• Золота лихоманка XXI століття: де і як знаходять величезні самородки.Вокруг Света. Украина
    Золота лихоманка XXI століття: де і як знаходять величезні самородки
    Місця
    П'ятниця, 12 листопада 2021

    Золота лихоманка XXI століття: де і як знаходять величезні самородки

    В Австралії навіть туристи можуть добувати золото, ніяких податків на знахідки немає, а ліцензія коштує всього від 25 долларов.

    У вересні 2018 го поблизу Калгурлі в Західній Австралії шахтарі виявили два величезні золоті самородки вагою 95 і 63 кілограми загальною вартістю майже 5 мільйонів доларів. Але не лише промисловцям щастить на дивовижні знахідки. У цьому ж штаті вісім років тому троє золотошукачів-любителів за допомогою металодетектора знайшли 23-кілограмовий шматок золота на мільйон доларів. Третій за величиною самородок під назвою Ausrox зараз зберігається в Музеї природи і науки Перо в техаському Далласі.

    Про таке везіння мріють авантюристи з усього світу, які ось уже два століття досліджують простори Зеленого континенту. Разом з каналом Viasat Explore пропонуємо добірку цікавих фактів про австралійських старателів нашого часу.

    Австралія – ​​другий найбільший виробник золота у світі

    За підсумками 2017 року Австралія стала другим найбільшим виробником золота у світі: майже 290 тонн золота. У першій п’ятірці країн також Китай (429 тонн), Росія (272 тонн), США (244 тонн) і Канада (171 тонн).

    У той же час в країні Оз, як ласкаво називають її австралійці, виявлені найбільші у світі запаси золота: 9,8 тисячі тонн або 18% усіх розвіданих підземних запасів, які оцінюються в 54 тисячі тонн . Тоді як надземні запаси, тобто вже видобуті, становлять 190 тисяч тонн .

    Родовища золота зустрічаються тут у всіх штатах, проте вкрай нерівномірно. Найбагатші місця дісталися малонаселеній Західній Австралії . На регіон, який займає третину материка, припадає майже 70% видобутку золота. Тут же розташовані найбільші відкриті кар’єри в Боддінгтоні і Калгурлі, заснованому за часів золотої лихоманки.

    У пошуках золота також досліджують Новий Південний Уельс , де в 1851 році неподалік міста Батерст вперше в історії Австралії виявили золото. Практично в цей же час золота лихоманка охопила і південно-східний штат Вікторія . Територія між трьома містами Бічворт, Бендіго і Балларат досі іменується «Золотим трикутником» та вабить шукачів скарбів з усього світу.

    Фото: Getty Images

    Тут же знаходили найбільші самородки в історії:

    • У 1869 році неподалік від Моліагула двоє старателів виявили найбільший з коли-небудь знайдених у світі самородків вагою 72 кг. За нинішніми розцінками вартість «Бажаного незнайомця» (Welcome Stranger) дорівнює 3 млн доларів. Оригінал одразу розпиляли і пустили на переплення, але його репліку можна побачити в Міському музеї Мельбурна.
    • Через століття, в 1980 році на околицях Кінгауера за допомогою металошукача всього за 30 см від поверхні землі виявили самородок вагою близько 27 кг, названий «Рукою віри». Знахідка продана за мільйон доларів казино Golden Nugget у Лас-Вегасі, в лобі якого перебуває донині.

    Тут кожен може добувати золото

    Австралія, якою ми її знаємо, завдячує старателям. І з кожним роком їх кількість лише збільшується. Багато в чому завдяки привабливим умовам для туристичного та аматорського видобутку золота.

    Шукати золото може будь-який житель або гість країни, який отримав дозвіл на розвідку корисних копалин. Ліцензії відрізняються залежно від штату і виду діяльності, коштують від 25 доларів, оформляються за кілька хвилин по інтернету і діють рік, два, а часом і довічно.

    У дозволі вказується, яке обладнання можна використовувати і де. Наприклад, у штаті Вікторія дозволене лише ручне обладнання: кирки, лопати, сита і лотки. Встановити міні-драгу для намивання золота в струмку тут не вийде. Варто пам’ятати, що шукати золото не можна в заповідних зонах, середовищі проживання аборигенів, на території міст.

    Намивання річкового піску, як це робили старателі XIX століття, приносить в середньому 30-50 доларів на тиждень, тоді як з металодетектором, як то кажуть, межа – тільки небо. Ви можете виявити блискучий самородок вартістю 20 доларів, 20 тис. доларів і навіть мільйон. А комусь вдається знайти скарб буквально під ногами: рідкісні щасливчики спотикаються об самородки або знаходять їх на гірських схилах після дощу.

    Усе знайдене золото у межах норм – ваше і не обкладається податками. Наприклад, у Західній Австралії дозволяється добувати до 20 кг золота, а в штаті Новий Південний Уельс – максимум 50 грамів золота, або 5 самородків по 10 грамів, за 48 годин. Благородний метал можна здати в пункти прийому або приватним скупникам, вивезти з країни. А от максимальний штраф за незаконну індивідуальну розвідку може становити 150 тисяч доларів.

