило на шлях стрімкого економічного і культурного розвитку.
Особливо динамічно Чернівці почали розвиватися в середині XIX ст., після революції в Австрійській імперії 1848-1849 рр. Були побудовані меблева фабрика, пивоварня, паровий млин, винокурня. У 1850 р. у місті створили торгову палату, в 1877 р. – Торгову біржу. У 1866-му з’явилося залізничне сполучення між Чернівцями і Львовом.
А першу електростанцію збудували в місті в 1895 році. У 1897-му ввели в дію електричний трамвай, в 1895-1912 рр. – водогін та каналізацію. Тоді ж виросли найзначніші архітектурні об’єкти, завдяки чому місто набуло свого неповторного, європейського вигляду, яким пишається донині.
Після проголошення незалежності в 1991 році Чернівці швидко повернули собі європейський колорит.
Клімат Чернівців – помірно континентальний. Зима тут м’яка, а літо – тепле. Середньорічна температура становить +7,9 С. Найнижча вона в січні: -4,9 С. Найвища – в липні: +18,7 С.
Зима зазвичай настає 28 листопада, а закінчується 9 березня. Літо починається 20 травня, а завершується 10 вересня.
В середньому за рік у Чернівцях випадає 660 мм атмосферних опадів. Найменше – в жовтні і січні-лютому, найбільше – в червні-липні.
Як правило, без снігу не обходиться жодна зима. Однак висота снігового покриву незначна.
Середньорічна вологість повітря – 77%.
З міжнародного аеропорту Чернівці (вул. Чкалова, 30) в центр міста за 20 хвилин можна дістатися автобусом № 38.
Залізничний вокзал Чернівців (вул. Гагаріна, 38) з центром міста пов’язують тролейбусні маршрути № 3 і 5. На Калинівський ринок можна доїхати автобусами № 29 та 30.
Оскільки небезпека інфікування коронавірусом усе ще висока, туристам краще переміщатися на таксі.
Місто Чернівці розкинувся на семи пагорбах. За ним від річки Прут до площ старого міста ведуть звивисті вулички. Тут точно не буде нестачі в пам’ятках архітектури, яких налічується понад 700. У старому місті зберігся цілісний архітектурний ансамбль XIX століття, побудований представниками віденської школи модерну Отто Ваґнера.
Головна пішохідна артерія цього ансамблю – вулиця Ольги Кобилянської, вимощена свого часу австрійцями. Колись вулиця називалася Панською. Тут безліч кав’ярень і магазинів. Також є затишні лавочки, на яких можна відпочити. До речі, саме з цієї вулиці Чернівців туристи часто починають вивчати мальовничі місця міста і робити фото на згадку.
Чи не найбільшою гордістю обласного центру вважається Чернівецький національний університет (вул. Коцюбинського, 3) – колишня резиденція буковинських митрополитів, включена до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО . Тут для мандрівників традиційно проводять екскурсії.
Також з Чернівців зручно відправлятися на заміські екскурсії. Неподалік розташовані Яремче, Хотинська і Кам’янець-Подільська фортеці.
Неодмінно варто сходити на виставу оперно-драматичного театру імені О. Кобилянської (Театральна площа, 1). Свого часу він вважався одним з найкращих театрів Європи . Похід на спектакль – прекрасний вихід для туриста, який не може визначитися, куди піти увечері. Обабіч театра сусідять Єврейський будинок і Торгово-реміснича палата. Мальовнича Театральна площа, втім, сама по собі заслуговує на увагу гостей міста.
Собор Святого Духа (вул. Головна, 85) не помітити неможливо. Він впадає в очі через незвичне рожеве забарвлення, завдяки чому туристи запам’ятовують цей храм Чернівців на фото як одну з найбільш незвичайних визначних пам’яток. Чимало хто вважає, що на тлі буйної зелені собор виглядає досить ефектно.
Вірменська церква (вул. Українська, 30). Цінна не тільки як привабливий архітектурний об’єкт і культова споруда (1875). Тут міститься один з найкращих в Європі органних залів.
Ботанічний сад Чернівців на території Національного університету – один із найстаріших в Україні (1877). В саду зібрана колекція з більш як 920 видів рослин з усіх куточків Землі. Проводяться екскурсії.
Чимало гостей ставлять собі запитання: куди піти з дітьми в Чернівцях? Оптимальний варіант – парк імені Шевченка вул. Садова, 1А), де можна вдосталь подихати свіжим повітрям і покататися на атракціонах. А ввечері батьки з дітьми можуть піти на спектакль Чернівецького театру ляльок (вул. Головна, 22).
Опис цікавих місць міста можна знайти в путівниках, які продаються в тутешніх численних книжкових магазинах. А от старожили порадять звернути увагу в Чернівцях на обрані незвичайні місця.
