Якби гігантські акули були схожі на людей, їхні міграційні звички пояснювалися дуже легко. Плисти на південь, щоб уникнути зимових холодів, а потім повернутися на північ, щоб насолодитися теплим літом.
Але виявляється, що з гігантськими акулами все набагато складніше.
Професор біології королівського університету в Белфасті Пол Менсінк та його колеги відстежували чотирьох гігантських акул. Цих акул недарма називають гігантськими. Вони такі великі, що можуть зрости розміром із автобус. Вчені хотіли дізнатися, куди вони вирушать на зимівлю, та з яких причин.
Вони прикріпили на акул датчики, за допомогою яких можна було визначити місце розташування акули, а також температуру води та глибину.
Вчені припускали, що акули припливають до прибережних вод Ірландії влітку, бо там можна знайти багато їжі, а взимку вирушають на південь, де тепліше. На думку морських біологів, саме температура води спричиняє те, що акули відпливають. Проте вчені помилялися.
Дві з чотирьох акул, на превеликий подив біологів, взагалі нікуди не відпливли. Дві інші, як і очікувалося, вирушили на південь до тропічних та субтропічних вод африканського узбережжя.
Але замість того, щоб насолоджуватися теплими водами, вони дуже багато часу провели на глибині, там, де температура була холоднішою, ніж якби вони залишилися ближче до Ірландії.
Щоранку вдосвіта ці акули пірнали на глибину від 200 до 700 метрів, поверталися до поверхні близько полудня, а потім увечері знову занурювалися в глибини. Під час цього циклу занурень акули піддавали себе значному перепаду температур, від 27°C біля поверхні до 7°C у глибині. Але навіщо будь-якій раціональній, холоднокровній тварині так чинити?
Фото: Emmett Johnston, Queen’s University Belfast
Пара гігантських акул біля берегів Ірландії
Зрештою вчені припустили, що гігантські акули пірнали вниз, до глибинного шару, що розсіює, в якому повно схожого на желатин зоопланктону та іншої їжі, придатної для цих акул. А вдень вони підіймалися до поверхні просто, щоб погрітися на сонечку.
А тим часом акули, що залишилися у прибережних водах ірландського узбережжя, не відчули значних перепадів температур. Взимку там температура води коливалася від 9°C до 17°C. І на відміну від акул-мандрівниць, домосідки не дуже й то змінювали глибину, на якій плавали.
Чому одні акули спливли, тоді як інші залишилися, вчені поки що не можуть дати відповіді.
Гігантські акули – другі за величиною риби після китових акул. За допомогою своєї величезної пащі та зябрових щілин вони відфільтровують крихітні організми, що становлять океанський зоопланктон. Гігантські акули вважаються вразливим видом тварин.
За матеріалами Phys.org
Читайте также:
Неподалік від узбережжя Ірландії вперше в історії помітили акулу-молот
Виявляється, ніхто не знає, як саме виглядали акули-мегалодони
