У міру того, як кішок одомашнювали, їх мозок поступово зменшувався. Так вважають вчені з Віденського університету і Національного музею Шотландії. Це відкриття важливе для розуміння того, як тварини адаптуються до утримання людьми.
Дослідники порівняли розмір черепа (показник розміру мозку) домашніх кішок (Felis catus) і диких кішок з Європи та Африки. Ці дикі тварини генетично підтверджені як предки сучасних домашніх кішок.
Співставлення показало, що домашні кішки дійсно мають менший об’єм черепа в порівнянні як з європейськими дикими кішками (Felis silvestris), так і з африканськими (Felis lybica).
Команда також дослідила гібриди диких і домашніх кішок. Унаслідок чого виявила, що розміри мозку цих тварин займають серединну позицію між домашніми та дикими видами.
Дослідники висунули гіпотезу, згідно якої одомашнення призводить до вироблення меншої кількості клітин нервового гребеня (пов’язаних зі збудливістю і страхом). Це, у свою чергу, може змінити реакцію тварин на стрес, а також відбитися на розмірі мозку і загальній морфології тіла.
Фото: Getty Images
Незважаючи на це, зазначили дослідники, люди все одно обирають кішок в якості домашніх улюбленців. Адже темперамент цих тварин робить їх ідеальними об’єктами для одомашнення.
До речі, вченим також відомо, що тенденція до зменшення розміру мозку в домашніх тварин спостерігається і в інших групах фауни. Приміром, у овець, собак і кроликів.
Підсумки дослідження опублікував журнал Royal Society Open Science.
За матеріалами Science Alert