Серед них напевно виявиться Миколаївський собор (вул. Руська, 35), який за незвичайну форму називають «п’яною церквою».
Не можна обійти увагою і Чернівецьку ратушу (пл. Центральна, 1), на якій рівно опівдні сурмач грає «Марічку».
Кафедральний Собор Успіння Пресвятої Богородиці (вул. Руська, 28) знаменитий своїм чудовим різьбленим іконостасом. А ще тут зберігається чудотворна ікона Божої Матері Чернівецької.
На вуличках міста Чернівці можна знайти найрізноманітніші музеї. Обласний художній музей вразить не лише цікавою колекцією робіт. Він розташований у неймовірно гарному будинку, що являє собою вражаючий зразок віденської сецесії. У 1901 році тут розміщувалася Дирекція ощадних кас.
Місцеві жителі напевно розкажуть романтичну легенду про будинок-корабель (вул.Головна, 25). Його нібито побудували два брати-моряки, які, так і не одружившись, вирішили зустрічати старість разом. На терасі другого поверху вони облаштували капітанський місток, де кожен день робили зарядку. У свята брати виходили на терасу «порулити», одягнувши парадну форму.
Костел Серця Христового (вул. Т. Шевченка, 2) – велична пам’ятка XIX століття заввишки приблизно 54,5 м. Це єдиний римсько-католицький храм у Чернівцях. Сьогодні костел потребує відродження.
Кладовище на Зеленій вулиці (вул. Зелена, 13) – один з трьох некрополів України зі статусом музею. Сюди туристи зазвичай приходять, щоб подивитися каплицю буковинських митрополитів і руїни старої синагоги.
У Чернівцях міститься один з найбільших ринків Західної України – «Калинівський». У торговому просторі неосяжних розмірів можна втратити відлік часу і придбати все, що душа забажає.
Любителі екстравагантного й унікальною одягу обов’язково зайдуть в Lol Showroom. Це стильний магазин українських дизайнерів з кафе, музикою, а часом і вином.
Непоганий шопінг чекає і в торгових локаціях «Майдан» (вул. Героїв Майдану, 71) і DEPOt Center (вул. Головна, 265А). Там, до того ж, можна паралельно закупитися продуктами.
А оскільки Чернівці відстоять від кордону всього на 30 км, звідси кожні вихідні курсують автобуси, які доставляють всіх бажаючих «пошопилась» у Румунію .
Століттями Чернівці накопичували кулінарні традиції багатьох народів, які населяли цю землю.
Наприклад, на кухню Буковини неабияк вплинули молдавські традиції використання кукурудзи, перцю і квасолі.
Буковинська кухня славиться давніми рецептами приготування мамалиги і баноша – смачних страв з кукурудзяної муки. Тутешні кулінари вміло присмачують кукурудзяну основу бринзою і шкварками.
У цьому регіоні готують відмінні крафтові сири. Куштувати їх найкраще безпосередньо у фермерських господарствах. Але якщо такої можливості немає, можна завітати в «Сирну лавку» (вул. Героїв Майдану, 160).
У Чернівцях можна і треба скуштувати арахісовий щербет «Буковинський» або «Гуцульський». Його смак чарівний.
З кулінарними шедеврами найкраще знайомитися у закусочних і ресторанах міста. Слід особливо придивлятися до непомпезних закладів з по-домашньому теплою атмосферою і смачною місцевої їжею.
Понад 300 ресторанів міста пропонують меню на будь-який смак.
Ресторан «Панська Гуральня» (вул. Кобилянської, 5) позиціонує себе як «тематично-емоційний». Затишний заклад, де смачно готують і гарно подають їжу. У меню – страви румунської, молдавської, єврейської та української кухні. Великий вибір наливок, можна замовити дегустаційний сет.
S. O. D. A (вул. Комарова, 16А) – найгламурніший ресторан Чернівців з футуристичним інтер’єром і європейською кухнею. На першому поверсі є інтерактивний лаунж-бар, де можна випити авторський коктейль (наприклад, «Полуденна Sмерть») і покурити кальян.
Kosherorganic (вул. Садовського, 11) – єврейський ресторан при головній синагозі Буковини. Якщо пощастить, можна потрапити на чергове свято.
La Multi Ani (вул. Небесної сотні, 14А) – ресторан молдавської кухні, де можна спробувати різні автентичні страви: плачинта, саралієв, сармале, чигирі і мітетеї. Все дуже смачно. О 21.00 ресторан перетворюється на караоке-бар.
Literatur Cafe (Центральна площа, 10) – культова локація Чернівців, а не просто кав’ярня. Тут тусується прогресивна молодь. Туристам заклад цікавий антикварним інтер’єром (меблям понад 200 років), вітражними вікнами, раритетною друкарською машинкою і грамофоном. А ще в цій «лавці старожитностей» пропонують 35 видів кави.