    Видобуток золота – як і раніше важка і ризикована праця

    Золота копальня Granny Smith. Фото: Getty Images

    Навіть у XXI столітті c наявністю сучасного обладнання розвідка і видобуток золота – заняття не для всіх. На золотих копальнях Австралії, часто безлюдних і непривітних, нещадно палить сонце. Температура може досягати 50 градусів Цельсія. Всюди пил, комахи і змії, зокрема й отруйні. Не забуваймо про крокодилів у водоймах. Але варто взяти в руки знайдений шматочок золота – як людина вмить потрапляє під його владу і продовжує  пошуки з подвійною силою.

    « Я працюю цілий рік, але в певний період стає так спекотно, що техніка буквально закипає. Можна дуже обпектися об каміння, плавиться взуття. Усе це в поєднанні з пилом робить робочу обстановку нестерпною, і ви розумієте, що жодна людина не має перебувати там у цей час року! Тому розумно робити перерву на чотири тижні з середини січня », – радить Алекс Стед, учасник шоу «Австралійські золотошукачі» на каналі Viasat Explore.

    38-річний британець Алекс Стед переїхав до Австралії з Корнуолла. Уперше він приїхав сюди в 2011 році на пару місяців.

    « Ми з другом купили право на видобуток, яке коштувало близько 25 австралійських доларів. Ціна не змінюється багато років, і це дає вам право на розвідку з ручними інструментами в будь-якому вільному місці, яке можна взяти в оренду , – розповідає свою історію Алекс. – Минуло близько тижня, перш ніж я знайшов свій перший шматок золота – однограмовий самородок вартістю близько 34 фунтів стерлінгів. Я не міг у це повірити ».

    Повернувшись до Англії, Алекс зрозумів, що колишнє життя більше не для нього.

    « Друзі вважають мене божевільним, адже я з шести років мріяв стати старателем , – зізнається він. – У мене було кілька проєктів – комп’ютерна компанія, три магазини з продажу електронних сигарет і виробництво рідин для них. Але одного разу після довгого дня перед комп’ютером і перевірки бухгалтерських рахунків я усвідомив, що витрачаю час даремно. У цей же час в австралійському буші я міг побачити кенгуру, пройти кілька миль і ввечері лягти спати з почуттям, що заради цього дня варто було жити. Зрештою я зрозумів, що готовий проміняти офіс на життя в глибинці, і продав свої активи ».

    Алекс осів у невеликому шахтарському містечку Леонора з однією аптекою, кількома магазинами і двома пабами. В одному з них він знайшов те, що не купиш ні за які багатства світу, – кохання. Зараз Алекс одружений, виховує маленьку дочку, володіє 14 золотими копальнями і, незважаючи на прохання дружини знайти нормальну роботу, мріє знайти стільки золота, щоб відкрити невелику гірничодобувну компанію.

    Золотошукачі витрачають більше, ніж заробляють

    Бути золотошукачем коштує недешево. Потрібен добрий металодетектор від 3 до 10 тисяч доларів. Звичайно, його можна взяти на прокат. Але все одно доведеться заплатити за навчання, переїзди, послуги провідника. Бажаючі займатися промисловим видобутком повинні платити за оренду ділянки, ліцензію на видобуток, важку техніку і відновлення землі.

    « Ми, старателі, дурні люди , – сміється інший учасник «Австралійських золотошукачів» Грег Кларк. – Ми витрачаємо тисячі доларів на транспорт, сотні доларів на паливо, ще більше на обладнання, і все заради 50 доларового самородка ».

    Грега і його дружину Кріс познайомила любов до золота. Майбутня дружина не наважувалася сама вирушити на пошуки золота, тому розмістила оголошення в газеті про набір групи. Грег був одним з тих, хто відгукнувся. Відтоді минуло 13 років, і весь цей час вони не розлучалися.

    « У свій медовий місяць ми вирушили на пошуки золота », – сміється Кріс. « І нічого не знайшли », – додає Грег.

    Шість років тому Кріс і Грег відмовилися від колишнього життя в Брісбені і витратили всі свої заощадження на золоту мрію. Вони живуть кочівниками в трейлері за чотири тисячі кілометрів від дому у західноавстралійскому Голдфілді, але не уявляють іншого життя.

    « Ми не казково багаті, але нам комфортно , – говорить Грег. – І з якоїсь причини, як я зустрів Кріс, щоразу, коли ми дійсно потребували доларів, нам вдавалося знайти золото ».

    Кріс налаштована настільки ж оптимістично: « Кілька місяців тому оголосили про велику золоту знахідку біля Калгурлі вартістю кілька мільйонів доларів. Це може статися і з нами. Ніколи не знаєш ».

    Дивіться передачу “Австралійські золотошукачі” із золотого фонду каналу Viasat Explore